Мусіяка: Рішення членів КСУ про скасування політреформи варто розглянути з позиції Кримінального кодексу

Приймаючи рішення про скасування політреформи 2004 року, Конституційний суд України вийшов за рамки своїх повноважень і прийняв антиконституційне рішення, що вимагає подальшого аналізу ситуації, яка утворилася, в тому числі і на предмет наявності можливих кримінально караних діянь. Про це в інтерв'ю «Дзеркалу тижня» заявив професор права, один з авторів Основного закону Віктор Мусіяка.

Приймаючи рішення про скасування політреформи 2004 року, Конституційний суд України вийшов за рамки своїх повноважень і прийняв антиконституційне рішення, що вимагає подальшого аналізу ситуації, яка утворилася, в тому числі і на предмет наявності можливих кримінально караних діянь. Про це в інтерв'ю «Дзеркалу тижня» заявив професор права, один з авторів Основного закону Віктор Мусіяка.«Обсяг конституційної юрисдикції Конституційного суду України чітко окреслено. І, привласнивши собі право на наступний конституційний контроль за законами про внесення змін до Конституції, КСУ свідомо вийшов за ці чітко окреслені межі. Він створив передумови для подальших дій, що вимагають серйозного аналізу. У тому числі - і на предмет наявності ознак діянь, передбачених Кримінальним кодексом», - констатував юрист. При цьому Мусіяка нагадав, що і сам КСУ в своїх рішеннях розглядав «закон про внесення змін до закону» як юридичної норми, яка після прийняття стає органічною частиною зміненої норми. «Значна практика винесення рішень КСУ дозволяє зробити висновок про те, що він абсолютно однозначно розуміє природу «закону про внесення змін до закону», тим більше - «закону про внесення змін до Конституції України». Про це свідчать, зокрема, рішення КСУ від 12.10.2005, від 05.02.2008, від 09.09.2010. У цих рішеннях обгрунтовано розуміння «закону про внесення змін до іншого закону» як акту, зміст якого після набуття ним чинності стає невід'ємною складовою частиною зміненого закону, цим вичерпуючи свою функцію», - нагадує юрист. Такий закон, на думку Мусіяки, представляє наукову та історичну цінність, не будучи регулятивним актом. «У жодному законному акті правозастосування немає посилань на закон про внесення змін до закону. Рішення приймаються, керуючись законом, до якого внесено зміну», - констатує юрист. «Висновок про антиконституційність дій органу конституційної юрисдикції очевидний», - до такого висновку приходить Мусіяка в ході аналізу рішення КСУ від 30 вересня. На його думку, якби КСУ при винесенні рішення щодо політреформи діяв у канві своїх попередніх рішень, то або визнав би неконституційними окремі положення Закону №2222, які не пройшли повторного розгляду КСУ, або визнав би неконституційним Закон №2222 цілком і поклав на парламент обов'язок заповнити прогалину в Конституції. «Але навіть така логіка була неприйнятна для КСУ, оскільки не гарантувала одномоментного досягнення поставленої мети - повернення чинності Конституції в редакції 1996 року без залучення конституційної процедури», - констатував юрист. «До речі, КСУ в своєму рішенні від 05.10.2005 року ясно визначив поняття «узурпації влади». Під нею розуміється, зокрема, привласнення суб'єктами влади права (яке, як відомо, перш за все, належить народу) вносити зміни до Конституції України у спосіб, що порушує порядок, визначений розділом XIII чинного Основного Закону», - нагадав Мусіяка. На думку професора права, чинної влади необхідно визнати антиконституційний характер скасування політреформи. «Відверто антиконституційне рішення КСУ було беззастережно і майже захоплено прийнято владою. Щоб зберегти в суспільстві залишки надії на те, що Україна ще здатна бути, нехай, і «не дуже правовою», але, хоча б, «державою», влада повинна визнати факт антиконституційного дійства. Нехай і постфактум, хай і з застереженнями, нехай суперечливо і заплутано. Інакше реалізація суб'єктами влади оновлених повноважень може розглядатися, як свідчення добровільної співучасті в узурпації влади. Таку владу можна терпіти, але її не можна поважати і їй не можна довіряти», - констатував один із творців української Конституції. Детальніше читайте у статті Віктора Мусіяки «Будь-яка влада є результатом узурпації?» у свіжому номері «ДТ».