Такі прогнози містяться у доповіді Програми розвитку ООН про стан людського розвитку, текст якої має у своєму розпорядженні ZN.UA.
У доповіді зазначається, що найсправедливіший та найефективніший спосіб досягти екологічної сталості полягає в усуненні диспропорцій в охороні здоров'я, освіті, доходах і ґендерному аспекті, підкріплених глобальними діями у галузі енергетики та захисту екосистем.
В ООН наголошують, що стан здоров'я та підвищення доходів у країнах, що розвиваються, ставляться під загрозу бездіяльністю щодо кліматичних змін та порушення екосистем. А диспропорції у добробуті та ґендерний дисбаланс тісно пов’язані з екологічними небезпеками.
Незважаючи на прогрес у людському розвитку за останні роки, говориться у доповіді, погіршився розподіл доходів, залишаються серйозні ґендерні диспропорції, а прискорення руйнування навколишнього середовища покладає «подвійний тягар депривації» на найбідніші домогосподарства і громади. На думку ООН, половина всіх випадків голоду в світі спричинена екологічними факторами, такими як забруднення води та дефіцит води через засухи, а це увічнює замкнуте коло зубожіння та погіршення стану навколишнього середовища.
Автори доповіді вважають, що високий рівень життя не повинен забезпечуватися споживанням вуглецю, наслідуючи приклади найбагатших країн.
В ООН прогнозують, що за сценарієм з «екологічним викликом», в якому враховується вплив глобального потепління на виробництво продовольства і забруднення, до 2050 року середній індекс людського розвитку (ІЛР) у Південній Азії та регіоні Африки на південь від Сахари стане на 12% менше, ніж за іншими сценаріями. Згідно з ще більш негативним сценарієм з «екологічною катастрофою», який передбачає широку деградацію, різке скорочення біорізноманітності та посилення екстремальних погодних умов, глобальний ІЛР впаде на 15% нижче базового прогнозованого рівня на 2050 рік, причому найзначніші втрати очікуються в найбідніших регіонах.
Погіршення стану довкілля може звести нанівець десятиріччя зусиль, спрямованих на розширення доступу найбідніших громад світу до води, санітарії та електроенергії. «Ці види депривації, які самі по собі важливі, є істотними порушеннями прав людини», - наголошують автори доповіді.