Карасьов: Росія і Європа примушують Україну до вибору "вектора"

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
© Андрій Товстиженко, DT.UA
Україна не зможе і далі дотримуватися політики «багатовекторності», до якої вона намагається повернутися при президенті Вікторі Януковичі, оскільки змінилися економічні умови і вона вже не виконує функцій транзитної країни.

Про це пише директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов у своїй статті для ZN.UA.

«У зв’язку зі зміною газотранзитної стратегії Росії, ставкою на диверсифікацію транзитних маршрутів (будівництво Пів нічного і Південного потоків), Україна поступово втрачає свою транзитну місію. Багатовек торність перетворюється на міжвекторність, метання між векторами», - зазначає В. Карасьов.

«Плутаючись між російським і європейським векторами, як об’єкт цих силових векторів, Україна вже не змозі наполягати на самостійній зовнішній стратегії. Виходить, що не ми визначаємо, а нас визначають. Потрібен перехід від позиційної гри між двома векторами до ідентифікаційної стратегії. Україні рано чи пізно доведеться зробити вибір між російським і європейським економічними просторами», - упевнений політолог.

В. Карасьов вважає основою «мновекторності» 1990-х - початку 2000-х економічний аспект.

"Українська економіка часів постнезалежності розбудовувалася в основному за рахунок консервації загального газотранспортного простору з Росією: у Москви - газ, у Києва - труба. Фактично низька ціна на газ і доходи від транзиту тримали на ватерлінії рентабельності ключові українські промислові сектори, залишки радянської неконкурентної гігантоекономіки. Геотранзит залишався тою священною дійною коровою, якою опікувалися на найвищому президентському рівні. Щодо цього багатовекторність корелювала зі сформованим політекономічним режимом, який обслуговує економічні інтереси правлячого класу. Тому курсувати маршрутом Росія-Захід-Росія було вигідно в умовах дешевого російського палива", - зазначив він.

Проте зараз ситуація істотно змінилося.

«Зовнішнім гравцям в особі Москви і Брюсселя вже не цікава така ізоляціоністська й «неприєднувальна» політика України, і тому вони примушують її до якнайшвидшого геополітичного та гео економічого самовизначення. Якщо західні - європейські - партнери діють засобами soft power, то росіяни - за традиційною формулою «газ плюс усі засоби годяться». Розуміючи потребу вибирати, нинішня українська еліта водночас боїться втратити політичну й економічну автономію і стати залежною від будь-якого нового глобального центру», - вважає політолог.

Детальніше читайте в матеріалі Вадима Карасьова «Неоізоляціонізм, або Чи є межа багатовекторності?» У свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі