Український авіабудівний концерн «Антонов», який наприкінці квітня підписав угоду з російською «Об'єднаною авіабудівною корпорацією» (ОАК) про створення сумісної управляючої компанії, не отримає в ній блокуючого пакету. Про це повідомив Валентин Бадрак, директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння у статті для «Дзеркала тижня».
«Хоча підготовку інтеграційних документів має бути закінчено до 1 серпня, вже сьогодні експерти стверджують: ніякого блокуючого пакета в обмін на повний контроль над українським авіапромом не буде!», — зазначає він.
При цьому в контексті майбутнього партнерства Бадрак указав на неухильне зростання частки російської держави в ОАК.
«У результаті акценти при фінансуванні розставляє не ринкова доцільність проектів, а доступ лобістів до високопоставлених чиновників столиці. По-друге, підтримка ЗАТ «Гражданские самолеты Сухого» та НВК «Иркут» усередині ОАК здійснюється з таким перекосом, що це викликає стурбованість багатьох менеджерів у самій Росії», — каже експерт.
При цьому Бадрак відзначає, що введення в експлуатацію нових російських пасажирських і транспортних літаків дуже відстає від стрімкого застарівання парку, що експлуатується.
«Наведемо хоча б один приклад із життя розробок військово-транспортної авіації. ВАТ «МАК «Ильюшин» веде одночасно три розробки (Іл-476, Іл-112 і Іл-214), а на ділі це непосильне завдання вже призвело до атрофії всього сегмента», — вважає експерт.
Зважаючи на ці нюанси, відзначає Бадрак, нескладно припустити, що Харківський авіазавод і київське серійне виробництво АНТК ім. Антонова (колишній завод «Авіант») опиняться на межі вимирання.
«Власне, серійні потужності РФ майже не потрібні, вони йдуть «як би» в пакеті з КБ, — пояснює експерт. — А от контроль над АНТК ім. Антонова дасть змогу підтягти пасажирське і транспортне літакобудування».
Докладніше читайте в статті Валентина Бадрака «Інтеграційний паралакс» у свіжому номері «ДТ».