Поверніть Одесі Ройтбурда! - Культура - dt.ua

Поверніть Одесі Ройтбурда!

13 вересня, 16:05 Роздрукувати Випуск №34, 14 вересня-20 вересня

В Одесі протестують прибічники  Ройтбурда. 

© Олег Владимирський

Звільнення Олександра Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею розбурхало українську культурну спільноту  й стало серйозним ударом по всіх райдужних деклараціях нової влади щодо нової та  прогресивної культурної політики. 

В Одесі протестують прибічники  Ройтбурда. Сам художник не має наміру  сидіти склавши руки й буде  оскаржуватиме несправедливе рішення в суді. А Одеський музей, зважаючи на все, стане маленьким дзеркалом нової культурної революції в Україні, в якому відображатимуться  і серйозні процеси, і потворні гримаси. 

У суботу на проспекті Шевченка перед будівлею  Одеської облдержадміністрації пройшов мітинг, що зібрав близько півтори тисячі одеситів. Вимоги мітингувальників зводилися до однієї фрази: "Поверніть нам Ройтбурда". Молодші та  більш просунуті тримали плакати "Ро наш бро". 

Це дивно, але сьогодні, як і в далекі дев'яності, художник Олександр Ройтбурд залишається в Одесі магнітом  й  авторитетом для багатьох молодих  і точно так само викликає відверту ворожість у не меншої кількості людей, далеко не завжди молодих. Можна цінувати або не цінувати картини Ройтбурда, не погоджуватися з тими чи іншими його висловлюваннями, але зараз річ зовсім не в сприйнятті суспільством неоднозначної й непересічної  особистості. 

За Ройтбурда вже заступилися — народний артист України Олексій Ботвінов, політик Міхеїл Саакашвілі, директор із розвитку Всесвітнього клубу одеситів Олена Павлова. Одне слово, перелік розлогий, бо ця подія отримала резонанс. То що ж сталося насправді?

Одеська обласна рада на сесії, що відбулася минулої середи, 4 вересня, ухвалила рішення: дочасно розірвати контракт із директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом. Це рішення Олександр Анатолійович буде  опротестовувати  в суді як таке, що суперечить закону України про культуру та умовам його контракту. Звіт про виконану  командою Ройтбурда роботу — з травня 2018-го по липень 2019 р. — вражає багатством цифр. У 2016 р., коли установою керував Віталій Абрамов, музей на квитках, екскурсіях та сувенірах заробив 551 тисячу гривень, 2017-го — 742 тисячі, а 2018-го — 1 мільйон 760 тисяч гривень. Із січня по липень 2019 р. отримано доходів на суму 1 мільйон 86 тисяч гривень. Очікується, що на кінець  нинішнього року ця цифра перевищить 2 мільйони гривень. Якщо, звісно, Ройтбурду дадуть працювати далі.

 Крім того, у 2018 р. музей виграв чотири гранти на суму 786,2 тисячі гривень, а 2019-го — три гранти на суму  близько 1,3 мільйона гривень. Команда Олександра Ройтбурда запустила кілька меценатських програм, яких раніше в музеї не було: "Подаруй картині раму", "Подаруй картині музейне скло", благодійний фонд "Друзі музею". 

У рамках цих програм 2019 р. зібрали 1 мільйон 224 тисячі гривень, це без урахування подарунків музею у вигляді меблів, оргтехніки, обладнання. У 2019-му   з'явилася ще одна меценатська програма — "Клуб Маразлі" (членами його стають люди, котрі   дали на розвиток музею 30 тисяч гривень). В  рамках  цієї  програми вже   зібрали 1,4 мільйона гривень. Ще півмільйона благодійних внесків нинішнього року зібрали в рамках інших програм.

ройтбурд_2
Олег Владимирський

Команда Ройтбурда силами спеціальної комісії провела повну звірку фондів. Відремонтувала  іконний і Серебряковський зали, в яких десять років протікав дах, ще в трьох залах замінила освітлення. За Ройтбурда в музеї почала працювати  дитяча програма, в рамках якої установу вже відвідали 600 дітей, і започатковані літні заняття Museum camp,  на яких  побували 120 дітей. На цих заходах музей заробив 25 тисяч гривень.

ройтбурд_5
Олег Владимирський

Колекція музею поповнилася 49 експонатами загальною вартістю 6 мільйонів гривень, було закуплено 34 рами й 51 скло для картин, уперше в історії музею на кошти меценатів відреставровано три картини. В музеї відкрилася реставраційна майстерня графіки (кошти на її облаштування зібрали на краудфандинговій платформі "Моє місто"), думають  про таку ж майстерню для реставрації живописних полотен. Для працівників  музею організували курси української та англійської мов, щоб пожвавити екскурсійну діяльність. Один день на місяць Художній музей став приймати відвідувачів безплатно. У середньому в ці дні його відвідують близько тисячі людей. 

* * *

"25 серпня цього року Ви розповіли мені про те, що співробітник Одеського художнього музею Віталій Олексійович Абрамов отримав лист  від петербурзького мистецтвознавця Олени Пантеліївни Яковлєвої.

За Вашими словами, в цьому листі п. Яковлєва обвинувачує мене в злодійстві, називає "аферистом" — укупі з іншими наклепами та образливими висловлюваннями. На цій підставі Абрамов вимагав заборонити мені доступ до архівів ОХМ, а фактично —  скасування виставки Сомова в ОХМ. (Вважаю, головним мотивом як Яковлєвої, так і Абрамова є професійна заздрість, — вони спеціалізуються у вивченні тієї ж галузі образотворчого мистецтва, що і я) (...)

Наступного дня, 26 серпня, я прийшов у кабінет п. Абрамова й чемно попросив показати лист. Він відмовив мені. Тоді я запитав, чому він поширює про мене недостовірну інформацію й вимагає скасування виставки Сомова, не маючи жодних доказів фактів плагіату тощо. У відповідь п. Абрамов сказав, що цілком розуміє це, але нітрохи не кається. Я сказав: "У такому разі, ви — брехун, мерзотник і негідник".

Щоб не розвивати конфлікт, я вийшов, благо сказати Абрамову мені було більше нічого. Абрамов наздогнав мене у дверях, викрикуючи образи, й спробував ударити стільцем. Я легко відштовхнув стілець і пішов униз провулком Ляпунова, не звертаючи уваги на нецензурну лайку, що лунала  мені вслід. У тому числі Абрамов погрожував мені вбивством: "Додому ти більше не повернешся! — кричав він. — Вважай, що ти вже труп".

Павло Голубєв, кандидат мистецтвознавства".

Таку пояснювальну записку (наводиться з певними скороченнями) московський мистецтвознавець Павло Голубєв написав на ім'я Ройтбурда.

— Я подав  доповідну про те, що сталося, в департамент культури, — викладає  DT.UA  хроніку скандальних подій Олександр Анатолійович Ройтбурд. — Голубєв сам зателефонував  дільничному, той виявив мляву зацікавленість.     Спробую розібратися в причинах демаршу Абрамова проти Голубєва.

ройтбурд_1
Олег Владимирський

По-перше, це, звісно, травма депривації, яку переживає Абрамов. Торік, коли я їх знайомив, Абрамов зрадів людині з Москви й відкрив душу. Йому не пощастило. Голубєв виявився симпатиком України й не став його вдячним слухачем. 

Деякі музейні дослідники старого гарту роками горбатіють  над  музейними архівами (які вважають своєю приватною власністю) і проробляють гори відкритих джерел, компілюючи іноді цікаві, іноді малозначущі факти. Найбільш консервативні з них не дружать із комп'ютером, інтернетом, іноземними мовами. У провінційному ізводі мистецтвознавство перетворюється на галузь краєзнавства. Це не применшує цінності багатьох наукових праць Абрамова. Але сучасне мистецтвознавство потребує ширшого контексту розгляду того чи іншого явища і не простого нанизування залапкованих цитат, а концептуальних узагальнень. У цьому сенсі, оперативність і глибина досліджень Голубєва цілком могли викликати професійну заздрість.

Це ще раз підкреслює необхідність фундаментальної музейної реформи в Україні. Ситуація, коли архів одеського Художнього музею більше засекречений, ніж архів СБУ, ненормальна.

Необхідне повне оцифрування фондів і архівів, створення зведеної національної бази даних. На це знадобиться  фінансування, для цього треба створювати український музейний інститут, оскільки діяльність українських музеїв нині дезінтегрована. Треба починати фінансувати виставкову, дослідницьку й закупівельну діяльність. І для цього музейним працівникам потрібно  платити   адекватніші зарплатні. Музеї — це не цвинтарі артефактів і документів, а вогнища культурної модернізації країни. З музеїв, що зберігають мільярдні колекції,   час знімати зашморг принизливої вбогості.

* * *

Віталій Абрамов, заявивши в поліцію, що мистецтвознавець Павло Сергійович Голубєв нібито його бив головою об одвірок, тримаючи за вуха, в музеї не з'являється, на дзвінки не відповідає. Зате на злощасній  сесії депутат обласної ради Віталій Саутенков попрікав  Ройтбурду ще й тим, що літню людину нібито побив мистецтвознавець, якого він узяв "на роботу" (Голубєв курирує виставки Сомова в Одесі без гонорару, до речі). "Попіл Абрамова" стукав у депутатські серця так настирливо, що доказів побиття вже ніхто й не шукає! Образ замордованого чи то батька, чи то дідуся "з надірваним вухом" заволодів уявою всіх присутніх на сесії. Дарма що Ройтбурд не приховує: Абрамов неодноразово провокував на бійку його самого, та нічого не вийшло. Очевидно, кваплячись продемонструвати  перед сесією адміністративне порушення, "підключив" Павла Сергійовича (який дідько попхав його на цю галеру, тобто в кабінет Абрамова!). Безперечно, було б спробуване щось іще, але дві хвилини сам на сам  із Абрамовим без свідків Голубєв усе-таки провів, от же удача… Тим часом, якщо в установі хтось і побився з кимсь, що з нього, з керівника, у даному випадку —  Ройтбурда, візьмеш? Допустімо, в період  директорства Абрамова два мистецтвознавці набили один одному пики. І що, його б звільнили? Маячня якась.

ройтбурд_4
Олег Владимирський

Інші претензії — минулого літа в музеї концертували "напівголі мужики" (сама не люблю групу "Хамерман знищує вiруси", але за концерти класичної музики, які  відбулися там-таки, могли б Ройтбурда й похвалити!), "відмова надавати облраді фінансово-господарські звіти про діяльність музею", "виставки у присутності дітей картин, які  містять сюжети відвертої порнографії та "розчленувань" (а що, українська художниця Влада Ралко в нас під забороною?). А ще, о боже, "музей змінив логотип", а депутати про це довідалися тільки зі ЗМІ! Справді, агентство HavasUkraine подарувало нашому музею нову айдентику й низку ідей щодо того, як її можна використати. Музей біля моря — це підказало простий символ, і знайшли його в морській хвилі, об'єднаній із "золотою спіраллю", покладеною в основу принципу  золотого перетину.

Пікантність у тому, що не повинен директор музею ні з якими депутатами айдентику погоджувати. Має законне право змінити, йдучи в руслі вимог часу, привертаючи  увагу до своєї установи. 

 Таким чином, мітинг "Поверніть нам Ройтбурда" завершився збором підписів під трьома зверненнями: до облради — про скасування рішення, до голови облдержадміністрації, щоб він не виконував рішення облради й не проводив нового конкурсу на   посаду директора ОХМ, нарешті —  знову до облради, щоб та роз'яснила мотиви звільнення. Крім того,  присутні на акції депутати обласного зібрання, які не підтримали вигнання Ройтбурда з музею, оголосили   збір підписів для скликання позачергової сесії. Зареєстрована й відповідна петиція на сайті президента. У ній, зокрема, міститься прохання передати Одеський художній музей із відання Одеської обласної ради Міністерству культури (чи вже фізкультури? Все таке мінливе в цьому божевільному світі).

Депутат Олег Радковський відкрито заявляє: у знятті з посади  директора музею був такий собі  "договірняк".

* * *

Хай там як, Ройтбурд, отримавши  від облради "чорну мітку", продовжує справно ходити на роботу, Голубєв проводить кураторські екскурсії по виставці "Костянтин Сомов. Без цензури", яка працюватиме до 27 жовтня. В Одесі Сомов отримав  друга й мецената Михайла Брайкевича — міського голову. До виставки видано  багатосторінковий каталог, а сама вона є своєрідним багатоплановим, об'ємним портретом автора, одного з засновників товариства "Мир искусства", великого російського художника й ілюстратора, якому нинішнього року виповнилося б 150.   Від дня смерті художника минає  70 років, останній виставці колекції Брайкевича в Одесі виповнюється 100 років — потрійний ювілей. Скандали забудуться згодом, а виставка увійде до найбільш значущих музейних заходів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво