Тім Бертон і дитячий притулок

В український прокат вийшло новий кіновитвір культового Тіма Бертона "Дім дивних дітей міс Сапсан", у якому головний голлівудський казкар "поховав" свою творчість. Двогодинна кіноказка вражає спецефектами й чарівними персонажами. Але це навряд чи виправдовує її млявий сюжет.

Фільм розповідає про сучасного підлітка Джейкоба, який не знаходить спільної мови ні з батьками, ні з однолітками. Єдина людина, з якою хлопцеві дійсно цікаво, це його дід. Саме він розповідає Джейкобу про загадковий будинок, де живуть дивні діти. Один з них може оживляти ляльок, інший - легший за повітря, тому постійно ходить у свинцевому взутті.

Також серед них є дівчина, яка управляє вогнем, невидимка, близнюки-горгульї та хлопчики, в одного з яких у роті живуть бджоли, а в іншого в очах міститься кінопроектор. А керує ними ефектна місс Сапсан - стильна Femme Fatale, здатна перевтілюватись у птаха.

Розповіді діда Джейкоб сприймав як казку. Але трагічна смерть старого змушує його переосмислити всі ці легенди й вирушити в далекий Уельс, де розташований притулок.

Перша половина фільму, протягом якої описується загадковий світ і нагнітається інтрига, проноситься на одному подиху.

Однак рух другої частини сюжету - ламаний, як у маріонетки, зібраної з частин різних ляльок. Таких, власне, і створює один з дивних дітей у притулку. Цей біомеханік пришиває до тіла пластмасової ляльки ноги курки й жаби, а також лапки інших тварин, після чого оживляє цього монстрика, впихаючи йому кудись у черево мініатюрне сердечко.

Подібної милої "шизофренії" у фільмі - хоч відбавляй.

Найбридкіші монстри в стрічці іменуються "порожняками" - замість душі у них порожнеча. Щоб продовжити своє хиже існування, вони пожирають очі. Деякі похмурі й водночас строкаті образи в цій картині справляють схожий ефект - виїдають очі глядачам.

Стугонлива карусель образів "Дому дивних дітей…" не рухає сюжет до конкретної ідеї. А лише миготить чудесами. Тож будь-яка можлива мораль у цій стрічці поступається місцем черговому яскравому персонажу чи ефектному сюжетному еківоку. У якийсь момент здається, що меседж фільму - "По-справжньому дорослішаєш, не відмовляючись від своїх дитячих талантів і прихованих здібностей, а навпаки - коли набираєшся сміливості розвивати й іти за ними". Але тільки-но ця ідея оформиться в сюжеті, на екран викочуються нові меседжі, що проголошують оду любові, дружбі чи вірності.

Поруч з популярними блокбастерами про супергероїв, втілених Marvel, DC і "Люди Ікс", фільм виглядає довгоочікуваною альтернативою. Адже багатьом уже приїлися персонажі в дусі тугодумного інопланетного вікінга Тора, нудотно-шляхетного Бетмена або Залізної людини, що нагадує тюнінговану побутову техніку. Натомість Бертон пропонує набагато несподіваніші й сміливіші образи, які не оглушують своїм пафосом, а чарують оригінальністю.

Головну роль у картині виконав Ейса Баттерфілд, зірка "Хлопчика в смугастій піжамі" (2008). У "Дім дивних дітей…" цей 19-річний актор вбіг, немов не перевдягшись після головної ролі в іншій своїй знаковій картині - "Хранитель часу" Мартіна Скорсезе. У останній показано магію перших фільмів початку ХХ ст. Подібні напівказкові сюжети Голівуд часто переносить у загадкову епоху столітньої давнини. Адже сама по собі вона ідеально римується з будь-якою містикою та фантазією.

Нове творіння Бертона розгортає свій переказ посеред Другої світової. Напевно слідом за цим режисером переносити свої сюжети в 40-ві минулого століття почнуть й інші фільммейкери. Адже та епоха сповнена не менш цікавими механізмами, деталями побуту й повсякденними дрібницями, які встигли набути ореолу міфів і легенд.

Запрошувати в цей фільм таких іменитих акторів, як Семюел Л. Джексон ("Кримінальне чтиво", "Огидна вісімка") і Джуді Денч ("Філомена", "Готель "Меріголд") - рішення пафосне й безглузде. Серед інших акторів цієї стрічки вони виглядають, як елітні автомобілі, які оздобили кричущим тюнінгом і змусили повзти зі швидкістю пішохода на параді "запорожців".

Очолює мляву акторську ходу Єва Грін. Її героїня посідає в фільмі глибоко другорядну роль. Попри це награна усмішка акторки цілиться в глядача з кожного плакату, а ім'я її персонажу винесено в назву.

Поки що рейтинг фільму на Imdb утримується на досить гідній позначці 7,2 балу. Але це з урахуванням його маркетингової кампанії. А також ажіотажу фанатів Бертона, які першими ринулися на прем'єру й засипали інформаційний простір захопленими відгуками про стрічку. Коли це все стихне, оцінка блокбастера стане скромнішою і справедливішою.

Широкий глядач картину не дуже шанує. За перший уїк-енд по всьому світу вона зібрала лише 66 млн дол. - майже вдвічі менше свого бюджету. Щоб голлівудському блокбастеру повернути вкладені в нього кошти, його бокс-офіс має перевищити розмір бюджету приблизно втричі. У випадку з "Домом дивних дітей…" ця сума становить 330 млн дол. і поки що виглядає, як недосяжна мрія.

Без особливого успіху пройшов у кінотеатрах і ще один фільм Тіма Бертона, який він випустив цього року. "Аліса в Задзеркаллі", де він виступив продюсером, мала ті самі вади, що й "Дім дивних дітей…". Екстравагантні персонажі, колоритні образи й чарівна атмосфера не підкріплювалися цільним захоплюючим сюжетом.

Про те, що "Дім дивних дітей…" є вторинним у кар'єрі Бертона, не сказав лише той, кого у зв'язку з цим поглинуло жалобне мовчання.

Насправді в головному герої Бертон втілив власний автопортрет. Хлопчик, що потрапляє в цей притулок, здатний бачити монстрів, які недоступні нічиїм більше очам. І, немов вторячи долі самого режисера, Джейкоб кидає все заради служіння своєму талантові.

Але що робити хлопцеві в момент творчої кризи? На це запитання Бертон йому не відповість.