Експерт називає способи реформування "спрощенки"

Удосконалюючи спрощену систему оподаткування в Україні, важливо зберегти її позитивні риси – високу захищеність від корупційного тиску, легкість і простоту в застосуванні, невелику вартість поточного адміністрування, але підвищити ефект компромісної детінізації та зменшити можливості для зловживань.

Як пише у своєму матеріалі для DT.UA старший економіст CASE Україна, член Несторівської групи Володимир Дубровський, не слід думати ніби потреба в ССО вже відпала чи колись відпаде: завжди будуть залишатися об'єктивні фактори, що вимагають існування спеціальних режимів для мікробізнесу.

"Поки треба виходити з того, що якість управління змінюватимться повільно, і, найголовніше, це не дасть нових корупційних можливостей, щоб спокусами не спотворювати цей важкий і крихкий процес", - наголошує Дубровський.

На думку автора, зміни "спрощенки" мають відповідати процесу інституційного розвитку держави. "Якщо він відсутній, або відбувається дуже повільно, то й ускладнення ССО або підвищення ставок податків не є виправданим і призводить до небажаних наслідків",

Через занепад малого бізнесу, а останнім часом через відплив робочої сили, добробут населення збільшується повільніше, а корупція продовжує розквітати і вкорінюватися за рахунок поборів з дрібних підприємців.

"Важливими для спрощення є перехід від оподаткування прибутку підприємств до інноваційної моделі оподаткування виведеного капіталу, зниження навантаження на фонд оплати праці тощо", - додає автор.

Підвищення спроможності державних інституцій потрібно використовувати для того, щоб поступово робити спрощену систему більш справедливою і захищеною від можливих зловживань шляхом диференціації (поставлений дохід), а не шляхом посилення контролю, вважає експерт.

"Диференціація залежно від активів і місця роботи несе відносно менше корупційних ризиків, ніж перевірки, надто з дискреційними повноваженнями. Вона потребує складніших розрахунків, абсолютної прозорості, громадського контролю, - але це саме ті напрями, на яких в Україні відбувся відчутний прогрес у розбудові інституцій", - пише Дубровський.

При цьому контроль має залишатися обмеженим і зосереджуватися лише на тих категоріях платників, для яких, з одного боку, неможливо визначити об'єктивні критерії для оцінки поставленого доходу, а з іншого – вони належать до заздалегідь визначеної групи ризику з точки зору можливих зловживань спрощеним режимом.

"Саме в цьому напрямку потрібно шукати спосіб удосконалення ССО, погоджуючи підвищення складності зі зростанням інституційної спроможності та громадського контролю. Але це, звичайно, передбачувано не влаштує лобістів, які змогли вже втретє проштовхнути нищівні для ССО (а отже і для мікробізнесу) закони...", - резюмує автор.

Докладніше про вдосконалення спрощеної системи оподаткування в Україні читайте у матеріалі Володимира Дубровського "Спрощенка: не знищувати, але вдосконалити" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".