ЩЕ РАЗ ПРО ОПТОВИЙ РИНОК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ - Економіка - dt.ua

ЩЕ РАЗ ПРО ОПТОВИЙ РИНОК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

12 жовтня, 2001, 00:00 Роздрукувати Випуск №40, 12 жовтня-19 жовтня

Після ухвалення проекту закону «Про основи організації оптового ринку електроенергії в Україні» минуло три місяці...

Олексій Кучеренко
Олексій Кучеренко

Після ухвалення проекту закону «Про основи організації оптового ринку електроенергії в Україні» минуло три місяці. Сьогодні дискусії про те, чи ринковий цей законопроект і до чого може привести його реалізація в Україні, тривають. Багато було сказано з цього приводу і в засобах масової інформації, і на недавньому міжнародному енергетичному форумі СНД, і на останньому семінарі у ВР України з проблем реформування ринків електроенергії. Автор сьогоднішньої публікації хотів би поділитися з читачами своїми думками з цього питання.

Чи ринковий законопроект?

 

Щоб відповісти на це запитання, пригадаймо, що таке ринок і що таке конкурентне середовище. На відміну від «базару», з чим у нас, «радянських», часто асоціюється ринок, ринкова модель передбачає не безладдя та вседозволеність, а наявність чітких, зрозумілих і однакових правил для всіх його учасників. А конкурентне середовище можливе лише в тому разі, коли всі учасники ринку мають однакові умови (зокрема стартові) для здійснення своєї діяльності.

Чи встановлює запропонований закон такі правила? Давайте поглянемо.

Закон «Про основи організації оптового ринку електроенергії в Україні» вводить нових суб’єктів ринку, яких досі не було. Це Асоціація й Оптова біржа електричної енергії. Позаяк при цьому існуюче держпідприємство «Енергоринок» у новому законі не згадується зовсім, можна зробити висновок: цей суб’єкт до оптового ринку електроенергії після ухвалення закону не буде причетним, а отже, не зможе виконувати тих функцій, які виконує сьогодні. Очевидно, за таких умов частину або всі його функції мають перебрати на себе нові суб’єкти ринку.

Чим є ці нові суб’єкти — Асоціація й Оптова біржа електроенергії?

Асоціація, відповідно до законопроекту, — юридична особа, договірне об’єднання виробників і транспортувальників електроенергії, котрі володіють місцевими електромережами.

Зазначимо, вже саме визначення цього суб’єкта як оператора ринку суперечить засадничим принципам організації конкурентних ринків. Хоча в законопроекті й передбачено, що до складу Асоціації можуть входити й інші суб’єкти ринку, але не вони її формують. Тобто постачальники електроенергії, які не володіють місцевими мережами, держава як власник високовольтних мереж, а також представники споживачів можуть опинитися осторонь при формуванні Асоціації, яка, по суті, є оператором ринку. Тим самим закладаються можливості для створення неоднакових умов на ринку електроенергії, утруднюється конкуренція у сфері збуту електроенергії.

Крім того, якщо до складу Асоціації спочатку ввійдуть лише генератори й природні монополісти-обленерго, то вони зможуть диктувати свою волю решті учасників ринку, формуючи ціни на електроенергію, визначаючи порядок здійснення розрахунків і встановлюючи відповідальність учасників ринку (це належить до функцій Асоціації).

Чи можна в такій ситуації говорити про конкурентні ринкові відносини на оптовому ринку електроенергії? Звісно ж, ні.

Оптова біржа, відповідно до закону, взагалі вкрай таємничий суб’єкт. Метою її створення декларується упорядкування відносин між суб’єктами оптового ринку (як розрізнятимуться функції Асоціації й Біржі, з тексту законопроекту не зрозуміло). Більше того, згідно з законопроектом, Біржу може бути створено, а може бути й не створено, тобто передбачається, що від наявності Біржі на ринку електроенергії нічого не зміниться. Крім того, незрозуміло, хто й навіщо створюватиме таку Біржу, якщо в законі написано, що вона «не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержувати прибуток».

З суб’єктами начебто розібралися. Спробуємо відповісти на таке запитання: коли ж зможуть почати працювати на енергоринку нові суб’єкти в разі ухвалення закону?

На це досить важко відповісти, оскільки терміни створення Асоціації в законопроекті не обумовлюються. Отже, Асоціація може створюватися і півроку, і рік, і довше. Адже для її створення доведеться не лише домовитися з усіма співзасновниками про їхню пайову участь, права й обов’язки, відповідальність, а й розробити та узгодити з майбутніми членами Асоціації порядок затвердження і принципи формування цін на електричну енергію, яка продаватиметься через Асоціацію, порядок здійснення розрахунків за цю електричну енергію, порядок розв’язання спорів та багато інших питань. Навіть у розвинених, готових до таких відносин країнах вирішення цих завдань потребує великих фінансових та інтелектуальних зусиль і багато часу. Аналогічна ситуація складається і з Біржею.

Як же функціонуватиме енергоринок з моменту ухвалення закону й до моменту початку роботи оператора ринку (Асоціації)? Хто в цей перехідний період візьме на себе обліково-розрахункові функції оптового ринку?

Або ніхто, або те ж таки держпідприємство «Енергоринок». Але в цьому разі його діяльність уже не буде легітимною. Проте, швидше за все, оптовий ринок електроенергії, принаймні певний час, функціонуватиме без участі трьох названих вище суб’єктів, тобто буде цілком «дерегульований».

 

Хто за таких умов виявиться крайнім, якщо не всім споживачам постачатиметься електроенергія? Як і хто затверджуватиме ціни і здійснюватиме розрахунки за електроенергію, не продану виробниками безпосередньо постачальникам або споживачам? Хто здійснюватиме облік договорів з продажу електроенергії і фактичних поставок? На яких принципах і відповідно до якої процедури вирішуватимуться спірні питання між учасниками ринку? Як можна буде оцінити рівень роздрібних цін на електроенергію для споживачів і врахувати це при формуванні бюджету?

 

Перелік таких запитань можна продовжити, і всі вони залишаються без відповіді. І, незважаючи на це, ми цілком серйозно розглядаємо можливість ухвалення цього закону.

Хочу ще раз підкреслити: якщо цей закон усе-таки набуде чинності, на енергоринку запанує хаос: буде як у джунглях — хто сильніший, той і має рацію. Тому, чесно скажу, мені важко зрозуміти тих «професіоналів-енергетиків», котрі безапеляційно підтримують цей законопроект.

Які перспективи законопроекту
про оптовий ринок?

 

За період після ухвалення проекту закону про оптовий ринок у багатьох досі не сформувалося чіткої позиції щодо того, якою має бути доля цього законопроекту. Але основні дійові особи в країні, а також шановні міжнародні організації уже висловили свою думку.

Позиція Президента України Леоніда Кучми конкретизувалася у вето й полягає у пропозиції «відхилити законопроект як такий, що може завдати серйозної шкоди об’єднаній енергетичній системі України та спричинити порушення її цілісності й безперервності функціонування, що, своєю чергою, негативно позначиться на економічній і соціально-політичній ситуації в країні в цілому».

Міжнародні організації (ЄБРР, Європейська комісія, Агентство США з міжнародного розвитку, Світовий банк) у своєму листі від 14 вересня 2001 року до першого віце-прем’єр-міністра України Олега Дубини також досить чітко й однозначно висловили свою позицію: «Реалізація положень закону може негативно вплинути на ситуацію у сфері електроенергетики України й перешкодити процесам реструктуризації та приватизації». Міжнародні організації вважають, що «оптовий ринок електричної енергії України має продовжувати розвиватися на базі чинної моделі, що у принципі відповідає потенціалу й вимогам економіки України, а також її електроенергетичної галузі».

Міністр палива й енергетики України Станіслав Сташевський на останньому засіданні профільного парламентського комітету також досить чітко виклав позицію Мінпаливенерго з цього питання — підтримати пропозицію Президента України й відхилити законопроект, після чого створити робочу групу для підготовки нового проекту закону про оптовий ринок електроенергії.

Консультативна рада з питань співробітництва між урядом і парламентом України дотримується іншої думки, а саме: вважає за необхідне створити робочу групу з доопрацювання закону України «Про основи функціонування оптового ринку електроенергії в Україні» з урахуванням пропозицій Президента України (нагадаю, пропозиція Президента полягала в тому, щоб «відхилити законопроект»).

Позиція народних депутатів, якої я особисто не можу передбачити, стане зрозумілою за результатами голосування в сесійному залі, якщо законопроект усе-таки буде внесено на розгляд у недалекому майбутньому. Зокрема поки що не ясна й позиція членів нашого комітету, профільного для цього законопроекту.

На завершення хочу пригадати міжнародну конференцію в червні нинішнього року «Досвід реформування енергетичних ринків», де для мене дуже показовими стали рекомендації кваліфікованих експертів з тих країн, котрі успішно здійснили реформи в електроенергетиці. У концентрованому вигляді їх можна сформулювати так:

Головним при здійсненні реформ в електроенергетиці має бути принцип — не нашкодь. Будь-які перетворення потрібно ретельно проаналізувати з погляду забезпечення необхідного рівня надійності енергозабезпечення.

Здійснення реформ в електроенергетиці слід розпочинати лише тоді, коли є впевненість у тому, що нова система взаємин дозволить досягти значних переваг, порівняно з наявною.

Реформи в електроенергетиці — складний і надзвичайно делікатний процес, який потребує уважного, кваліфікованого підходу, великих фінансових та інтелектуальних вкладень протягом усього періоду реформування.

 

Електроенергетика — інфраструктурна галузь, і від того, як вона функціонуватиме, залежать не лише економічні показники, від цього залежить життя і здоров’я населення країни, можливості суспільства нормально жити та працювати.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво