Не лише драїти палубу, а й знати, куди пливе корабель - Освіта - dt.ua

Не лише драїти палубу, а й знати, куди пливе корабель

1 листопада, 17:01 Роздрукувати Випуск №41, 2 листопада-8 листопада

У школі буде більше ЗНО   

© Український центр оцінювання якості освіти

До вступної кампанії ще є час, але старшокласники вже починають готуватися до ЗНО. 

Хто не потурбувався влітку, до хорошого репетитора вже не потрапить, — місця розхапали ще в серпні. Нинішні 10-класники теж у напрузі, — наступного року вони першими в обов'язковому порядку складатимуть математику. А далі підготуватися 9-класникам: якщо плани МОН не зміняться, у 2027-му для них випускні іспити (державна підсумкова атестація — ДПА) будуть у формі ЗНО. І це тільки початок. Можливо, скоро ми матимемо цілу систему зовнішнього оцінювання у школі. 

ЗНО завжди перебувало у фокусі суспільної уваги. Для когось ця увага зі знаком плюс, для когось — зі знаком мінус. Недавно на сайті електронних петицій з'явилася чергова квола петиція з проханням скасувати ЗНО. Вже традиційно вона не користується шаленою популярністю. Буквально цього тижня парламентський комітет розглядав законопроєкт від депутата "Слуги народу" про те, щоб прописати у законі , що програми ЗНО мають відповідати не лише стандартам освіти (як це записано зараз), а й освітнім програмам ( але це й так є у регламентуючих документах). 

Та хай там як, а ЗНО має незаперечний авторитет у суспільстві як інструмент, що допомагає боротися з корупцією. Однак система зовнішнього незалежного оцінювання не стоїть на місці. Переосмислюється роль ЗНО, — тепер воно має не тільки слугувати для боротьби з корупцією, а й бути інструментом зовнішніх освітніх оцінювань. Оцінювань, які зможуть ззовні зазирнути за стіни школи і дати об'єктивну інформацію про те, як там відбувається навчання. 

Але ЗНО — не єдиний інструмент зовнішнього оцінювання, є ще міжнародні дослідження, в яких час від часу бере участь Україна (TIMSS, PISA), та національні моніторинги. Все це — неоціненні масиви даних, однак зараз вони не складаються в одну картинку, а залишаються розсипаними пазлами. Щоправда, Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) систематизує й публікує на сайті відомства результати ЗНО, але вони не пов'язуються з даними інших зовнішніх оцінювань. 

На жаль, у нас досі немає системи оцінювання, яка б просвічувала рентгеном усі рівні системи освіти, від п'ят до маківки, й нагромаджувала єдину базу даних. 

Проте нещодавно зроблено перші реальні кроки до цього, — колегія МОН ухвалила "Стратегію розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030-го року" (далі — Стратегія). 

Цей аналітичний документ пропонує реальні кроки для побудови системи зовнішніх оцінювань. Стратегію підготовлено у рамках спільного проєкту Міжнародного фонду "Відродження" та УЦОЯО. Серед учасників робочої групи, яка працювала над документом, були не лише чиновники, а й міжнародні експерти, науковці, вчителі, викладачі вишів та представники громадських організацій.

Стратегію ухвалили на колегії МОН в останні дні каденції Лілії Гриневич. Якщо рішення колегії Міносвіти буде виконано ( а його поки що ніхто не скасовував), то вже за рік-два школи відчують зміни, — в них по-новому проходитимуть випускні іспити (державна підсумкова атестація — ДПА), буде більше моніторингових і міжнародних досліджень. А у 2027 р. ми матимемо вітчизняну систему зовнішніх освітніх оцінювань.

Вона має виконувати чотири завдання: сприяти підвищенню якості освіти ; нагромаджувати об'єктивну інформацію про те, як навчаються у школі та які результати мають учні на виході; бути маячком для шкіл, на що звернути увагу в навчальному процесі (адже від того, що і як оцінюється, залежить і те, чому більше приділятиме увагу школа); підтримувати педагогічну майстерність учителів та підвищувати довіру до них. 

Буде створено єдину базу даних — Національну освітню електронну платформу. До неї матимуть доступ батьки і вчителі (вони побачать персоніфіковані дані), а також управлінці, — їм буде доступна деперсоніфікована інформація. 

Але на впровадження системи зовнішнього оцінювання потрібна не лише політична воля, а й ресурси — фінансові і кадрові. Тож у Стратегії запропоновано дві моделі цієї системи — достатня (вона дешевша, в ній менше вимірювань) і оптимальна (див. рисунок).

Досить неочікувано для широкого загалу, що освітні вимірювання хочуть проводити також у 6-му і 8-му класах. Розробники Стратегії пояснюють це тим, що у 6-му класі завершується адаптація до базової школи, а 8-й клас — перший рік, коли можливе поглиблене вивчення предметів. На ці роки у Стратегії запланований національний моніторинг. Участь шкіл у ньому буде добровільною. Проходитиме моніторинг так: навчальні заклади отримають від УЦОЯО завдання, запропонують їх учням, а потім результати завантажать на Національну освітню електронну платформу. 

У 4-му класі залишається Державна підсумкова атестація з елементами ЗНО. Враховуючи вікові особливості маленьких школярів, вона, як і раніше, буде проходити у школі, в комфортних для них умовах. 

Але є кілька новацій. Перша — у Стратегії пропонується інакше визначити мету ДПА. Зараз вона проводиться "лише з метою моніторингу якості освіти". Принаймні так записано в Законі "Про освіту".

У Стратегії пропонується визначити в законі, що мета ДПА — це все ж таки сертифікація учнів. І результати цієї сертифікації потрібно не лише завантажувати на Національну електронну платформу, а й відображати у свідоцтві про досягнення кожного учня. Аби, скажімо, у свідоцтві Івана Петренка було так і записано, що він "на високому рівні володіє тим-то..." або "не досягнув рівня стандарту з такого-то предмета". 

Друга новація — щоб не було "натаскування" на тести ДПА, важливо забезпечити компетентісний характер завдань (думати, а не зазубрювати) і змінювати щороку їх формат (але заздалегідь попереджати про це батьків і вчителів). Завдання компетентісного характеру й зараз є в тестах ЗНО, і вони не завжди сприймаються однозначно. Набагато простіше розповісти правило чи написати формулу, ніж подумати, як їх використати у тому або іншому завданні. Можливо, тому час від часу до тестів виникають претензії на кшталт "а цього немає у шкільній програмі". 

І третя новація — за три місяці до ДПА (тобто на початку другого семестру, після зимових канікул) має бути проведена пробна ДПА. Участь у ній буде добровільною. Одне слово, все як у дорослих під час ЗНО. 

За Стратегією, ці новації мають бути реалізовані вже у 2022 році.

Новації у випускних іспитах у 9-му класі давно відомі, про них неодноразово говорили в МОН, причому ще за Лілії Гриневич: ДПА у формі ЗНО, причому обов'язково — з математики і мови. З інших предметів ДПА складають без зовнішнього тестування. 

Стратегією передбачено, що згодом до тесту ЗНО з мови і математики можна буде додати ще один — комплексний іспит із природничих наук (біологія, фізика, хімія, географія, екологія) або гуманітарних (історія України, всесвітня історія, основи правознавства).

Передбачається, що із сертифікатом ЗНО за 9 клас учні зможуть вступати до 10-го класу, що зробить конкурсний вступ до престижних ліцеїв прозорим і унеможливить корупцію. 

Однак це лише один із двох варіантів проведення ДПА, які пропонує Стратегія. Є можливість взагалі не складати ЗНО в 9-му класі, — це буде другий варіант. Згідно з ним, усі випускні іспити (ДПА) складаються у школі, без ЗНО. Єдина новина — їх результати школа завантажує до Національної освітньої електронної платформи. 

Є підозра, що в цього варіанта знайшлось би чимало прихильників. Кажуть, уже зараз деякі вчителі (особливо математики) та батьки панікують щодо ЗНО у 9-му класі. І перепитують: це точно буде не тепер, а у 2027-му?

Будь-яке зовнішнє оцінювання для школи — не лише можливість отримати об'єктивний фідбек і зрозуміти, де сильні місця в роботі, де слабкі, що змінити. Це ще й страх. Адже після ЗНО укладатимуться рейтинги шкіл. І хоча це дуже сумнівний показник ефективності шкіл, його постійно критикують експерти, проте рік у рік рейтинги за результатами зовнішнього незалежного оцінювання таки укладають. Особливо грішать цим ЗМІ. 

В 11-му класі ДПА вже давно проходить у формі ЗНО. І Стратегія невигадує тут якихось нових ідей, більшість їх уже була озвучена МОН за Лілії Гриневич. По-перше, атестат (тепер він називається "Свідоцтво про досягнення") отримають не всі, а лише ті, хто складе ДПА. По-друге — буде обов'язкове ЗНО з української мови і математики для всіх: і фізиків, і ліриків. І по-третє, кількість предметів, із яких складається ЗНО, буде збільшено: не три, як тепер, а чотири—шість. Хоча для цього доведеться знайти додаткові кошти, — збільшення кількості предметів для ЗНО потягне за собою збільшення видатків на третину, зазначають автори Стратегії. 

Можливо, згодом ЗНО для школярів проводитиметься на комп'ютерах, а не на папері. Однак це, знову-таки, питання коштів і технічних можливостей. 

Невідомо, наскільки буде реалізована Стратегія і на яку із запропонованих нею моделей системи зовнішнього оцінювання знайдуться кошти. Маю підозру, що навіть на дешевшу модель ми не зможемо знайти достатнє фінансування, і доведеться її або спростити, або розтягнути у часі впровадження. Парадокс, але ми вкладаємо чимало коштів у дослідження (зокрема й міжнародні), але не використовуємо їхніх можливостей повною мірою. 

Наша проблема — це відсутність не лише системи зовнішнього освітнього оцінювання, а й взагалі Національної системи освітнього моніторингу. Ми повинні не лише драїти палубу (збирати дані), а й знати, куди пливе корабель. Думати не про юшку, палубу чи якої партії прапор висить на щоглі, а про напрям. І є надія, що реалізація ідей Стратегії стане першим кроком на цьому шляху. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42, 9 листопада-15 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво