Вибори міністра освіти і науки - в роботі Шкарлета знайшли плагіат, науковці пояснили, чим це загрожує - новини України - Освіта - dt.ua

Посада з чужого плеча

6 червня, 15:30 Роздрукувати

Заява науковців про призначення нового міністра освіти і науки

Негативний кадровий відбір — ключовий фактор неспроможності державних інститутів. Щоразу, коли мова заходить про обрання чергового очільника, процес відбувається за знайомим сценарієм: висунення за принципом особистих знайомств, потім гучне викриття компромату на кандидата і наступне призначення на посаду. Останнє зазвичай є наслідком неприйняття у верхніх ешелонах влади думки та оцінок суспільства. Зворотний зв'язок поки що не працює або працює вкрай погано.

Схожа ситуація виникла недавно через очікуване призначення нового міністра освіти і науки України. На нараді у президента ректорський корпус, лобіюючи корпоративні інтереси, запропонував на найвищу посаду в галузі свого представника — ректора Чернігівського національного технологічного університету Сергія Шкарлета, в минулому — депутата обласної ради від Партії регіонів і відмінника освіти часів Табачника. Однак це не єдині цікаві дані про ймовірного майбутнього міністра освіти і науки.

Ми підтверджуємо, що викривач антиплагіатної ініціативи "Дисергейт" надав достовірні факти масштабного академічного плагіату в науковому доробку пана Шкарлета, зокрема у статті з одноособовим авторством та в колективній монографії. Із ними можна ознайомитися в порівняльних таблицях.

Одну статтю, переписуючи в монографію, трохи змінили ("бюджетний процес" замінили на "бюджетну політику"). Другу вставили повністю. А над своєю "науковою статтею" Сергію Шкарлету, озброєному дуже відомим методом "заміни шоколаду на м'ясо", довелося трохи попітніти: "промисловий потенціал" замінити на "стратегічний потенціал", "промисловість" на "економіку", "нашу думку" на "наш погляд", додати деінде "інформаційного потенціалу", і, як пише автор розслідування, "тяп-ляп — і стаття готова!"

Як зазначається у виданні "Суспільне/Новини", кандидат на посаду міністра у відповідь на звинувачення заявив таке:

"Якщо ви подивитесь, що там написано. Це колективна монографія. А що таке плагіат? Плагіат — це запозичення наукової новизни і її формування. Там з 200 сторінок знайшли дві сторінки, де посилання загальне на Бюджетний кодекс. Бюджетний кодекс — це загальноприйняті речі, я навіть коментувати не хочу. Всіх, хто це пише, можна шукати скрізь і всюди, тоді будь-який коментар, будь-яку публіцистичну статтю, в принципі, можна розцінювати як плагіат".

Отже, Шкарлет демонструє до болю знайомий поведінковий патерн невизнання провини та спростування очевидних речей, чим доводить професійну безвідповідальність і громадянську незрілість.

Однак, якщо вже зацікавитися деталями, плагіат було виявлено не лише в монографіях, а й у статті, підписаній особисто майбутнім міністром. Без співавторів.

 

На нашу думку, факти академічного плагіату вказують на неспроможність Сергія Шкарлета обіймати бодай якісь управлінські посади в публічних установах, бо плагіат є свідченням і звичайної нечесності (нащо ж напружуватись, якщо ніхто не перевірить?), і нездатності якісно виконувати інтелектуальну роботу. Крім того, ці факти свідчать про нагальну потребу переоцінити весь доробок науковця і прийняти рішення щодо рівня його кваліфікації. Це мають зробити компетентні органи, зокрема Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

Але, на жаль, ситуація з Сергієм Шкарлетом не унікальна. Він є висуванцем і представником токсичної спільноти ректорів.

Що ж собою являє ректорське середовище? Це застиглий уламок радянської і пострадянської культури, заснований на принципах, які продовжують практикувати ректори багатьох університетів. Пригадаємо, що вища освіта України у 1990-х була взята на абордаж викинутими на узбіччя суспільства партноменклатурними діячами. Вони скористалися системою присудження наукових ступенів та вчених звань, аби створити затишні годівниці в університетах, паразитуючи на бажанні населення мати дипломи. При цьому мета виправдовувала засоби, тому проблема академічної доброчесності та ширше — бездоганної репутації — нікого з них не хвилювала. Вони розбудували колективи й спільноти, де зловживання, імітація, брехня, лицемірство, патерналізм є дійовою рутиною, що визначає потік життя. Наразі до керування освітою і наукою приходять їхні молодші вихованці, які не застали радянського минулого, але й не обмежені жодними спогадами про наукову чи загальнолюдську етику. А перед очима "талановитої молоді" — живі взірці безсоромної поведінки.

Спроби суспільства зсередини чи ззовні оздоровити це середовище постійно наражаються на шалений спротив. Незгодні викладачі швидко опиняються без роботи, а інституційні реформатори — у пастці невдалих рішень та законодавчих актів, що унеможливлюють оновлення системи. Більше того, викриття багатьма ентузіастами академічного плагіату очільників державних інституцій, як, наприклад, у голови Комітету Верховної Ради України з питань науки, освіти та інновацій Сергія Бабака, ексміністрів Лілії Гриневич та Станіслава Ніколаєнка, дружини ексвіцепрем'єр-міністра Катерини Кириленко, які залишаються непокараними, дає сигнали суспільству, що академічна недоброчесність — це норма. Таким чином, створюється небезпечна ілюзія, начебто нічого змінити неможливо, бо вищі посади окуповані негідниками.

Проте вихід є. І він пов'язаний із практикуванням цінностей доброчесності при відборі кадрів. Якщо особу викрито на масштабному академічному плагіаті, як у випадку з паном Шкарлетом, то її не лише не слід призначати на посаду, а треба усунути від обіймання посади ректора на підставі невідповідності принципу академічної доброчесності. Рішення про відсторонення має ухвалити очільниця МОН — т. в. о. Любомира Мандзій і таким чином подати сигнал громадянам, що державні інститути існують і діють.

Більше того, середовище, яке висунуло його кандидатом, скомпрометувало себе. Кожен із ректорів, що були присутні на нараді, несе особисту відповідальність за ганьбу, якої завдано системі вищої освіти. Вони не потрудилися перевірити висуванця, чим поставили систему державного управління в ситуацію підриву і втрати довіри, яка є однією з головних цінностей у суспільстві.

Залишається загадкою неуспішність кришталево чистих і талановитих кандидатів на посаду. Зокрема, йдеться про Олександру Антонюк, докторку фізико-математичних наук, старшу дослідницю, заступницю директора з наукової роботи Інституту математики НАНУ, яка давно зарекомендувала себе відповідальним і зрілим науковим управлінцем.

Чому досі суспільство не може розраховувати на висунення та входження у владу людей із новими цінностями? У нас є гіпотеза, яка пояснює цей феномен. Вона стосується якості еліт у країні. Доки процес негативного добору кадрів не зміниться на позитивний — за репутацією та чеснотами, цілей суспільства у модернізації та євроінтеграції не буде досягнуто. Рівень і якість життя населення прямо пов'язані з якістю кадрової політики на всіх рівнях державного управління.

Світлана Благодєтєлєва-Вовк, канд. екон. наук, доцент, голова ради ГО ТРОН, учасниця антиплагіатної ініціативи "Дисергейт"

Олексій Болдирєв, канд. біол. наук, н.с. Інституту фізіології НАН, біофізик, учасник антиплагіатної ініціативи "Дисергейт"

Олександр Габович, докт. фіз.-мат. наук, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, викладав у Національному технічному університеті — КПІ

Ірина Єгорченко, канд. фіз.-мат. наук, с. н. с. (Інститут математики НАНУ), учасниця антиплагіатної ініціативи "Дисергейт"

Володимир Кузнєцов, докт. філос. наук, головний науковий співробітник Інституту філософії НАН України, професор кафедри фізико-математичних дисциплін НаУКМА

Олег Смірнов, канд. біол. наук, с.н.с., доцент СумДУ, учасник антиплагіатної ініціативи "Дисергейт"

Сергій Шарапов, докт. фіз.-мат. наук, завідувач лабораторії ІТФ НАНУ, учасник антиплагіатної ініціативи "Дисергейт"

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 12
  • Евгений Гаев Евгений Гаев 6 червня, 16:08 Я не знаком с обсуждаемой персоной. Но полностью согласен с их принципиальным подходом. Могу только дополнить список "подвигов" нынешней университетской номенклатуры. Гаев Е.А., проф. НАУ згоден 12 не згоден 1 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись prepod prepod 8 червня, 09:23 Розслідувачі громадянські активісти, які підписалися як вчені, лякають читачів ДТ плагіатом, якимось дивним словом, хоча в законодавстві України все чітко прописано (в Законі про вищу освіту, про освіту та про наукову діяльність). Плагіат виникає тільки тоді, коли привласнюють науковий результат - нове знання, отримане в результаті досліджень. Отже коли починається компанія звинувачення, то треба переконатися, що таки мова йде про те, що в скопійованому є нове знання. Для цього щоб оцінити наявність чи відсутність наукових результатів треба бути фахівцем. Не думаю, що це мають робити біологи чи фізики, коли йдеться про економіку. На мій погляд, не фахівця, в порівнюваних текстах нового знання і наукових результатів нема. Якщо цього нема, то нема і плагіату. І тут виникає уже інше питання, чому у нас тексти, в яких відсутні наукові результати, вважаються науковими і чому таке публікують журнали, які також чомусь називаються науковими. згоден 3 не згоден 4 Цитувати ДякуємоПоскаржитись prepod prepod 6 червня, 17:46 "я не согласен с обсуждаемой персоной. Но полностью согласен..." Это уже было - коллективные письма, и т.д. згоден 1 не згоден 9 Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво