Ліквідація прогалин чи горе від розуму? - Здоров’я - dt.ua

Ліквідація прогалин чи горе від розуму?

20 вересня, 17:24 Роздрукувати Випуск №35, 21 вересня-27 вересня

Обмежена грамотність в питаннях здоров'я обертається великими втратами.

© Василь Артюшенко, DT.UA

У сприйнятті пересічного українського громадянина поняття санітарної грамотності зазвичай асоціюється з гаслами, наприклад "крапля нікотину вбиває коня!", та певними гігієнічними діями на кшталт "мити руки перед вживанням їжі (рідше — після відвідин туалету!) або чистити зуби". 

Для більш передової частини ще характерне носіння маски під час епідемії грипу; для активного в сексуальному сенсі прошарку — знання про небезпеку незахищених статевих контактів і необхідність презерватива. У питаннях як миття рук, так і застосування захисних засобів частка тих, хто реально їх миє (або, відповідно, використовує), нижча від частки обізнаних...

У широкому сенсі, санітарна грамотність (СГ, HealthLiteracy) — це здатність людини знаходити, розуміти й використовувати інформацію для зміцнення та збереження здоров'я (власного, родини і місцевої громади), робити висновки та приймати повсякденні рішення щодо профілактики хвороб чи травм і медико-санітарної допомоги, підтримання/поліпшення якості життя на всіх його етапах.

В ідеалі, грамотна людина здатна отримати й оцінити інформацію, потрібну для:

• розуміння і виконання настанов із самодопомоги, включно з дотриманням режимів лікування (в т. ч. тривалого);

• планування і реалізації змін у житті, необхідних для поліпшення здоров'я;

• прийняття свідомих рішень стосовно здоров'я;

• розуміння, як і коли у разі необхідності звертатися по медичну допомогу;

• участі спільно з іншими в заходах із поліпшення здоров'я й у вирішенні питань здоров'я в місцевій громаді та суспільстві (як елемент політичної грамотності).

У своїй моделі санітарної грамотності DonNutbeam визначив три рівні грамотності в питаннях здоров'я: функціональний, інтерактивний та критичний. Перший — результат традиційної санітарної просвіти, простого ознайомлення людей із фактами про ризики для здоров'я та про можливості використання системи охорони здоров'я. Другий — результат розвитку особистих навичок у сприятливому середовищі. Досягнення ж третього рівня — критичної грамотності — означає набуття знань та навичок для не тільки індивідуальних (для "власного користування"), а й ефективних соціальних та політичних дій, що позначатимуться на житті суспільства. Краща освіченість у питаннях здоров'я підвищує здатність як самої людини, так і громади загалом впливати на соціально-економічні детермінанти здоров'я, що, зрештою, корисно для всіх.

Низький рівень СГ дорого коштує. За даними закордонних дослідників, обмежена СГ населення в розвинених країнах коливається в діапазоні від 34 до 59 %.У США витрати через неї становили 3–5 % річного бюджету медико-санітарної допомоги, а додаткові витрати на людину з обмеженою СГ оцінені в суму від 143 до 7 798 дол. на рік. Скільки втрачає Україна, можна лише здогадуватися …Небезпека не лише в нездоровому способі життя та різноманітних ризиках, яких людина з вищою освіченістю могла б уникати. Низький рівень санітарної грамотності впливає на здатність користуватися навіть доступною або зовсім безоплатною медичною допомогою.

Слід визнати, що через постаріння населення України та збільшення частки людей із хронічними захворюваннями потреба у знаннях і навичках, які могли б поліпшити (чи бодай зберегти якнайдовше наявне) здоров'я, надзвичайно велика. 

Коли ми з висоти третього тисячоліття посміхаємося над випадками, описаними Вересаєвим чи Булгаковим (коли йдеться, наприклад, про гірчичники, поставлені на кожух), то не усвідомлюємо, що не так далеко від них відійшли. Завдяки земській медицині тодішні, часто неписьменні селяни чи не вперше в житті отримали доступ до кваліфікованої медичної допомоги. Однак грамотні сучасні українці, що можуть користуватися ресурсами безкоштовних бібліотек, інтернету, часто демонструють такі невігластво й легковажність стосовно власного здоров'я, що в це важко повірити.

Лікар Google знає все! Справді, більшість інформації не треба навіть довго шукати. Розвиток сучасних технологій привів до того, що ми буквально по шию закидані правдивою і — чи не більшою мірою — неправдивою інформацією з питань здоров'я та його охорони. І якщо недосвідчена молода мама у ХІХ ст., зіштовхнувшись із проблемами зі здоров'ям первістка, зазвичай отримувала поради від свекрухи, старших сусідок і, на крайній випадок, баби-знахарки (причому часто слушні, перевірені багатолітнім досвідом!), то її ровесниця в сучасній Україні у схожій ситуації дедалі частіше користується блогами та рекомендаціями віртуальних "гуру". Поважаючи свободу вибору, розуміючи проблеми й розчарування, що виникають від контакту з національною загальнодоступною охороною здоров'я, — усе ж не можна не усвідомлювати дедалі більшої небезпеки від лікування за лікарем Гуглом. Знайомлячись із деякими "перлами", починаєш жалкувати, що зникла цензура радянських часів. Шкода від поширення неправдивої інформації й невігластва була завжди, але з розвитком комунікаційних технологій стає такою масштабною, що жах проймає. Щиро впевнена: є багато такого, чого сучасна наука ще не знає. Особисто мені відомі приклади зцілення в результаті мобілізації всіх сил організму силою духу або щирої віри. Але коли центральні телеканали країни у ХХІ ст. рекламують послуги зі зняття порчі або пояснюють негаразди зі здоров'ям впливом думок давно покійних родичів чи контактом із потойбіччям, це викликає обґрунтоване побоювання щодо як колективного розуму нації, так і совісті тих, хто на цьому заробляє.

Звісно, щодня дотримуватися лікарських настанов щодо режиму дня, харчування, фізичних вправ, регулярного лікування (за потреби) важко. Легше скаржитися на дорожнечу "здорових" продуктів чи абонементу у фітнес-клуб, нестачу часу на приготування їжі, на прийом прописаних ліків чи виконання процедур або обстежень.

Причому схильність до ризикованих експериментів із власним життям та здоров'ям не завжди пов'язане з браком освіти. Звернення до екзотичних способів оздоровлення чи лікування характерне саме для людей із вищою освітою (а часто й із науковими ступенями). На мою думку, гальмування переходу на критичний рівень грамотності в питаннях здоров'я — нагальна проблема в Україні. Я з повагою ставлюся до народної медицини й не відкидаю можливої користі таких технологій, як голковколювання. Але абсолютно впевнена, що кількамісячних курсів або тренінгу в невідомого китайця (і добре, якщо не дистанційного!) замало для того, аби брати на себе відповідальність за лікування. І дуже страшно, коли людина з такою підготовкою сама щиро вірить у власні сили й береться до терапії навіть тяжких недуг.

Важливість медико-санітарної грамотності важко переоцінити, але й оцінити досить важко…

Як оцінити грамотність у питаннях здоров'я? Її можна виміряти лише на основі опитування. У європейському інструменті оцінки санітарної грамотності, який дозволяє оцінити суб'єктивне сприйняття труднощів при вирішенні проблем, пов'язаних зі здоров'ям, представлені, поряд із низкою питань щодо легкості пошуку й розуміння інформації, і питання щодо легкості суджень та оцінювання, а також — певних дій. Легкість характеризувалася за шкалою "дуже легко — досить легко — досить важко — дуже важко". Розроблену анкету було апробовано у восьми країнах Європи (Австрії, Болгарії, Німеччині, Греції, Ірландії, Іспанії, Нідерландах та Польщі) у 2012 році. 

Опитування засвідчило, що у 12% респондентів — недостатня (неадекватна) загальна санітарна грамотність, а ще у 35% вона оцінена як проблематична. Обмежена (неадекватна плюс проблемна) СГ коливається в діапазоні від 29% в Нідерландах до 62% у Болгарії, тобто в Європі це є проблемою для чималої частини населення.

Якщо розглянути результати опитування за питаннями, побачимо, що найважче людям було визначитися саме у блоці про формування власної думки або певну активність. Зокрема, найчастіше було "досить важко" або "дуже важко" оцінити, чи надійною є інформація про хворобу (або про ризики для здоров'я) в засобах масової інформації, та вирішити, як можна захистити себе від хвороб на основі інформації зі ЗМІ; скласти власну думку про переваги й вади різних запропонованих варіантів лікування або взяти участь у заходах із поліпшення здоров'я за місцем проживання чи роботи. Крім того, практично, половині опитаних було важко дізнатися про політичні зміни, що можуть вплинути на здоров'я, та знайти інформацію про те, як зробити місце проживання кращим для здоров'я (свого й сусідів).

На жаль, таке дослідження серед населення України не проводилось. Однак фокусне опитування (2018–2019), проведене мною серед лікарів, які проходили курси підвищення кваліфікації, показало наявність проблем. Так, попри впевненість перед початком заповнення анкети й таку собі установку "ми тут зараз однією лівою напишемо, що нам дуже легко все!", результати анонімного добровільного опитування людей із вищою медичною освітою та певним досвідом практичної роботи також засвідчили окремі обмеження. Найбільше задумувались українські лікарі, відповідаючи на питання стосовно легкості прийняття рішень щодо поліпшення свого здоров'я, впливу на умови життя, участі в загальних заходах, які поліпшують здоров'я і благополуччя вдома чи на робочому місці, у громаді тощо, або в конкретних — наприклад, приєднатися при бажанні до спортивного клубу чи гуртка для підвищення фізичної активності. Крім того, чималій частині опитуваних було досить важко вирішити, наприклад, чи мусять вони робити щеплення проти грипу. Чесно зізнаюся, що й моя анкета не була досконалою та вичерпною, залишилися певні питання, визначитись із якими мені (попри фах та досвід) було важко…

Критичне мислення. Дуже тішить, що сьогодні українські освітяни (починаючи з рівня школи) докладають зусиль до викладання такої дисципліни як критичне мислення. Під ним розуміють способи поводження з інформацією, котрі допомагають правильно оцінити чужі твердження й аргументовано обстоювати свою позицію. Головне — розвивати здатність учитися самостійно, відділяти істину від неправди й неточності, використовувати свої знання в різних ситуаціях, аналізувати, робити висновки, оцінювати власні почуття, думки й мотиви, співпрацювати з іншими людьми, бути в змозі визнавати і виправляти свої помилки та шукати компромісні рішення. Адже не можна покладатися лише на досвід інших. Навіть визнані фахівці добросовісно помиляються, будучи впевненими у своїх висновках та рекомендаціях. Однак є багато людей, котрі задля власної вигоди готові скористатися довірливістю та неграмотністю інших: від торговців цілющими витяжками з амазонської жаби, чарівними магнітними браслетами чи сумнівними методиками лікування — до несумлінних політиків, які прагнуть підтримки й визнання своїх прожектів, що можуть обернутися шкодою для здоров'я. Тому кожен у міру власних сил має "фільтрувати" навколишню інформацію, вишукуючи зерно істини серед плевелів нагромадженої хибної інформації, і керуватися не лише критеріями "подобається — не подобається", а, щонайменше, здоровим глуздом.

Санітарна грамотність у досягненні Цілей Сталого Розвитку. Україна приєдналася до світової стратегії досягнення Цілей Сталого Розвитку, які мають забезпечити економічне зростання, соціальну справедливість, партнерство, мир та екологічну рівновагу. Звісно, роль санітарної грамотності найбільш значуща саме для досягнення Цілі 3. "Міцне здоров'я і благополуччя". Однак і в реалізації завдань у площині інших цілей неможливо обійтися без підвищення її рівня. Наприклад, для реалізації Цілі 8. "Гідна праця та економічне зростання" необхідні дії з підвищення рівня санітарної грамотності працівників шляхом надання інформації про вплив умов праці на здоров'я, можливості зменшення або уникнення професійних ризиків. 

Вища санітарна грамотність спонукає працівників вимагати в роботодавця більш безпечних і сприятливих умов праці, дотримання нормативів та стандартів безпеки тощо. Тим часом саме підприємства є зручною платформою заходів зі зміцнення здоров'я на робочому місці (оздоровчих програм, консультування з питань гігієни праці тощо). Незаперечна роль освіти в підвищенні СГ, особливо дітей, через включення питань здоров'я до шкільної програми в межах досягнення Цілі 4. "Якісна освіта". Адже освіта не лише збагачує масивом знань, а насамперед наділяє вмінням їх отримувати, здатністю до аналізу і критичного оцінювання інформації з наступним вибором напряму та механізмів необхідної активності.

Дотримання рівності в доступності послуг соціальної сфери, запобігання дискримінації, в т. ч. залежно від місця проживання та через стан здоров'я, не вдасться забезпечити без підвищення СГ населення, формування усвідомленої потреби в певних послугах, що відбито і в завданнях Цілі 10 "Скорочення нерівності".

Закономірно, з підвищенням рівня санітарної грамотності й відносно більша частка населення усвідомлює важливість для здоров'я екологічних питань. Це дасть вижити теперішнім і прийдешнім поколінням, забезпечивши відповідальне споживання та виробництво, пом'якшення наслідків зміни клімату, збереження, захист і відновлення моря та суші (Цілі 12–15). Розуміння того, що здоров'я залежить від стану довкілля (зумовленого значною мірою нашими діями чи бездіяльністю), усвідомлення зовнішніх ризиків і небезпеки бездумного споживання підштовхує до змін поведінки, пошуку знань і механізмів створення здоровішого оточення та громадського контролю за дотриманням його захисту.

Є потреба в істотних інвестиціях і активному залученні громадянського суспільства до підвищення грамотності в питаннях здоров'я, що допоможе всім людям відігравати активну роль у забезпеченні власного здоров'я. А медики мають стати лідерами, які очолять і організують таку діяльність. 

Попри важливість знань, не менша важливість їх практичного застосування. Адже знання й ідеї, що втілюються в дію, важливіші, ніж ті, котрі існують самі по собі. В недавньому соціологічному дослідженні на Дніпропетровщині (2017) виявлено поєднання досить високої поінформованості населення працездатного віку про фактори ризику, їх шкідливий вплив на здоров'я, з низькою активністю, спрямованою на зменшення впливу зазначених факторів ризику. Тому надзвичайно актуально для України, як і для інших країн, зменшити розрив між знаннями і діями на користь здоров'я, подолати перепони на цьому шляху. Недарма стратегія з підвищення грамотності в питаннях здоров'я у Шотландії називається "Зробити це легко"…

Обмежена грамотність у питаннях здоров'я обертається втратами здоров'я і працездатності, зниженням результативності та якості медичних послуг і збільшенням видатків на охорону здоров'я. Давайте запобігати цьому — працювати над собою і спільно вчитися мислити критично, ставати грамотнішими та здоровішими!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво