У НАУКОГРАДАХ — ВІДРОДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ - Наука - dt.ua

У НАУКОГРАДАХ — ВІДРОДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ

22 березня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №11, 22 березня-29 березня

Поява слова «наукоград» у другій половині 90-х рр. пов’язана з тим, що після тривалих пошуків шляхі...

Олексій Кучеренко
Василь Кравченко
Олексій Кучеренко

Поява слова «наукоград» у другій половині 90-х рр. пов’язана з тим, що після тривалих пошуків шляхів порятунку науки і провідних наукових шкіл у Російській Федерації було знайдено нову організаційно-правову форму функціонування провідних наукових центрів і новий механізм фінансування науки за рахунок як державного бюджету, бюджетів органів місцевого самоврядування, так і комерційних джерел.

У ряді великих наукових центрів Російської Федерації, де зосередилися провідні наукові сили країни, почали створювати наукогради. Їхній правовий статус було оформлено федеральним законом Російської Федерації «Про статус наукограда в Російській Федерації», який набрав чинності навесні 1999 року.

Практика засвідчила, що така форма організації науки та наукових досліджень життєздатна. Тому, на наш погляд, доцільно вивчити російський досвід створення наукоградів і можливості його впровадження в Україні, де протягом останнього десятиліття держава, на жаль, не зробила жодних кардинальних кроків, щоб підтримати науку на непростому шляху її пристосування до ринку. В Україні зникають провідні наукові школи, ми втрачаємо унікальний кадровий потенціал. Наслідком цього може стати деіндустріалізація країни, перетворення її на сировинний придаток розвинених держав.

Василь Кравченко

Що ж таке наукоград? Це муніципальне утворення, в якому основні містоутворюючі функції виконує науково-виробничий комплекс. Простіше кажучи, наукогради — це міста, окремі мікрорайони великих міст, інші поселення, жителі яких у радянські часи спеціалізувалися на наукових дослідженнях, де було створено відповідну експериментальну виробничу базу і налагоджено виробництво дослідних зразків продукції. У наукоградах здійснюється основна інноваційна діяльність, випробовуються зразки нової техніки, готуються кадри відповідно до державних пріоритетів розвитку науки й техніки.

У російському варіанті статус наукограда муніципальному утворенню присвоює президент Російської Федерації за поданням уряду країни на термін до 25 років. Цей статус надає ряд пільг і привілеїв, що дозволяють створити необхідні умови для адаптації діяльності провідних наукових центрів до умов ринку та жорсткої конкуренції з допомогою держави і відповідних органів місцевого самоврядування.

По суті, статус наукограда є для населеного пункту тією кисневою подушкою, яку дають умираючому, щоб врятувати йому життя.

Це слід підкреслити особливо, враховуючи стан безпомічності, в якому сьогодні перебуває наука в Україні, і марні словесні запевняння в тому, що вона тут потрібна. Але розмовами, як відомо, ситий не будеш.

За роки, що минули після прийняття відповідного закону, у Російській Федерації створено 65 наукоградів (у тому числі 47 міст). В основному вони зосереджені в Московській і Ленінградській областях, на Уралі та Поволжі.

Російський досвід створення наукоградів не є якимось особливим винаходом. Ідея їх створення в Росії зародилася на основі західного досвіду організації сучасної науки, зокрема створення технополісів, технопарків та інших поселенських утворень, що спеціалізуються на наукових дослідженнях і розробках, а також на підготовці кадрів. На наш погляд, Україні доцільніше було б піти шляхом створення саме таких наукоградів, давши тим самим вітчизняній науці можливість вдихнути кисню. Це виправдано також тим, що основні науково-виробничі центри України створювалися в рамках колишнього СРСР за єдиною схемою. Як засвідчила практика, більшість їх в умовах переходу до ринку і різкого обмеження бюджетного фінансування виявилися нежиттєздатними і почали розпадатися. Хоча заради справедливості треба зазначити, що в цих центрах зосереджено еліту нації, багато вітчизняних наукових шкіл своїм потенціалом перевершують наукові школи провідних розвинених держав. З’ясувалося, що річ не в самому інтелекті, а в тому, як організувати його використання і застосування в нових умовах.

Передусім вважаємо за доцільне прийняття Верховною Радою закону «Про наукогради в Україні». Національна академія наук, на наш погляд, має стати ініціатором і рушійною силою втілення цієї ідеї в життя. Доцільно було б провести широкомасштабну загальнодержавну нараду з участю керівників держави, провідних учених країни, на якій варто було б розглянути весь комплекс проблем організації науки в Україні та шляхів її інтеграції в ринкову систему. До створення наукоградів не можуть не підключитися органи місцевого самоврядування — як найбільш зацікавлені суб’єкти, зокрема це стосується і Київської мерії, і районних рад міста.

У яких галузях науки насамперед слід було б створювати наукогради, з урахуванням досвіду Росії та інших країн, і які схеми їх організації? Як відомо, Україна мала і поки що, певною мірою, не розгубила найбільшого у колишньому Радянському Союзі потенціалу в галузі технічних наук, хімії, біології, фізики, ядерної фізики, кібернетики, матеріалознавства, електрозварювання, медицини, авіабудування та космосу. Тому саме там, де зосереджено наукові центри, що спеціалізуються в цих галузях науки, варто було б наважитися на реалізацію пілотних проектів. Розпочати можна було б із Києва, де сконцентровано достатній науково-технічний потенціал країни. Статус наукограда доцільніше присвоїти не Києву в цілому, а лише окремим його мікрорайонам, у яких містяться провідні наукові центри. І першим із них могло б стати Академмістечко. Створення наукограда в Академмістечку має супроводжуватися утворенням комітету самоврядування як органу самоорганізації населення і управління, а також створенням бюджету Академмістечка як складової частини київського міського бюджету.

Тепер про принципи організації наукограда.

Створення наукоградів потребує розв’язання низки проблем. Це питання, пов’язані з адміністративно-територіальним устроєм країни, адже потрібно визначити межі цих утворень. Це питання організації функціонування соціальної сфери. Необхідно напрацювати і затвердити критерії, на основі яких в Україні присвоюється статус наукограда. Їх, на наш погляд, має затвердити уряд країни. Потрібно розробити також порядок подання і розгляду пропозицій відповідних органів місцевого самоврядування та президії НАН України про присвоєння тим чи іншим територіальним утворенням статусу наукограда. На наш погляд, можна запозичити російський досвід — коли статус наукограда присвоюватиметься указом Президента України. Слід також передбачити, що присвоєння певному територіальному утворенню статусу наукограда обов’язково супроводжується розробкою і прийняттям цільової державної програми його розвитку. Програма повинна бути розрахована на період дії статусу наукограда. Основними складовими такої програми могли б бути: її цілі та завдання, етапи реалізації, виконавці програми, заходи розвитку матеріально-технічної бази наукограда, завдання з розвитку його соціальної сфери, а також завдання з підготовки та перепідготовки кадрів, заходи державної підтримки і матеріального стимулювання науковців. До державної програми можна включити підпрограми, пов’язані з розвитком окремих наукових центрів і науково-виробничих комплексів, що входять до складу наукоградів. Така програма має передбачати і заходи податкового стимулювання розвитку наукоградів.

Необхідно також продумати порядок залучення ділових кіл країни й іноземних інвесторів до участі в розвитку наукоградів в Україні. Особливе місце належить заходам захисту прав інтелектуальної власності. Тому разом із законом України про наукогради слід приймати і закон «Про інтелектуальну власність в Україні та захист її прав».

Це лише окремі пропозиції з докорінної зміни ситуації в українській науці. Зволікання з вирішенням цих завдань, як казав один із класиків більшовизму, «смерті подібне», оскільки втрату наукового потенціалу України не вдасться компенсувати протягом багатьох десятиліть.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво