Новий закон про мови надає українській статусу нижчого, ніж за радянських часів

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
© kievskaya.com.ua
З нового закону про мови зникли положення про обов’язок держави забезпечувати українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу.

Радянський закон про мови 1989 року надає українській мові як державній значно більшого значення, передбачає ширші умови для її розвитку і використання, ніж це робить закон про основи державної мовної політики, розроблений депутатами від Партії регіонів.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише науковий консультант Центру Разумкова Микола Мельник.

За словами експерта, цей факт стає очевидним навіть при порівнянні загальних положень цих законів. Так, радянський закон визнає українську мову «одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу», встановлює, що «Українська РСР забезпечує українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності».

У преамбулі законопроекту Ківалова-Колесніченка положення щодо української мови сформульоване так: «Надаючи важливого значення зміцненню статусу державної - української мови як одного з найважливіших чинників національної самобутності Українського народу, гарантії його національно-державної суверенності».

«Як бачимо, за варіантом Ківалова-Колесніченка, українська мова з вирішального чинника національної самобутності українського народу перетворилася в найважливіший (що далеко не одне й те ж саме), а обов’язок держави забезпечувати українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності зовсім випав з основних положень закону», - підкреслив Микола Мельник.

«Примітно, що радянський закон встановлює обов’язок для республіканських і місцевих державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ та організацій створювати «всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею». Законопроект Ківалова-Колесніченка такого обов’язку не передбачає», - додав він.

Подробиці читайте у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" у статті Миколи Мельника "Закон про мову: засади мовної політики чи засідка?". !zn

Читайте також:

Янукович створив комісію з доопрацювання закону про мови

Луганська облрада: В Україні принижують мільйони російськомовних громадян

Регіонали задоволені голосуванням за закон про мови: Ми їх розвели, як кошенят

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі