Мені нема чого сказати сім'ям загиблих на Майдані. Але я їх розумію — Станіслав Асєєв

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Мені нема чого сказати сім'ям загиблих на Майдані. Але я їх розумію — Станіслав Асєєв
"Серед нас у 32-й колонії, де я останні місяці перебував, були люди, котрі казали, що готові сидіти скільки треба. Тільки б Україна не йшла на поступки Росії. Так, були такі люди, і я їм просто аплодую..."

Станіслав Асєєв, журналіст, автор DT.ua, 29.12.2019 р звільнений з полону ДНР в результаті обміну. Чому його світогляд докорінно змінився? Чим "донецькі" відрізняються від решти України? Що за світ існує в підвалах ДНР? Які люди наглядають там за полоненими? Чому багато "ополченців" більше не вірять у свої "республіки"? Чи можна на терезах обміну зважити страждання полонених і правду про злочини "Беркуту" на Майдану? На ці та інші складні питання Станіслав Асєєв відповів у своєму інтерв'ю DT.ua.

"Насправді я дуже не заздрю президенту. Не як політикові, а як людині, - говорить Стас Асєєв. - Я чудово розумію, що, з одного боку, є люди, які загинули на Майдані, їхні родини, "Беркут"… З іншого - є якісь абстрактні асєєви, іванови, петрови, котрі сидять у підвалах Донбасу. Для тих, хто втратив близьких на Майдані, вони, за великим рахунком, ніхто.

Але якщо зняти верхній пласт, то є ще, припустімо, жінка, яку жорстоко катують в "Ізоляції". Її гвалтують, і це триває місяцями. Це я кажу про конкретний випадок. І якщо на одну шальку терезів поставити "Беркут", а на другу - цю жінку… А може, цих жінок кілька. А ще додати туди чоловіків, із якими роблять приблизно те ж саме, - то яка шалька терезів переважить? Не знаю".

"Чесно кажу, що не знаю. Бо відповіді на це запитання немає, - продовжує журналіст. - І, в цьому сенсі, мабуть, важлива політична воля сильної людини, лідера, яким зазвичай і є президент. Котрий повинен прийняти рішення, на який бік схилити ці терези. І він вибрав обмін. Я особисто, звісно ж, йому вдячний, бо розумію, через що всі ми пройшли. Що сказати сім'ям загиблих на Майдані? Мені їм сказати нічого. Я їх у чомусь розумію… І скажу, що серед нас у 32-й колонії, де я останні місяці перебував, були люди, котрі казали, що готові сидіти скільки треба. Тільки б Україна не йшла на поступки Росії. Так, були такі люди, і я їм просто аплодую...", - завершив Станіслав Асєєв.

Детальніше читайте в матеріалі Інни Ведернікової "Станіслав Асєєв. Як впав мій "русский мир" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна"

Повну відеоверсію інтерв'ю з Станіславом Асєєвbм дивіться тут

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі