Не всі КРІ для ректорів вишів є логічними та спрямовані на підвищення вищої освіти

В рамках реформи освіти в Україні у контрактах ректорів вищих навчальних закладів з'явиться новий рядок - показники КРІ, тобто ключові показники ефективності. Серед визначених Міністерством освіти та науки КРІ кілька є справді логічними та спрямованими на підвищення якості вищої освіти, пише у своїй статті для ZN.UA голова профспілки Кременчуцького національного університету Володимир Бахарєв. Однак, за його словами, є й кричущі ключові показники ефективності, позбавлені при цьому конкретики.

Автор пояснює, що КРІ мають бути спрямовані на підвищення ефективності системи управління вишем і, найважливіше – на зростання якості надання послуг з вищої освіти. Водночас у відповідній постанові Кабміну щодо зміни контрактів ректорів, немає пояснення, з чим можна пов'язати суть КРІ, а також не вказані їх конкретні значення.

Зокрема, одним із нелогічних КРІ автор називає зменшення у штаті навчального закладу частки посад, які не відносяться до професорсько-викладацького складу. За словами Бахарєва, цей критерій означає, що новий ректор почне роботу зі скорочення, причому часто тих посад, що фінансуються за рахунок спецфонду.

Автор пояснює, що це вимагає чіткого розуміння особливостей конкретного вишу, а головне - можливості навчального закладу розпоряджатися майном. Однак, за словами Бахарєва, на сьогоднішній день така можливість відсутня.

"Часто у ЗВО є споруди, які вони придбали за часів незалежності і які не уведені до бюджету, тобто штат обслуговуючого персоналу цих споруд фінансується з спецфонду. Якщо заклад має можливість розпоряджатися майном, то може продавати, передавати, здавати в оренду, скорочуючи працівників за відсутності споруди. Якщо ж ні – виконати цей показник КРІ буде дуже складно, адже в таких вишах кількість персоналу і так вже нижче мінімуму", - пише автор.

Ще один КРІ - це запровадження диференційованої моделі оплати праці залежно від результатів роботи. Бахарєва зазначає, що, коли мова йде про добутки позабюджетної науки, гранти тощо, то виконавці науково-дослідних робіт і так одержують зарплату. При чому зароблені гроші залежать від обсягу роботи та фінансування. Від ректора цей показник прямо не залежить.

"Якщо ж під новою моделлю оплати праці мається на увазі скасування тарифної сітки та уведення нових форм визначення базових ставок науково-педагогічних працівників, то на сьогодні ця можливість у ректора відсутня", - пише автор.

Також Бахарєв звернув увагу на зростання обсягу позабюджетних надходжень, які вимірюються у мільйонах гривень. Однак Бахарєв пояснює, що позабюджетні надходження більше залежать від розвитку самого бізнесу, від стану економіки, від кризових явищ, а не від того, чи довіряє бізнес вишу свої гроші.

"Реалізація цього КРІ призведе лише до того, що кожному науково-педагогічному працівнику впишуть в контракт суму, яку він має заробити", - пише автор.

Серед КРІ також є збільшення частки працевлаштованих випускників. Однак, за словами Бахарєва, сьогодні в Україні немає положення про облік працевлаштування.

Щодо збільшення частки аудиторних годин, які викладають виключно англійською мовою, то це можливо реалізувати за наявності програми обмінів та подвійних дипломів.

"У звичайному перебігу освітнього процесу сьогодні головне – щоб була хоча б українська! Ніхто не проти вести лекції англійською, проте є питання: чи може МОН як орган влади, знаючи про відсутність законодавчих підстав, вимагати, скільки відсотків навчальних дисциплін мають викладатися англійською? А як же автономія вишів?", - зазначає автор.

Детальніше про плюси і мінуси нововведення, а також про те, що має бути у ректорському контракті і чи повинні його бачити працівники університету читайте у статті Володимира Бахарєва "Великим і дрібним шрифтом".