Правозахисники вимагають від Ради прийняти закон про військових злочинців

Народні депутати спільно із науковцями, правозахисниками Правозахисного порядку денного, юристами-міжнародниками розробили законопроєкт №2689, який пропонує включити в новий розділ статті про воєнні злочини, такі як злочин проти особи, власності, культурних цінностей, проти гуманітарних місій. Також документ криміналізує використання символіки гуманітарних місій для введення в оману, а також криміналізує заборону на їхню роботу. Про це у статті "Борг перед потерпілими" пише фахівець Центру прав людини ZMINA Микола Мирний.

"Ухвалення такого закону вимагали ще члени Парламентської асамблеї Ради Європи у своїх двох резолюціях, План дій з виконання Національної стратегії з прав людини до 2020 року та рішення РНБО від 25 січня 2015 року "Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним РФ", - пише автор.

Зазначається, що новий законопроект криміналізує бездіяльність керівників військових підрозділів, які знали або повинні були знати про воєнні злочини своїх підлеглих. Командири мають повідомити компетентні органи про подію або самостійно зупинити злочинну практику.

За словами Мирного, у Кримінальний кодекс також пропонують включити злочин агресії, коли одна держава розв'язує війну проти іншої.

"Відповідно до документу, такі злочини не матимуть в Україні строку давності, а злочинці, провину яких доведуть у суді, не зможуть розраховувати на амністію. Також автори документу пропонують не визнавати імунітети як обставини, що виключають кримінальне переслідування чи відповідальність воєнних злочинців", - йдеться в матеріалі.

Законопроєкт вже схвалений профільним комітетом Верховної Ради із питань правоохоронної дільності. Проти нього виступили лише депутати "Опозиційної платформи – За життя".

"Правозахисники та юристи-міжнародники наголошують, що Римський статут – далеко не єдине джерело зобов'язань держав переслідувати основні злочини за міжнародним правом на національному рівні та запобігати їх безкарності. Ці зобов'язання випливають також із низки Женевських та Гаазьких міжнародних договорів та звичаєвого міжнародного права. Відтак необхідність ухвалення законопроєкту не залежить від ратифікації Римського статуту, який Україна зобов'язана ратифікувати відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС", - резюмує фахівець Центру прав людини ZMINA, зазначивши, що законопроєкт планують включити в порядок денний парламенту після розгляду народними депутатами земельної реформи.

Детальніше про переслідування воєнних злочинців та законодавчу базу, яка має це регулювати, читайте в статті Миколи Мирного "Борг перед потерпілими" для ZN.UA.