В Україні запустили сервіс з пошуку наукових документів і аналізу цитування вчених

Поділитися
В Україні запустили сервіс з пошуку наукових документів і аналізу цитування вчених Зараз у базі є 109 млн. публікацій © Андрій Товстиженко, DT.UA
В майбутньому сервіс обіцяє стати незамінним інструментом для всіх, хто займається наукою і дослідженнями, а поки він працює у тестовому режимі

Сервіс з пошуку наукових документів Open Ukrainian Citation Index з'явився в Україні. Він також допомагає аналізувати цитування вчених. Поки що сервіс працює в тестовому режимі, повідомляє портал Освіта.

Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу.

Від інших подібних сервісів OUCI відрізняється тим, що він є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх. Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями.

Open Ukrainian Citation Index пропонує фільтри, що дозволяють проводити пошук документів лише серед видань, що представлені в базах Scopus, Web of Science Core Collection, Переліку наукових фахових видань України (категорії А та Б).

Це важливо, адже сервіс насамперед створений як джерело інформації та аналізу даних для наукової спільноти.

"Я хочу підкреслити, що ні про жодне оцінювання чи прийняття Міністерством рішень на основі даних Open Ukrainian Citation Index не йдеться. Ми запускаємо зручний сервіс із пошуку наукових публікацій та аналізу цитувань для наших науковців, викладачів, студентів, редакцій наукових журналів, представників бізнесу, грантодавців, освітніх та наукових управлінців", – звертає увагу перший заступник міністра Юрій Полюхович.

Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.

В Україні розмірковують над тим, як розробити чіткі механізми внутрішньої реорганізації інститутів і створення (ліквідації) у разі необхідності наукових організацій, як це має місце в німецьких наукових товариствах. До речі, хотілося б зазначити, що саме Товариство кайзера Вільгельма, яке трансформувалося згодом у Товариство ім. Макса Планка, стало прообразом нашої академії наук.

Детальніше про розвиток науки і псевдодослідження цієї теми читайте в статті Ігоря Єгорова "Хто "пошив костюм", і кому це потрібно?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі