Ухвалення закону про держслужбу стане позитивним кроком, але реформою його не назвеш

Про це у своїй статті для DT.UA пише експерт Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук. Водночас він зазначає, що, на жаль, через відсутність двох ключових позицій (гарантій професійності та політичної нейтральності вищого корпусу державної служби, а також легітимного інституційного механізму керування системою державної служби) позитивний ефект усе ж таки буде незначним.

За словами експерта, для рядових службовців ухвалення закону означатиме, що вони отримають досить жорстке регулювання, як у Європі. Але при цьому належна захищеність від політичних та інших суб’єктивних впливів їм не гарантується. Заохочуються жорстка дисципліна, безумовне виконання наказів і доручень. Політичне керівництво держави зберігає абсолютний вплив на систему державної служби.

Законопроект не виправдовує очікувань повноцінної реформи, вважає В.Тимощук. Чимало хороших норм, на його думку, будуть знівельовані лише тому, що реформи обмежуються рівнем, до якого не зачіпаються інтереси вищого керівництва держави.

До позитивних сторін документу автор відносить, зокрема, обмеження політичної діяльності державних службовців, спробу максимально повно врегулювати службові відносини, норми щодо детального регулювання конкурсного добору на зайняття вакантних посад, детально розписані підстави для припинення державної служби, спробу обмежити інститут преміювання державних службовців. Крім того, експерт вважає привабливими деякі норми щодо соціально-побутового забезпечення.

Що ж стосується проблемних позицій, то, на думку В.Тимощука, до них слід віднести складно прописаний новий підхід до поділу посад на категорії, половинчасте регулювання щодо «керівників державної служби в органі виконавчої влади», майже незмінну ексклюзивну систему пенсійного забезпечення державних службовців.

Крім того, автор відзначає суперечності між недавно ухваленим законом «Про центральні органи виконавчої влади» і цим законопроектом.

Головною «прогалиною» законопроекту В.Тимощук вважає статтю 5, яка передбачає, що «державне регулювання та проведення державної політики у сфері державної служби здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері державної служби». Очевидно, за його словами, мається на увазі сьогоднішнє Головне управління державної служби. Проте жодної статусної норми у законі не прописано.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Віктора Тимощука «Закон про держслужбу: ризики і наслідки».