Податкова соціальна пільга: кожному належить, але не кожному дається

Поділитися
Якщо існує офіційна цифра прожиткового мінімуму, то оподатковувати її не дуже-то й правильно.

Справді, будь-який громадянин, а не тільки працівник з певним соціальним статусом, має право на соціальну пільгу (зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати) при сплаті податку на доходи фізичних осіб.

Це однозначно підтверджується як пунктом 169.1.1. Податкового кодексу України, так і здоровим глуздом. Адже якщо в країні існує офіційна цифра прожиткового мінімуму, не витративши яку на себе, місяць не проживеш, то оподатковувати її не дуже-то й правильно.

Але це в теорії. Хоча й на практиці було так само, аж поки Законом №909-VIII від 24.12.2015 р. було внесено зміни до того ж таки пункту 169.1.1. Податкового кодексу (ПК). Саме тоді розмір податкової соціальної пільги було зменшено вдвічі - досягнувши 50% (зі 100%) розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Але революційні зміни відбулися з 1 січня 2017 року, коли мінімальна зарплата різко рвонула вгору, збільшившись з 1600 одразу до 3200 грн. При цьому прожитковий мінімум на початку 2016-го і на початку 2017 року відповідно дорівнював 1330 (за мінімальної зарплати 1378 грн) і 1544 грн (за "мінімалки" 3200 грн, див. таблиці) для працездатної особи. А що ж розмір граничної зарплати (доходу), до рівня якого надається податкова соціальна пільга (ПСП)?

Його нескладно обчислити, враховуючи прожитковий мінімум станом на кінець 2016 року і на початку 2017-го, тим більше що цей розрахунок визначено у самому ПК.

Отже, 2016 року розмір граничної зарплати (доходу) для отримання ПСП дорівнював 1860 грн, а в 2017-го - 2160 грн. Нагадаємо, що 2016 року мінімальна зарплата офіційно становила 1378, а 2017-го - уже 3200 грн.

І якщо 2016 року ще був шанс отримати податкову соціальну пільгу, отримуючи мінімальну зарплату, то починаючи з 2017 року для тих, хто заробляє хоча б "мінімалку" (а держава наполягає на цьому мінімумі), його фактично не стало. Їм сплачувати податок на доходи фізосіб (18%) доводиться з усієї зарплати, включаючи той-таки прожитковий мінімум. Звичайно, є винятки, коли людина працює неповний робочий день (про пільги на дітей ми зараз теж не говоримо), але, самі розумієте, це лише виняток.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі