Посилковий саботаж?

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Світ бореться з поштовою контрабандою, а в нас лише ухвалюють закони - і не виконують їх.

Ось уже рік, як парламент ухвалив закон, що обмежує до трьох на місяць кількість міжнародних посилок (кожна вартістю до 150 євро без сплати податків).

Цілий рік ДФС і поштовим операторам було відпущено на підготовку до цих законодавчих новацій, які набирають чинності з 2019 року. Але, як видно з заяв, ні ДФС, ні поштовий бізнес відповідної роботи не провадять. Створюється враження, що вони, м'яко кажучи, не зацікавлені в наведенні порядку в цій сфері.

Із наближенням години Х тема транскордонних електронних покупок (cross-border e-commerce) актуалізується. Обмеження безмитних лімітів на придбання з-за кордону стоїть десь в одному ряду з "євробляхами" і субсидіями у світлі підняття ціни на газ. Український дискурс зводиться до тези: обмежувати не можна тому, що ми бідні. Апелюючи до найпростішого - потреб і відчуття, що знову нас обмежують, - спритні маніпулятори не дають думці розвиватися далі в пошуку іншої інформації, яка дасть повну картину.

Загальносвітова проблема

Щорічно транскордонна e-commerce зростає на 12–17%. Це стрімке зростання супроводжується ризиками й загрозами, які намагаються вирішити уряди інших країн, Єврокомісія, Організація економічного співробітництва і розвитку, Всесвітня митна організація... У світі дискусія про крос-бордінг базується на зовсім інших, ніж в Україні, тезах.

Ідеться про безпеку - через поштові й експрес-відправлення у світі поширюють наркотики, зброю, токсичні речовини, заборонені лікарські препарати, контрафакт. І про фінанси - зростає кількість відправлень, задекларованих під мінімальне граничне значення вартості. У результаті комерційні партії дорогих товарів потрапляють у країни як дешеві посилки, які не підлягають оподаткуванню. ЄС оцінив свої щорічні втрати від таких схем в 1 млрд євро.

А ще йдеться про інституціональну спроможність держави та її органів контролювати й адмініструвати міжнародні поштові та експрес-відправлення (МПВ і МЕВ), яких дедалі більшає, забезпечивши безпеку та сплату податків, запобігаючи схемам заниження вартості посилок і безподатковому імпорту під виглядом посилок для себе.

В Україні зростання всього e-commerce 2017 року становило 30%. Зростає й транскордонна торгівля, збільшивши кількість МПВ і МЕВ у 7 разів із 2014 року в штуках і в 5 разів відповідно до заявленої вартості. При цьому 99% - це посилки до граничного значення в 150 євро. Як зазначає Всесвітня митна організація у своєму звіті за 2017 рік, існування граничних значень на безподаткове ввезення поштових та експрес-відправлень призводить до заниження вартості та дроблення комерційних партій вантажів. Так, 2016 року Республіка Польща відправила в Україну 15,2 млн посилок, а, за даними ДФС, протягом цього самого періоду в Україну їх завезено утричі більше - 45,6 млн.

Гравці й ігри

На українському ринку МПВ і МЕВ провадять бізнес 28 гравців: 8 поштових операторів і 20 експрес-перевізників. При цьому 92,3% усіх МПВ і МЕВ (за результатами січня-червня 2018 р.) переміщають п'ять компаній: ПАТ "Укрпошта", ТОВ "СП Росан", ТОВ "Нова пошта інтернешнл", ТОВ "Преміум пакет ГМБХ енд Ко. Кг", ТОВ "Інтернешнл кур'єр сервіс".

За період січень-червень 2018 р. на територію України було переміщено майже 22 млн посилок. При цьому беззастережним лідером є "Укрпошта" з майже ¾ частки ринку.

У структурі МЕВ лідирує ТОВ "Нова пошта інтернешнл" із часткою 48%. ТОВ "Інтернешнл кур'єр сервіс" має частку 15%, ВАТ "ДХЛ інтернешнл Україна" - 10%.

Цікаво, що серед компаній, які завозять посилки, п'ять не здійснюють діяльності на експорт: ТОВ "Транс-логістик-сервіс", ТОВ "Преміум пакет ГМБХ енд Ко. Кг", ТОВ "Східно-європейський експрес", ТОВ "Інтернешнл кур'єр сервіс", ТОВ "Полекс експрес". І, напевно, це не випадково. Іноді товар на митниці все-таки затримують, проводячи належну перевірку, у результаті якої виявляються факти невідповідності поставок статусу поштових відправлень.

Зокрема, у жовтні Delo.ua повідомило, що поштовий оператор ТОВ "Преміум пакет ГМБХ енд Ко. Кг" намагався завезти в Україну телефони під виглядом посилок: "Через український пункт пропуску "Ягодин" намагалися ввезти майже 3,5 тис. мобільних телефонів загальною вартістю близько 700 тис. дол. Про це повідомила в Facebook прес-секретар генерального прокурора Лариса Сарган..."

При цьому ДФС заявляє, що нині вона не має змоги адмініструвати зрослий обсяг поштових відправлень і не може ідентифікувати одержувача. Дані, отримувані ДФС від поштових і експрес-операторів, недостатні й несвоєчасні для оцінювання ризиків, належного митного контролю та складання бази одержувачів. І це стало формальною причиною, через яку ДФС не створила системи взаємодії з поштовими та експрес-операторами для реалізації норм Закону №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу і деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", які передбачали боротьбу із ввезенням комерційних партій товару під виглядом поштових відправлень.

І це на тлі зростання статистики: тільки за 9 місяців 2018 р. посилок надійшло більше, ніж за весь 2017-й. Природно, без автоматизованого контролю вже не обійтися.

Адже такий необхідний у боротьбі з поштовою контрабандою IT-продукт для відстеження кожного експрес-відправлення мав бути розроблений понад 10 років тому - на виконання наказу Держмитслужби від 3 вересня 2007 р. №728.

Платять усі

Банальне обмеження вартості посилки в цивілізованому світі вже неактуальне. Так, ЄС має намір відмовитися від нинішнього граничного ліміту в 22 євро і з 2021 року перейти на оподаткування всіх посилок. Нова система One Stop Shop має на увазі сплату ПДВ у місці продажу для всіх, хто імпортує в ЄС.

Автоматизація процесів роботи між контролюючими органами та перевізниками, розробка доступних, зрозумілих, ефективних сервісів для сплати податків дозволить забезпечити рівний доступ і контроль. Дедалі більше країн схиляються до моделі, відповідно до якої обов'язок зібрати й сплатити податки покладається на продавця.

Україна ж іде архаїчним шляхом зниження порога безподаткового ліміту: тепер зі 150 до 100 євро. Але й це їй вдається з неабиякими зусиллями. Відповідні зміни підготовлено до Податкового кодексу, а ось про відповідні норми до Митного знову "забули", за даними наших джерел у Кабміні, з легкої подачі міністра інфраструктури В.Омеляна, у підпорядкуванні якого ПАТ "Укрпошта". А розробка IT-сервісів, автоматизація процесів, складання реєстру одержувачів залишаються для країни непосильною ношею, демонструючи тим самим, що відставання від світових тенденцій - це не відсутність інструментів, а, швидше, саботаж - через небажання зробити ринок міжнародних посилок прозорим і безпечним.

Чи готові чиновники відповідати за безпеку в умовах неконтрольованого потоку імпорту в країну? Або за недоотримані податки? Ці питання, напевно, слід адресувати колишньому начальникові департаменту організації митного контролю Держмитної служби С.Сьомці, який за своїми посадовими обов'язками 2007 року займався реалізацією наказу №728. А ще - нинішньому керівникові департаменту митної політики Мінфіну О.Москаленку, в.о. директора департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС А.Сербайлу, директорові департаменту інформаційних технологій ДФС О.Івашковичу. Список можна продовжити...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі