Українцям — українську податкову систему, або Держава (податки) у смартфоні - Бізнес - dt.ua

Українцям — українську податкову систему, або Держава (податки) у смартфоні

5 жовтня, 10:56 Роздрукувати Випуск №37, 5 жовтня-11 жовтня

Відкривати закони, а не нав'язувати їх.

Приводом до моєї статті стала гіперактивність Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, а також стаття голови цього комітету Д. Гетманцева "Податки: про тактику, стратегію та порядність" (опублікована на сайті DT.UA 1 жовтня).

Я не згоден майже з усіма змінами в податковому законодавстві, які насуваються на українців та український бізнес. Ідеться  не лише про законопроєкти 1209/ 1210 (які, я знаю, загальмують зростання ВВП на 1–1,5%), ідеться про стратегію тотального податкового домінування держави над українськими сім'ями та бізнесом. Як пише ідеолог цих змін Д.Гетманцев: "і на завершення реформи (через два роки) запровадимо загальне посімейне (як альтернатива індивідуальному) декларування". Тут ключове слово — "загальне". Мені здається, що не лише я не згоден із цими змінами, — не таких змін чекало українське суспільство. З перемогою В.Зеленського українці почали вірити в дружню державу, з якою вони будуть спілкуватися через смартфон, а не в нові податкові декларації.

Відразу назву головних (явних і латентних) бенефіціарів очікуваних податкових змін:

1. Росія. Вона отримає гальмування української економіки через податкові удари по газовидобувній індустрії, металургії та ІТ, тобто по основних галузях, які є конкурентами російським. Ба більше, вона отримає податковий удар по українських підприємцях, які є опорою пасіонарних українців і загрозою Кремлю;

2. Євробюрократи. Вони намагаються нав'язати Україні такі податкові процедури й таку боротьбу з потенційно можливими міжнародними податковими схемами мінімізації податків, від яких уже майже 10 років відбиваються навіть країни члени ЄС! Конкретно — в Україну не прийдуть великі західні компанії, зокрема  задля  консолідації своїх прибутків в Україні. Скажу більше, — деякі компанії, як уже заявила "Бритіш Американ Тобакко Україна", підуть з України саме через непередбачуване податкове законодавство. Українські банки та  підприємства не зможуть отримати більш-менш значні кредити від іноземних партнерів. Україна сама на себе накладає податкові санкції, щоб стати світовим економічним ізгоєм? А могла би стати другою Ірландією!

3. Юридичні й аудиторські компанії, які через бюрократизацію, ускладнення та вселюдне, тотальне декларування українцями своїх доходів (зараз декларують лише державні чиновники, політики й українці з  кількома джерелами доходів) створять собі багатомільярдний ринок юридичних та аудиторських послуг. Ці податкові зміни   коштуватимуть  українцям приблизно 10—15 млрд грн і бізнесові, мабуть, таку ж суму. Держава замість інженерів, науковців, культурних діячів почне готувати ще більше податківців та юристів… Але знайте:  у країнах, які розвиваються, — чим більше юристів, тим менше справедливості і більше бідності.

Якщо з останніми лобістами та бенефіціарами змін до податкового законодавства все зрозуміло, то стосовно  Росії  й Заходу постає  питання: як вони можуть бути заодно  в цій команді лобістів податкових змін? На жаль, цинічні західні політики вже в унісон з Росією почали пресувати нову українську владу не лише політично (нав'язали Україні "формулу Штайнмаєра", яка загрожує  приєднанням України до ОРДЛО на умовах Кремля), а  й економічно, через вигідні їхньому (західному, не українському) бізнесові податкові зміни. Звісно, своїх агентів впливу на депутатів і суспільство тут мають не лише Росія і Захід, а  й український олігархат. Але досить критики, далі хочу говорити про більш глибокі і змістовні істини. Впевнений, вони будуть цікаві й корисні не лише українцям, а  й новій, молодій проукраїнській управлінській еліті, молодим народним депутатам Верховної Ради. Я чомусь вірю, що антиукраїнців у ній значно менше, ніж патріотів.

Відкривати закони, а не нав'язувати їх

Моя перша порада новим депутатам і урядовцям. Вам треба брати приклад з римлян і англійців, які сотні років тому,  після багатовікових помилок почали розробляти, а радше — відкривати закони, досліджуючи реальне життя простих людей, бізнесу та їхні відносини, а не нав'язувати суспільству волю панівного класу, — і це дало позитивний результат. Я стверджую, що закон (у тому числі новий податковий закон)   діятиме  на користь суспільству лише тоді, коли він буде базуватися на традиціях людей, враховувати характер народу, національні умови ведення бізнесу, а його виконання — буде вигіднішим, дешевшим, зручнішим, кориснішим, ніж ухилення від його виконання. Закони не придумуються експертами, юристами, професорами, депутатами, міністрами, вони відкриваються… Якщо взяти закони про податкову систему, то завдання економістів — їх відкрити й пояснити, завдання юристів — юридично оцифрувати, завдання депутатів — верифікувати і проголосувати, а президента — підписати.

Характер і традиції народу

Отже, ідеальна податкова система для українців має забезпечувати фінансовим ресурсом раціональні (не роздуті, не корупційні, мінімально достатні) центральний та місцеві бюджети України, сприяти легальному розвиткові  бізнесу і бути справедливою. Ще раз хочу наголосити: для кожної країни має існувати своя ідеальна система. Вона повинна враховувати характер народу, його історичні традиції, культурний розвиток та деякі інші чинники. Мій аналіз і досвід свідчать, що українська податкова система має бути також дуже простою і зрозумілою, гарантовано незмінною впродовж  10 років, і головне — необтяжливою для людей та  бізнесу. Українці готові лише до мінімального перерозподілу доходів через бюджет і Пенсійний фонд. Так було завжди з часів Київської Русі. Якщо податкова система несправедлива, важка, зарозуміла, нестабільна й непередбачувана, українці її ігнорують, тікають в інші країни та  тіньовий сектор. Раніше, до речі, вони тікали на Січ. Саме слово "податок"  походить в Україні від слова "давати", "подавати". Українці дають кошти владі для виконання нею корисних для них функцій та подають старим і знедоленим. Вони, українці, первинні й головні, а влада — вторинна. Ось як українці підсвідомо трактують процес оподаткування. Влада має це усвідомити і прийняти. Саме тому українську податкову систему можна творити лише українською мовою. 

В Росії, наприклад, не людина, а держава первинна: вона "налагает" на людей і бізнес ярмо — "дань", "оброк", "повинность". Там людина має коритися будь-яким податкам-"налогам". Тому податкові зміни, які нав'язує  українському бізнесу і суспільству група депутатів під керівництвом Д.Гетьманцева, були б схвалені в Росії, а в Україні вони неприйнятні, причому принципово, світоглядно! Не можуть творити нову податкову систему люди, які не думають по-українськи і не розуміють природи українського суспільства. Вони нездатні зрозуміти, що не українці мають звітувати владі про свої статки, а влада має звітувати перед українцями. Мені здається, що новий президент України В.Зеленський уже почав це розуміти.

Основа податкової системи України

І ще одна обставина вимагає зовсім інших, принципових змін у податковій системі України, — це війна з Росією, яка істотно  підвищує  ризики інвестування і ведення бізнесу в країні. Ліками проти додаткових ризиків є лише додаткові прибутки, на які можна розраховувати в Україні. Це стосується i іноземних, і місцевих бізнесменів, а останні вимагають зниження  податкового й регуляторного тиску.

З урахуванням сказаного, ідеальна (іманентна сучасному стану українського суспільства і бізнесу) податкова система України має базуватися на таких податках:

1. Податок на доходи фізичних осіб:  менше 5 мінімальних зарплат — 10%; 15% на доходи, які перевищують 5 мінімальних зарплат. Усі, хто працює, здійснюють обов'язкові відрахування до власного накопичувального пенсійного рахунку у розмірі 5% від зарплати. Соціальні внески скасовуються, Пенсійний фонд ліквідовується. Солідарні пенсії та інші соціальні виплати фінансуються з державного бюджету.

2. Податок на виплату дивідендів (виведений капітал) — 15%.

3. Податок на продаж землі, житла та іншої нерухомості, транспортних засобів — 2%.

4. Податок на продаж цінних паперів та будь-яких майнових прав поза біржею — 1%.

5. Податок з обігу підприємств — 5%, сплачується при імпорті та продажах всередині країни, при експорті податок з обігу — 2,5% (якщо ЄС заблокує перехід на податок з обігу, пропоную зменшити ПДВ до 15% і брати плату за сервіс у розмірі 15% з повернутого державою ПДВ підприємствам).

6. Податок на операції з офшорними територіями становить 15%, на всі грошові перерахування в ці зони, за винятком сплати дивідендів та повернення інвестицій чи кредитів.

7. Підприємство, яке належить до малого бізнесу (валовий дохід за рік менше, ніж 5 млн євро), має право вести спрощений бухгалтерський облік.

8. Підприємці, які працюють за спрощеною системою оподаткування, сплачують податок на доходи фізичних осіб на рівні 15% мінімальної зарплати та 5% відрахувань до власного пенсійного рахунку. Вони також сплачують 5% податку з обігу (продажів) за умови, що він   менший від  1 млн євро на рік. Якщо обіг перевищує 1 млн євро на рік, підприємець має зареєструвати підприємство. Всі підприємці працюють із касовими апаратами чи їх сучасними аналогами, які безкоштовно видає податкова адміністрація.

9. Самозайняті громадяни України, виручка від реалізації продукції чи послуг яких не перевищує 1 тис. євро на місяць, не оподатковуються, вони також, за бажанням, мають право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15% від мінімальної зарплати, в такому разі пенсійний стаж їм не зараховується.

10. Акцизи та рентні платежі мають бути встановлені на рівні мінімальних у країнах ЄС.

Усі операції з оподатковування (включно з нарахуванням зарплати) здійснюються з  допомогою гаджетів і програм, які безкоштовно надає податкова адміністрація. 

Решта податків і зборів, зокрема на нерухомість, землю та депозити, мають бути скасовані, а наведені вище — не можна підвищити, мінімум, упродовж 10 років. Певна річ, ці  податки можуть бути знижені, а деякі з них — ліквідовані. Краще таку податкову систему закріпити в Конституції.

Важливо додати, що запропонована податкова система  —  дуже проста й технологічна, вона не передбачає податкових декларацій та звітів, перевірок і навіть контактів із податковою адміністрацією. Всі податки мають автоматично нараховуватись і сплачуватись у реальному часі, переважно онлайн. Тому чисельність бухгалтерів, юристів і особливо податківців буде істотно зменшена, останніх — більш  ніж удесятеро. Це і є довго очікувана українцями держава у смартфоні!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво