Як сусіди підклали Винникам оцинковану свиню - Бізнес - dt.ua

Як сусіди підклали Винникам "оцинковану свиню"

26 липня, 17:03 Роздрукувати Випуск №29, 27 липня-16 серпня

У невеличкому містечку Винники, супутнику Львова, у розпалі конфлікт з інвестором.

Жителі його околиці одного дня з подивом побачили, що за якихось 300–500 м від них буквально на очах почав зростати корпус великої промислової споруди. Коли поцікавилися, що там будують, то дізналися, що це цинковий завод. Люди забили на сполох, проте інвестор навідріз відмовився щось змінювати. 

У міській раді Винників нічого не знали про це будівництво, адже земельну ділянку під забудову інвестору надали у селі, що межує з містечком. Там і відбувалися громадські слухання, де розглядали скандальну забудову. Жителів Винників туди не покликали.

Що будують?

Як сповіщає інформаційний щит на в'їзді до будови, на землях Підберізцівської сільської ради ведеться будівництво заводу гарячого цинкування. Його замовником виступає ТОВ "Екран" з м. Стрия Львівської обл., яке має там аналогічне виробництво. Дозвіл на будівництво видано Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Єдине, чого немає на інформаційному щиті — часу завершення будівництва і його виробничих потужностей. А ще — майбутніх ризиків. Саме їх найбільше бояться мешканці навколишніх будинків.

"Ми з чоловіком багато років важко працювали для того, щоб купити собі квартиру в екологічно чистому районі міста, — розповідає жителька Наталія. — І тепер, коли за кілька сотень від нашого будинку буде збудовано завод гарячого цинкування, ми навіть продати свою квартиру не зможемо. А жити поряд з таким виробництвом також не хочемо, адже у нас двоє маленьких дітей".

За її словами, особливістю новобудов м. Винники є те, що їх мешканці — молоді сім'ї з дітьми. Вони купили тут квартири і мріяли, що житимуть у місцевості з чистим повітрям і гарними краєвидами. За іронією долі, навколо скандального будівництва цинкарні депутати селищної ради виділили земельні ділянки під житлову забудову для учасників АТО. Поява шкідливого виробництва перекреслює для них цю можливість.

Якщо завод запрацює, закрити його практично неможливо, вважають експерти. Бо, наприклад, попри протести громадськості, шкідливі виробництва, свиноферми на тисячі голів та інші тваринницькі підприємства в Україні лише нарощують свої потужності. Крім того, щороку виникають десятки нових. І мало хто цікавиться думкою місцевих жителів. Громадські слухання дуже часто стають чистою формальністю.

"Інтереси місцевої громади і власників цинкового заводу кардинально різні, — говорить координатор акцій протесту, голова Української спілки учасників АТО Максим Каменецький. — Ми придбали тут квартири, будинки, хочемо жити в чистому середовищі. І маємо на це повне право. Інвестор з нами ніяк не радився, нам не говорять всієї правди про майбутнє виробництво, про його можливі загрози. Власник будови керується насамперед особистими інтересами, він хоче зекономити на будівництві. Адже поруч з житловими будинками прокладені інженерні мережі: водогін, каналізація, електричні лінії. Крім того, не треба думати про підвезення робітників — ось вони поряд, живуть у сусідніх будинках!

Про те, що поруч з нашими будинками будуватимуть завод гарячого цинкування, ми дізналися лише після того, як там почали зводити його корпуси. На громадські слухання, які відбулися у сусідньому селі, нас ніхто не запросив. Хоча, згідно з законом "Про оцінку впливу на довкілля", повинні б. Бо завод розташований впритул до житлових будинків. Навіть оголошення про громадські слухання були розміщені у газетах, які не розповсюджуються у нашому містечку".

Ба більше, як видно із протоколу громадських слухань, що відбулися у селі Підберізці, основне ядро присутніх на них становили працівники заводу з міста Стрия. У звіті, який надав громаді інвестор, реально бракувало інформації про майбутній об'єкт: відсутні альтернативи, недостатньо інформації про те, що буде з основними відходами виробництва, якими будуть наслідки їх зберігання, куди їх вивозитимуть тощо.

А те, що керівництво заводу не збирається прислухатися до проблем жителів, свідчить реакція власника, який на вимогу щось змінити в будівництві, заявив, що не збирається нічого змінювати у планах.

Як громаді не програти

"Неможливо закрити всі шкідливі виробництва, бо вони виробляють потрібну продукцію, — говорить еколог Дмитро Скрильников. — Вони є у різних країнах. Але кожне таке підприємство має свій набір екологічних вимог. Якщо їх дотримуватися, воно може спокійно працювати. Для цього
23 травня 2017 року Верховною Радою України був ухвалений закон "Про оцінку впливу на довкілля".

У документі передбачено, що будь-яке нове виробництво, реконструкція чи переоснащення, які потребують дозволу на будівельні роботи, мають пройти оцінку впливу на довкілля, тобто відповідні фахівці мають оцінити, які будуть наслідки реалізації цього проєкту в прив'язці до конкретного місця. Також розглянути альтернативні варіанти будівництва, розробити заходи щодо пом'якшення такого впливу або, коли він неприйнятний і його не можна усунути або мінімізувати, прийняти рішення про неприпустимість такої діяльності.

Це — європейська модель, яка передбачає вивчення альтернатив, інформування громадськості, отримання висновку уповноваженого органу — Мінприроди або департаменту екології відповідної області. Ці установи дають висновки і відповідні екологічні умови, за дотримання яких певне виробництво може функціонувати. Про ці всі документи і процеси можна довідатися з електронного реєстру. Всі документи відкриті. 

Звичайно, в Україні запроваджено ці європейські норми, але певний спротив ще залишився. Подекуди цей порядок працює досить ефективно. Представники великого виробництва, як, наприклад, Придніпровської ТЕС, під час громадських обговорень пообіцяли громаді встановити фільтри для очищення викидів. А це сотні мільйонів гривень! І хоча з запізненням, підприємство виконало цю вимогу.

Протести часто виникають і в сільському господарстві, коли власники, наприклад, хочуть інтенсифікувати виробництво, і ферму, де раніше утримувалося 500 свиней, розбудовують для годівлі декількох тисяч або навіть десятків тисяч особин. Були випадки, коли люди перекривали дороги, блокували доступ до свинокомплексів. Жорстоко, але сморід, відходи життєдіяльності такої кількості тварин, відсутність очисних споруд створюють для навколишніх населених пунктів нестерпні й шкідливі умови для здоров'я. 

Попри розмови про те, що економіка в Україні занепадає, лише на Львівщині найближчим часом планують спорудити 3–5 ферм для розведення норок. Їх зведення вже сьогодні викликає занепокоєння у жителів, які стануть сусідами цих виробництв. Адже вони шкідливі і матимуть значний вплив на довкілля. Раніше люди про це нічого не знали. Інвестори тишком-нишком домовлялися з місцевою владою, ставили паркан і потім будували. А люди дізнавалися про серйозний вплив на довкілля, коли все вже було побудовано. Сьогодні, завдяки закону "Про оцінку впливу на довкілля", жителі населених пунктів мають можливість дізнатися про такі підприємства ще на стадії планування. 

Це дозволяє зупинити будівництво або довести інвестору необхідність якісних проєктних рішень. Часто так і буває. Люди розуміють, що виробництва потрібні, але потрібно забезпечити ті чи інші гарантії. І певні підприємці йдуть на деякі компроміси, змінюють земельні ділянки або технології. Загалом людям слід учитися правильно поводитися на громадських слуханнях, висувати аргументовані вимоги перед інвесторами. І суб'єктам господарювання вміти домовлятися з громадами, а представникам влади враховувати зауваження громади. Це багатосторонній процес, розрахований на те, що під час діалогу бізнесу, влади і громади виникнуть якісні рішення.

За словами наших експертів, для цього людям слід обов'язково активно брати участь у громадських слуханнях, уважно вивчати звіт інвестора з оцінки впливу на довкілля, ставити конкретні зауваження і стежити, щоб їх внесли до протоколу слухань. Звичайно, не обходиться без певних маніпуляції. Причому з обох боків. Тут слід розглядати кожну ситуацію окремо.

"Дуже часто інвестор не хоче поступитися, — розповідає Д. Скрильников. — Узяти ті ж самі міні ГЕС в Карпатах. Він не хоче шукати ділянку, яка б найменше зашкодила довкіллю. Його цікавить частина ріки, де найбільший потік води, найкоротша відстань до лінії електропередач. І таким чином планують ці об'єкти в наймальовничіших місцях Карпат. Але для нього це може стати перешкодою щодо впровадження виробництва на багато років. 

Свої права треба вміти відстоювати. Наприклад, не можу назвати позитивною поведінку громад під час обговорення сміттєпереробного заводу у Львові. Замість того, щоб сформулювати і донести до інвестора свої вимоги, поставити складні запитання, технологічні зауваження, люди прийшли з криками "ганьба". Це, на радість представника замовника проєкту, відбито одним реченням у протоколі. І дуже шкода, бо внесені у протокол кілька десятків предметних зауважень, вимог і пропозицій та відсутність конкретних відповідей на них стала б підставою для оскарження в суді самого будівництва. 

Нині механізм слухань передбачає, що вони не відбулися, якщо не з'явився суб'єкт господарювання або представники органу державної влади. Якщо люди не прийшли, отже, їх це питання не цікавить". 

Немає довіри ані до влади, ані до бізнесу

Чому люди так поводяться? Бо немає довіри ані до влади, ані до бізнесу. Вони її не заслужили. Дуже часто інвестори не йдуть на діалог, намагаються закрити інформацію. Вважають, що їм легше домовитися з чиновником, ніж з громадою. Тому навіть обіцянкам про золоті гори люди не повірять. Бо не факт, що завтра бізнесмен зробить все інакше. Криза довіри формувалася багато років, коли з громадами ніхто не рахувався. В результаті люди мають конфлікти з уже діючими виробництвами. А їх скоригувати чи закрити набагато важче, ніж ті, що тільки будуються. 

Аби подібних винниківському конфліктів було менше, у кожному населеному пункті має бути генеральний план території, де можна бачити можливості, зонування тощо. Його створення коштує дорого і не кожний населений пункт може собі це дозволити. І це породжує хаос. Усе йде через детальний план території, хоча детальний план мав би уточнювати генеральний план. Коли ж бізнес починає узгоджувати детальний план, зазвичай це породжує корупцію серед місцевих чиновників. З іншого боку, в Україні є бізнес, який хоче зекономити на екологічних вимогах. Бо навіщо купувати дорогі фільтри, якщо дешевше купити чиновника.

Результат часто негативний, бо тоді, як у Винниках та навколишніх селах, жителі виставляють пікети біля виїзду на будову, не пускають техніку. Там будівництво через це призупинено. Також відбулися позачергові засідання міської ради м.Винники та сільської ради селища Підберізці, на яких депутати проголосували за зупинку будівництва. Питання зведення заводу гарячого цинкування поруч з Винниками розглянули на громадській раді при голові Львівської ОДА. За результатами зустрічі в ОДА було створено координаційну раду, до складу якої увійшли всі учасники конфлікту. Вони мають виробити спільну думку щодо заводу.

Чи вдасться? Скоро побачимо.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво