Група Приват: житимемо по-новому? - Енергоринок - dt.ua

Група "Приват": житимемо по-новому?

8 вересня, 13:58 Роздрукувати Випуск №33, 7 вересня-13 вересня

Подальші трансформації групи "Приват" будуть найкращим маркером змін у країні.

© А-95

Нова влада активно набуває прав, країна знову збирається жити по-новому. Задекларовано основні цілі, окреслено ворогів і союзників.

Напевно, найпотужнішим моралізатором нового режиму є Ігор Коломойський. У своїх численних інтерв'ю він розповідає про підтримку курсу президента на реформування найважливіших галузей промисловості та навіть про боротьбу з корупцією й монополіями. Проте зовсім небагато говорить Ігор Валерійович про свою скромну персону і про ті кроки, які він особисто міг би й готовий зробити для поступу країни. І практично нічого — про ринки, де зосереджено його активи, й де його компанії є монополістами.

Тим часом позиції групи "Приват" у паливно-енергетичній галузі з приходом Володимира Зеленського на посаду президента помітно зміцніли, а доходи — різко зросли. Без перебільшення можна вважати, що подальші трансформації групи "Приват" будуть найкращим маркером змін у країні. Чи будуть правила єдиними для всіх або ж хтось, як завжди, буде рівнішим за інших?

"Укрнафта": борги наші тяжкі...

"Приват" здійснює оперативне управління найбільшою нафтовидобувною компанією країни — "Укрнафтою" — з 2003-го. Схема прижилася. Так чи інакше, але "Приват", що володіє більш як 40% акцій "Укрнафти", й донині повноцінно її контролює. Це при тому, що державі в особі "Нафтогазу України" належить 50% + 1 акція.

Із 2009-го 100% видобутої компанією нафти йде на нафтопереробний завод (НПЗ) "Укртатнафта", який також під контролем "Привату" (Ігор Валерійович у інтерв'ю "Цензору" скромно назвав це "певним стосунком"). Так, це єдиний працюючий завод, а експорт продукції заборонений. Проте було задіяно перевірений роками спосіб: переробку цієї нафти "Укрнафтою" на давальницьких умовах, коли власник сировини платить за послугу з переробки й отримує нафтопродукти у заздалегідь визначених пропорціях. Проблема в тому, що менеджмент "Укрнафти" та її комерційний департамент, зокрема, перебувають під прямим контролем "Привату", й умови цієї співпраці нікому не відомі.

Видно лише те, що "Укрнафта" продає нафту "приватівським" підприємствам "Галичина" і "Нафтохімік Прикарпаття", ті потім незрозуміло як передають нафту "Укрнафті", та переробляє її на "Укртатнафті", а надлишок нафтопродуктів, незатребуваний власною мережею АЗС, продають — без конкурсу — назад "приватівським" структурам. Вивести в цій схемі "наліво" зайвий профіт дуже легко.

Цікавим маркером буде також можлива реалізація давньої мрії "Привату" — відмови від аукціонів з продажу нафти або зміни системи ціноутворення. Сьогодні вартість нафти прив'язана до імпортного паритету, що забезпечує ринкову ціну, й цю норму прописано в Законі "Про нафту і газ", а також закріплено в постановах Кабміну.

Хоч як дивно, але упродовж останніх двох років "Укрнафта" відчайдушно бореться за... зниження ціни реалізації своєї нафти, що очевидно знизить її доходи як компанії з державною участю і пропорційно підвищить доходи єдиного покупця нафти — "Привату".

Адекватною вартістю видобутої нафти "Укрнафта" вважає рівень експортного паритету, що означатиме зниження доходу від продажу нафти щонайменше на 1 млрд грн на рік. Зазначу, що за останні чотири роки обсяг річних капітальних інвестицій компанії жодного разу не перевищував цієї суми.

Далі. Природний газ, який видобуває "Укрнафта", здебільшого надходить компанії "Юнайтед Енерджі", яка є постачальником газу на "Дніпроазот", до якого хтось також має певний стосунок. Продажі здійснюються без конкурсу.

Продажі скрапленого газу "Укрнафти" також відбуваються практично в одні руки — приватівському ТОВ "ТД Карпатинафтотрейд". Близько 10% ресурсу виставляють на відкриті торги.

На противагу наведу систему реалізації скрапленого газу держкомпанією "Укргазвидобування": на відкритих електронних торгах цей ресурс розподіляється рівномірно між більш як 50 компаніями. До речі, переходити на електронні торги газом "Укрнафта" категорично відмовляється. Чи будуть зміни у системі реалізації енергоресурсів "Укрнафти"? Стежимо.

Та найголовнішим маркером поведінки Ігоря Коломойського в нових умовах стане його позиція щодо ситуації з рекордним боргом "Укрнафти" перед державним бюджетом.

 

Нагадаю, у серпні 2014-го, у розпал воєнних дій у Донбасі, "Укрнафта" несподівано припинила вносити рентну плату за видобуток нафти і газу — близько 1 млрд грн на місяць. До літа 2015 р. борг сягнув 8 млрд грн. Паралельно з березня до липня 2015-го з "Укрнафти" на структури "Привату" було виведено до 20 млрд грн. На 7,5 млрд грн компанія відвантажила нафту, за яку так і не надійшла оплата. Ще на 7,5 млрд грн компанія зробила передоплату за нафтопродукти, яких досі ніхто не бачив. Близько 2 млрд грн пішло через схему з прокручуванням нафтопродуктів "Укрнафти" через "Полтаванафтогаз".

Результатом тих подій став статус "Укрнафти" як найбільшого боржника державного бюджету. Нині ця сума вже перевищує 32 млрд грн, а для погашення цього боргу з огляду на супутні податкові зобов'язання необхідно близько 40 млрд.

Тоді (у 2014–2015 рр.) експрес-патрання "Укрнафти" пояснювали загрозою деолігархізації. Однак тепер небезпека минула, режим дружній, країні гроші точно не завадять, чи не час повернути борги? Здається, що ні. Про це свідчать одразу кілька спостережень.

По-перше, юристи "Укрнафти" активно блокують спроби НАБУ анулювати договори 2015 р. і притягнути до відповідальності винних за завдання збитків компанії. Навесні в легендарному Баришівському суді найбільший фігурант афери 2015-го фірма "Котлас", яка забрала із собою понад 7,5 млрд грн "Укрнафти", домоглася проведення нової експертизи у справі про розкрадання коштів із нафтовидобувної компанії. Експертизу виконуватимуть експерти МВС, бо висновки експертів СБУ компанію, судячи з усього, не влаштували.

По-друге, не простежується бажання "Привату" погасити борги "Укрнафті" і за рішеннями зборів акціонерів цієї компанії. Навесні цього року виконавчий директор "Нафтогазу України" Юрій Вітренко, який замінив Андрія Коболєва як представника НАК і як главу "Укрнафти", анонсував розроблений акціонерами план погашення податкового боргу "Укрнафти".

Якщо коротко, то закриватиме питання одноосібно державний "Нафтогаз", про роль міноритаріїв, які створили цю ситуацію у 2014–2015 рр., немає жодної згадки. Згідно з планами, НАК закриє половину боргу, повернувши "Укрнафті" 2 млрд кубометрів газу. Другу частину "Нафтогаз" сплатить живими грошима у вигляді авансового викупу 2 млрд кубометрів газу "Укрнафти", який вона за нинішніх темпів видобуватиме більш як чотири роки.

На все це НАК "Нафтогаз України" має намір просити гроші у Кабміну. Запитання: а чому б газ не викупити міноритарним акціонерам? І гроші у них є, і газ їм однаково потрібен для того ж "Дніпроазоту". Та головне, "Приват" міг би погасити борги 2015-го перед "Укрнафтою", оплативши "безплатну" нафту й поставивши нафтопродукти. Оце нагадує паритетне й відповідальне розв'язання проблеми.

Однак фактично виходить, що за все повинна платити держава. Це ще один маркер, який покаже ставлення влади до бізнесу Ігоря Коломойського. Чи будуть покарані винні, чи закриє держава чужі борги та чи виплатить "Приват" те, що заборгував?

Роздрібна мережа: маржа в плюс, податки в мінус

У згаданому інтерв'ю "Цензору" Ігор Коломойський "розклав" тарифи на електроенергію і дійшов висновку, що вони могли б бути істотно нижчими. Характерно, що те саме можна сказати і про енергоносії, що їх реалізує дніпропетровський олігарх, — нафтопродукти.

Група "Приват" контролює найбільшу мережу автозаправних станцій у країні, яка об'єднує бренди ANP, "Авіас", "Сентоза", "Мавекс" і багато інших. Таких станцій близько тисячі. Плюс до цього необхідно додати й 530 АЗС "Укрнафти", яка також постачається паливом Кременчуцького НПЗ і перебуває на аналогічному ціновому рівні. Мережа "Привату" — це близько 25% від загальної кількості заправок у країні.

У 2019 р. доходи мережі АЗС "Привату" різко зросли (див. рис.). Як свідчать розрахунки, валова роздрібна маржа на дизпаливі збільшилася вдвічі — з 3,27 до 6,71 грн/л, на бензині А-95 — з 3 до 5 грн/л. Такого результату було досягнуто завдяки зміні цінового позиціонування мережі: якщо впродовж усієї історії свого існування "Приват" являв собою мінімальний рівень на ринку, то сьогодні це одна з найдорожчих мереж.

Так, якщо у 2017–2018 рр. відставання від "преміальних" брендів WOG і ОККО становило 3,3–3,5 грн/л щодо бензину А-95, то в 2019-му воно зменшилося до 2,25 грн/л. Щодо дизельного палива спред зменшився з 2,6–3,0 до 1,62 грн/л. З огляду на обсяги реалізації 1000 АЗС "Привату" валова маржа 2018-го становила близько 155 млн дол., а цього року, навіть з огляду на зниження обсягів продажів, може сягнути 230 млн, — це абсолютний рекорд із 2013 р. (тоді оціночно мережа заробила 173 млн дол.). Погодьтеся, непогане "покращення".

Безперечно, аналогічно зросли заробітки й у інших власників АЗС. Але однозначно можна сказати: якби "Приват" залишився у звичній для себе ніші, ціни на ринку загалом були б істотно нижчими. Запитання: це тепер назавжди чи є тимчасовою ситуацією?

Проте це не всі запитання, які може поставити своєму симпатику нова влада. Зростання доходів — це добре, це, зокрема, й зростання податків. Але не завжди. Мережу "Привату" розподілено між п'ятьма десятками юридичних осіб, які змінюють одна одну щопівроку. Зазначу: більше жоден із великих гравців цього ринку до такої практики не вдається. Є думка, що метушня з ротацією має дві мети: ухилитися від сплати податків та уникнути переслідування Антимонопольного комітету України (АМКУ), адже йдеться про узгоджені цінові дії багатьох компаній, які до того ж посідають у певних областях колективне панівне положення.

На користь першого твердження красномовно свідчить сайт ДФС: станом на 1 серпня 2019-го вже колишні оператори "приватівських" АЗС сумарно завинили держскарбниці 1,221 млрд грн.

У 2016 р. Антимонопольний комітет розпочав розслідування зловживань із боку АЗС групи "Приват", а в липні 2018-го сформулював попередні висновки, згідно з якими операторів АЗС групи "Приват" пропонують визнати винними в порушенні законодавства про економічну конкуренцію.

Для розуміння: сама лише "Укрнафта" в межах цього розслідування може отримати штраф у розмірі до 10% від обороту за 2017 р., що становить 2,69 млрд грн. І це лише за один рік, і тільки для третини консолідованої мережі "Привату".

Однак 13 листопада 2018 р. голова АМКУ Юрій Терентьєв звинуватив групу "Приват" у спробах блокувати і затягнути розслідування. Остаточне рішення у цій справі не ухвалене й досі, оскільки одна з приватівських фірм (ТОВ "Болонья Компані") через суд домоглася заборони на будь-які процесуальні дії за цим розслідуванням.

Як працюватиме "приватівська" мережа далі й чи буде продовжене розслідування Антимонопольного комітету щодо компаній, афілійованих із групою "Приват", теж є непоганим барометром у нинішній ситуації.

"Укртатнафта": державі тут не місце

Вельми цікавим є можливий розвиток подій на прикладі найбільшого НПЗ "Укртатнафта". Розподіл акцій тут майже обернено пропорційний ситуації в "Укрнафті": 56% належать структурам "Привату" й Олександра Ярославського, 43% — "Нафтогазу України". І якщо в "Укрнафті" у держави є бодай якийсь голос через присутність у наглядовій раді, то в "Укртатнафті" немає жодних важелів впливу з 2007-го, коли завод захопили нинішні власники контрольного пакета.

Останні збори акціонерів відбулися в 2010-му, всі члени наглядової ради від держави (на той момент від уряду Миколи Азарова) давно залишили не тільки свої посади, а й в окремих випадках і країну. За визнанням І.Коломойського, завод уже понад десять років охороняють 350 "озброєних до зубів" бійців. Усі спроби державних органів скористатися своїми правами акціонера успіху не мали.

Тим часом завод упевнено стагнує, і на сьогодні його переробна потужність становить 4,5 млн т на рік (проти 9–11 млн т на момент захоплення 2007-го), а завантаження сировиною не перевищує 2,5 млн т (порівняно з 6 млн). Сумарний збиток "Укртатнафти" з 2008-го до 2017 р. становив 7,51 млрд грн (дані за 2018 р. наразі не оприлюднено).

Основна проблема "Укртатнафти" — відсутність достатніх інвестицій у модернізацію. Судячи з розмов із менеджерами та співвласниками, раніше Коломойському й компанії заважала розвивати підприємство невпевненість у відносинах із режимом Януковича, потім вороже середовище за Порошенка. Тепер ситуація зміниться?

Ефект можна отримати від об'єднання зусиль із державою як великим акціонером НПЗ, та чи готовий Коломойський до справедливого управління й контролю над заводом?

Пікантності ситуації додає той факт, що, не маючи жодних важелів впливу на НПЗ і не отримуючи жодних дивідендів від "Укртатнафти", держава незабаром буде змушена заплатити за нього чималу суму. Колишній акціонер НПЗ, російська "Татнефть", подала на Україну до міжнародного трибуналу, і на сьогодні країна винна за рейдерське захоплення "Укртатнафти" понад 140 млн дол. Було б справедливо, якби ці гроші сплатили "Приват" і Ярославський як основні організатори цього "свята", але щось підказує, що ймовірність такого сценарію є мінімальною.

Нині Ігор Коломойський сподівається, що борг перед "Татнефтью" вдасться зарахувати в межах судових процесів, виграних Україною й українськими компаніями в РФ за захоплення майна в окупованому Криму. "Зараз працюють юристи над тим, щоб борги України, за які Україна судиться, там мільярди за зобов'язаннями перед РФ, або, наприклад, 110 млн дол. за "Татнефть", можливо, після перемоги в судах вдасться законно списати. Непросте завдання, але реалізувати його можна", — сказав він.

* * *

На сьогодні думки розділилися. Одні вважають, що цього разу Ігор Коломойський щиро бажає допомогти країні розвиватися, інші — що працюватиме виключно на власні бізнес-інтереси. У будь-якому разі після приходу Володимира Зеленського для дніпропетровського олігарха настає той незвичний момент, коли робити правильні речі ніхто не заважає. Чи готовий він до паритетного і справедливого управління підприємствами з державною участю? Чи готовий до погашення боргів перед держкомпаніями і держбюджетом? Чи будуть інвестиції в численні заіржавілі заводи в нафтопереробній, металургійній і хімічній галузях? Що робитимуть "багнети" Коломойського в парламенті, які очолили найважливіші комітети? І стратегія, і ставлення до неї нової влади стануть зрозумілі вже незабаром. Як і готовність команди Зеленського слідувати заповітам одного відомого сінгапурського реформатора, який запропонував розпочинати боротьбу з корупцією зі своїх друзів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво