Ручний регулятор, або Підпорядкування НКРЕКП Кабміну — узаконення залежності? - Енергоринок - dt.ua

"Ручний" регулятор, або Підпорядкування НКРЕКП Кабміну — узаконення залежності?

4 жовтня, 19:03 Роздрукувати Випуск №37, 5 жовтня-11 жовтня

Проєкт закону про внесення змін до законів України щодо забезпечення конституційних принципів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у разі його ухвалення у нинішній версії остаточно поховає навіть паростки незалежності регулятора.

© Pixabay

DT.UA з'ясовувало, кому це потрібно, і чим таке перетворення обернеться для України та її громадян.

По-перше, на жаль, НКРЕКП ніколи не була самостійним і незалежним органом державного управління. Її очолювали і призначали в неї (навіть на конкурсних засадах) виключно "потрібних" і підконтрольних осіб. По-друге, не применшуючи знань і фаховості кожного з її членів, слід зауважити, що загалом НКРЕКП (а до того — НКРЕ) була не незалежним регулятором, а виконавцем волі президентів, урядів, міністерств і навіть приватних компаній. Іноді навіть каральним органом, бо, встановлюючи тарифи, регулятор міг когось незмірно збагатити, інших — загнати в злидні. Одним рішенням чи формулою, як от "Роттердам+". По-третє, Нацкомісія могла застопорити роботу цілої галузі, зокрема газотранспортної та газорозподільної, не приймаючи тривалий час нових кодексів ГТС і ГРМ. По-четверте, встановлювала тарифи на водопостачання, гарячу воду і централізоване теплопостачання, які різнилися в рази у регіонах, на підставі сумнівних розрахунків водо- і теплопостачальників.

Усе це відбувалося не без прислухання до уряду. Вінницькі пішли — прийшли криворізькі. Як там зараз із тарифами у Кривому Розі? Але хоч би хто прийшов, налагоджена система НКРЕКП продовжувала працювати.

Щоправда, останнім часом регулятор став значно самостійнішим і ефективнішим. (Можливо, і тому, що ексголова Нацкомісії полюбляє клімат Лондона? Хоча сучасні технології не стали б на заваді, якби, скажімо, нинішній голові НКРЕКП Оксані Кривенко знадобилася термінова порада колишнього шефа.) Про що свідчать і її рішення, і відгуки зацікавлених компаній, які раніше не були помічені навіть в елементарній толерантності до регулятора.

Це зовсім не означає, що останні всіма рішеннями НКРЕКП задоволені. Іноді навіть навпаки. Але й вони визнають, що "незалежний регулятор" — це вже не лише символічне словосполучення. І як усі чекають насправді незалежності регулятора!

З огляду на пропозицію комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу і житлово-комунальних послуг, де більшість у "Слуги народу", чекати доведеться довго. Якщо названий комітет ВР і уряд не дослухаються до думки донорів, які минулого тижня не дуже добирали слів, щоб висловити своє обурення спробою підпорядкувати регулятора уряду.

Рішення щодо НКРЕКП, за даними DT.UA, намагалися ухвалити так само, як і більшість законів останнім часом, щоб ніхто не встиг отямитися. Проте задум наразився на спротив уже в комітеті ВР. Далі долучилися інші депутати. Приєдналися і європейці. Регуляторний бліцкриг "Слуги народу" зупинили принаймні на тиждень. Але не виключено, що наступного сесійного тижня, попри обіцянки обговорення, комітет з питань ПЕК і ЖКП зазначений законопроект зареєструє. І так само швидко за нього проголосує більшість у сесійному залі.

Докладно розповісти про заплановані зміни щодо регулятора можемо, але чи потрібно? Врешті, це вочевидь не остаточний варіант, можуть бути суттєві зміни у цьому проєкті. Тож наведу кілька знакових моментів. І зазначу, що у того варіанта законопроєкту, який є у розпорядженні DT.UA, немає авторів. Прикметно. Це перше.

Друге. Порівняйте текст ст. 1 закону про НКРЕКП.

Було так: "Стаття 1. Статус Регулятора

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Новий, поки що неавторизований законопроєкт пропонує таке.

"Стаття 1. Статус Регулятора

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом міністрів України.

Регулятор є колегіальним органом, який здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Помітили різницю? Тобто у пропонованому законопроєкті Нацкомісію законно утворює Кабмін. Логічне запитання: навіщо такий регулятор, який утворено (і, певно, керуватиметься) урядом?

Третє. Згідно зі ст. 2, що визначає сферу діяльності НКРЕКП, зокрема в енергетиці, до традиційних функцій — моніторингу та нагляду за діяльністю з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії додано зовсім непритаманні регулятору повноваження. Зокрема, держрегулювання та моніторинг "діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності".

Залишився нагляд і моніторинг у газовій сфері "діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установок...". Але принциповим є додане положення щодо електроенергії. Чи властиві такі функції регулятору? І як ними можна скористатися?

Четверте — щодо гарантій незалежності регулятора. Зміни, на перший погляд, невеликі. У діючому законі:

"Стаття 5. Гарантії незалежності Регулятора

1. Під час виконання своїх функцій та повноважень відповідно до закону Регулятор діє самостійно та незалежно від будь-якого іншого органу державної влади, іншого державного органу, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб'єктів господарювання, а також політичних партій, громадських об'єднань, професійних спілок чи їх органів.

2. Члени Регулятора, інші посадові особи Регулятора діють незалежно. Будь-які письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб'єктів господарювання, політичних партій, громадських об'єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, що стосуються виконання членами Регулятора, його посадовими особами своїх функцій і повноважень відповідно до закону, є незаконним впливом.

Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, суб'єктам господарювання, політичним партіям, громадським об'єднанням, професійним спілкам та їх органам забороняється втручатися у процеси державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Новий законопроєкт трактує це дещо інакше:

"Стаття 5. Гарантії здійснення повноважень Регулятора

1. Регулятор у своїй діяльності керується Конституцією та законодавством України.

2. Члени Регулятора діють незалежно відповідно до законодавства. Письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб'єктів господарювання, політичних партій, громадських об'єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, що обмежують повноваження членів Регулятора та посадових осіб Регулятора, є незаконним впливом.

Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, суб'єктам господарювання, політичним партіям, громадським об'єднанням, професійним спілкам та їх органам забороняється чинити незаконний вплив напроцеси державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Якщо регулятор насправді незалежний, то з деякими поправками можна було б погодитися. Але дійсність інша. Тому такі запропоновані зміни, враховуючи формування і підпорядкування Кабміну, можуть мати від'ємний знак.

Та найцікавіше — про повноваження і членів НКРЕКП.

У діючому законі:

"Стаття 7. Правомочність члена Регулятора

1. Головою або членом Комісії може бути громадянин України, який має повну вищу освіту (технічну, юридичну або економічну), високі професійні та моральні якості, досвід роботи у сферах енергетики або комунальних послуг не менше п'яти років, у тому числі на керівних посадах не менше двох років, володіє державною мовою, має освітній і професійний рівень та стан здоров'я, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків.

2. Не може бути призначена на посаду члена Регулятора особа, яка:

1) є членом політичної партії…

4) володіє прямо або опосередковано підприємствами або корпоративними правами будь-яких суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики або комунальних послуг, або члени сім'ї якої, визначені Законом України "Про запобігання корупції", є власниками таких підприємств або корпоративних прав...".

Новий законопроект пропонує таку версію:

"Стаття 7. Правомочність члена Регулятора

1. Головою або членом Комісії може бути громадянин України, який має повну вищу освіту (технічну, юридичну або економічну), високі професійні та моральні якості, досвід роботи у сферах енергетики або комунальних послуг не менше трьох років, у тому числі на керівних посадах не менше одного року, володіє державною мовою, має освітній і професійний рівень та стан здоров'я, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків.

2. Не може бути призначена на посаду члена Регулятора особа, яка:

1) є членом політичної партії…

4) протягом останніх 12 місяців входила до складу органів управління або перебувала в трудових відносинах з суб'єктом господарювання, регулювання діяльності якого здійснюється Регулятором, у разі, якщо членом Регулятора вже є особа, що до призначення членом Регулятора входила до складу органів управління, або перебувала у трудових відносинах з таким суб'єктом господарювання;

5) володіє прямо або опосередковано підприємствами або корпоративними правами будь-яких суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики або комунальних послуг, або члени сім'ї якої, визначені Законом України "Про запобігання корупції", є власниками таких підприємств або корпоративних прав…

3. У разі якщо членом Регулятора призначається особа, яка має представницький мандат та відповідно до законодавства не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою та/або діяльністю, така особа приступає до виконання обов'язків члена Регулятора лише після складання представницького мандата".

Помітили різницю? З одного боку, запорука уникнення конфлікту інтересів. З іншого — як дишло.

І це далеко не всі пропоновані новели. Сподіваюся, що наступна версія законопроєкту буде значно біль зваженою. І не залишатиме шпаринок ні для "слуг", ні для олігархів.

Коментар народного депутата (ВО "Батьківщина"),
першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань ПЕК і ЖКП Олексія Кучеренка

— Пане Олексію, чи на часі питання про внесення змін до закону про НКРЕКП з метою підпорядкування її Кабміну?

— Можу сказати, що ця проблема на нас насувається. Але зовсім не в тому вигляді, як її пропонують вирішити. Рішенням Конституційного суду Національній комісії відведено час працювати в такому форматі до кінця року. А далі — повна невідомість.

— Ви ж не думаєте, що регулятор насправді був незалежним усі ці роки, адже мали змогу бачити його роботу за часів своєї міністерської роботи і потім? Однак пряме підпорядкування НКРЕКП Кабміну — порушення всіх норм і зобов'язань України перед своїми громадянами та євроспільнотою. Навіщо потрібен регулятор, за якого все вирішуватиме Кабмін?!

— Я вкрай скептично ставився до "незалежності" регулятора. Ілюзій щодо (не)залежності регулятора часів Порошенка не маю. Проте останнім часом, 2019-го, НКРЕКП здобула певну незалежність. І це був хоча б крок до хоча б мінімальної незалежності Нацкомісії.

Що відбудеться у разі прийняття таких поправок щодо регулятора взагалі, тобто за передачі формування і за підпорядкування регулятора Кабміну? По суті, НКРЕКП втрачає статус незалежного органу, а також як колегіального органу. Для влади і, хоч як прикро, для багатьох українців — це нормально. Влада звикла управляти енергетичними ринками, громадяни, схоже, у більшості з цим змирилися.

Але європейці до цього ставляться інакше.

— Чому головне застереження Європейського енергетичного співтовариства і Європейської комісії для України полягає в тому, щоб саме незалежний регулятор сертифікував операторів газу та електроенергії? Як може вплинути на цей складний процес підпорядкування НКРЕКП уряду?

— Ця проблема для нас дедалі актуальніша. Отримати відповідні сертифікати оператори ГТС і системи транспортування електричної енергії мусять, як розумію, до 1 січня 2020 р. Але чи встигне НКРЕКП у діючому складі це зробити? І чи встигнуть нові її члени, яких обере спеціальна комісія з відбору членів НКРЕКП, пройти конкурс і набути повноважень, щоб виконати це завдання, невідомо. Це надскладне завдання, але регулятор повинен його вирішити — без чернеток, начисто і швидко.

У ЄС не сприймуть ліцензій, які будуть видані регулятором, підпорядкованим будь-якому міністерству чи Кабміну. Передусім через очевидний конфлікт інтересів. Кабмін одночасно управлятиме державними енергомонополіями і одночасно регулюватиме їх?! Це неможливо за логікою європейського законодавства. Про яку незалежність регулятора у такому разі навіть заїкатися?

А зробити його хоча би юридично незалежним без змін до Конституції неможливо, і це очевидно. Глухий кут?

До слова, звертаю увагу, що 2 жовтня Путін (не голова "Газпрому" Міллер чи будь-хто інший) заявив, що РФ готова укласти новий контракт на транзит газу, якщо… Україна імплементує європейське (енергетичне) законодавство. Якщо цього не станеться, то йтиметься про подовження ще діючого "транзитного" контракту з "Нафтогазом", але цей варіант РФ не задовольняє, бо, як виявляється, він є дискримінаційним для "Газпрому". За словами Путіна, імплементація єврозаконодавства Україною означатиме появу незалежного регулятора і оператора транспортування газу за прийнятними для РФ тарифами — на рівні європейських.

Це має безпосередній стосунок перш за все до створення незалежного регулятора, до анбандлінгу "Нафтогазу" і створення незалежного оператора української ГТС. Бо саме незалежний регулятор встановлює тарифи на транспортування, зокрема природного газу трубопровідними маршрутами. Такий клубок закручується навколо регулятора, що важко уявити наслідки. Можливо, громадяни цього не помічають, але фахівці добре розуміють.

— Ви праві, громадян насамперед цікавить, як усі пропоновані зміни до законодавства вплинуть на ціни, зокрема на електроенергію для населення і промисловості?

— На превеликий жаль, в енергетиці головна проблема — перехресне субсидіювання. За останні роки його сума зросла. Якщо не помиляюся, по року це близько 40 млрд грн.

Поясню зрозуміло, що таке перехресне субсидіювання: це коли частину вартості електроенергії для побутових споживачів перекладають на промисловість. Це недопустимо для жодного європейського регулятора. Тому перше, що повинен зробити незалежний регулятор в Україні, — прибрати перехресне субсидіювання. Це означатиме підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів.

Голова НКРЕКП пані Оксана Кривенко два тижні тому на засіданні комітету дуже тонко сказала про це депутатам, але "слуги народу", які складають більшість, узагалі не відреагували на її інформацію, розуміючи, що це політичні ризики. А засоби масової інформації, за логікою політичного життя, перевели це питання в інший формат — нова влада вимагає підвищення цін на електроенергію для населення (побутових споживачів). Хоча насправді Нацкомісія в цьому разі просто намагається виконати взяті Україною на себе зобов'язання.

Тому, на мою думку, для громадян саме підвищення ціни на електроенергію стане головною проблемою. Ціна на електроенергію для населення у нас майже найнижча в Європі. І я сказав би, що, можливо, треба розглядати проблему вирівнювання цін для населення і промисловості, одночасно знижуючи ціни для промисловості. Якби не було такого цінового навантаження на газ для населення. Тобто газ, тепло (а це приблизно 75–80% у структурі комунальних платежів громадян, так само, до слова, як і в структурі боргів) і вода вимивають усе що можна у населення. Після цього добивати громадян підвищенням цін на електроенергію? Наслідки можуть бути непередбачуваними.

— Хтось у цьому розбиратиметься, із клубком цих проблем? Чи вони швидко перетворяться на гордіїв вузол, і тоді…

— Я поки що не бачу, хто займається чи займатиметься вирішенням цих проблем. Позиція міністерства поки що незрозуміла, наш комітет працює вельми спонтанно, без стратегії та плану дій. Крім украй сумнівного рішення щодо імпорту російсько-білоруської електроенергії (це тема окремої розмови), жодного обґрунтованого рішення комітетом не прийнято. Втаємниченими протоколами і рішеннями молода команда нічого путнього не досягне. І в Європі такої тактики не сприймають. Тому закликаю команду президента бути відвертими хоча б із колегами. І співпрацювати конструктивно заради вирішення загальних проблем.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво