Юлія Дузь: правильне дотримання презумпції невинуватості - Сімейне коло - dt.ua

Дотримання презумпції невинуватості, або Правова самооборона

26 грудня, 2019, 11:06 Роздрукувати Випуск №50, 27 грудня-10 січня

Стати "героєм" кримінальної історії може будь-який українець. І що ж робити в такому випадку?

© Василь Артюшенко, DT.UA

Кримінальні хроніки завжди були особливо популярними серед населення — це як зазирнути через шпарину у чиєсь приватне життя, відчути себе суддею і засудити чийсь вчинок, а потім із полегшенням зітхнути, радіючи, що це відбувається не з тобою. 

Але ж, як то кажуть, не зарікайся від жебрацької недолі та тюремної неволі, бо стати "героєм" кримінального сюжету може кожен із нас. Отримати повістку від слідчого, зустріти на порозі своєї оселі наряд поліції з ухвалою про обшук, бути доставленим до відділку "для з'ясування обставин" навіть у цю хвилину може кожен українець. 

Інколи для цього достатньо займати певну посаду, бути публічною особою, мати в соціальних мережах "підозрілих" друзів або ж просто йти вулицею і знімати щось на телефон. При цьому правоохоронні органи досить часто, не маючи вагомих і прямих доказів причетності особи до вчинення правопорушення, йдуть на умисне порушення презумпції невинуватості задля того, щоб сформувати в суду й суспільства стверджувально-обвинувальну думку ще до вироку. Як результат — маємо ситуації, коли всі довкола вважають особу винною, а суд не може ухвалити обвинувального вироку за браком достатніх доказів її винуватості. 

Виникає когнітивний дисонанс: суспільство починає вбачати у невинесенні обвинувальних вироків тотальну корупцію, змови та зради. Але за більшістю таких справ стоїть блискуча робота адвокатів, спрямована на фіксацію процесуальних порушень слідчими, прокурорами і судом. Побачити такі порушення зможе той, хто знає свої права й основоположні принципи кримінального права. Один з яких ми й розглянемо.

Принцип презумпції невинуватості говорить про те, що обвинувачений є невинуватим, допоки його провина не буде доведена вироком суду, що набрав законної сили. Цей принцип є фундаментом для забезпечення справедливого суду та реалізації права на захист особи, щодо якої здійснюється кримінальне переслідування. "Доводити повинен той, хто стверджує, а не той, хто заперечує" — один з постулатів давньоримського права.

Презумпцію невинуватості закріплено в нормах національного законодавства (у ст. 62 Конституції України та ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України — далі  КПК України) та міжнародних актах. 

КПК України засвідчує, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Сумніви формуються з непрямих і отриманих незаконним шляхом доказів, зібраних стороною обвинувачення, на яку покладено державою обов'язок доводити провину особи.

Звідси перша і головна порада — зберігайте мовчання під час контакту з правоохоронними органами до розмови зі своїм адвокатом. Адвокат — це перша особа, якій ви маєте телефонувати у таких ситуаціях. Якщо у вас немає адвоката, то ви телефонуєте родичам або друзям і просите лише одного — терміново знайти адвоката.

З власного досвіду маю зазначити, що змовчати і не наговорити зайвого можуть далеко не всі. До того ж правоохоронці вміло використовують час, коли людина ще не встигла поспілкуватися з адвокатом, вдаються до залякування, провокування на щиросерді розмови, обіцянок відпустити за зізнання тощо. Це лише в американських фільмах поліцейські при затриманні роз'яснюють особі її право зберігати мовчання, бо все, що вона скаже, може бути використане проти неї. На практиці про свободу особи від самовикриття згадує лише адвокат, який у подальшому доводитиме в суді, що його підзахисний давав свідчення під тиском і в порушення його процесуальних прав. Проте крім свідчень, особа може вказати на фактичні обставини й деталі, які спрямують слідчого на виявлення доказів, які підтвердять її провину. Тому в таких ситуаціях мовчання — справді золото.

За наслідками порушення принципу презумпції невинуватості можна сформувати ще низку правил, яких особі варто дотримуватися під час контакту з правоохоронними органами.

Так, статтею 296 Цивільного кодексу України встановлено, що ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї.

Це означає, що в разі, якщо в ЗМІ, соціальних мережах, публічних виступах представників правоохоронних органів буде названо ім'я підозрюваної чи обвинуваченої особи, то в неї виникає право звернутися до суду із позовом про захист честі та гідності.

Звідси друга порада — якщо проти вас здійснюється кримінальне переслідування, контролюйте інформаційне поле щодо себе та своїх персональних даних. У жодному разі не надавайте можливості представникам правоохоронних органів або потерпілої сторони сформувати в суспільному просторі переконання про вашу винуватість до вироку суду. 

Наприклад, в одній з моїх справ потерпіла сторона впродовж двох років поширювала в соціальних мережах і ЗМІ на адресу моїх майбутніх підзахисних інформацію щодо їхньої нібито безапеляційної винуватості в загибелі своїх родичів. Як наслідок — суспільне переконання набрало такої сили, що слідчий суддя, забувши про презумпцію невинуватості, в день обрання запобіжного заходу поширив на своїй сторінці у Фейсбук статтю зі ЗМІ, що мала характер обвинувачення, і, відповідно, у своєму рішенні при обранні запобіжного заходу зазначив, що цілодобовий домашній арешт підозрюваного забезпечить призупинення його "лікувальної практики, яка вже призвела до тяжких наслідків для пацієнта через злочинну самовпевненість та недбале ставлення до професійних обов'язків".

Як бачимо, суспільна думка, поширена в інформаційному полі, вплинула на суб'єктивне переконання слідчого судді так сильно, що він і сам вдався до порушення принципу презумпції невинуватості, вказавши у своєму рішенні до винесення вироку у справі на винуватість підозрюваного як уже встановлений факт. Таку поведінку судді захисники розцінили як упередженість, що дало можливість скасувати в апеляційній інстанції ухвалене рішення.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд і вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом (ч. 1 ст. 21 КПК України). У разі порушення презумпції невинуватості в підозрюваного чи обвинуваченого завжди будуть сумніви щодо неупередженості слідчого, прокурора, судді й суду. Необ'єктивність і упередженість останніх є підставою для їх відводу від подальшої участі у справі. Кожне рішення, ухвалене судом із порушенням цього принципу, гарантовано має бути скасоване з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції. 

Тож підходимо до третьої рекомендації — уважно вичитуйте кожен документ, який отримуєте від слідчого, прокурора і суду, на предмет виявлення таких лексичних конструкцій, які однозначно свідчать про вашу винуватість як про встановлений факт. Наприклад, "провина підтверджується", "вчинив правопорушення", "скоїв злочин" тощо. На стадії досудового розслідування особа лише "підозрюється у вчиненні правопорушення", а тому у процесуальних документах має формулюватися саме так.

Якщо на підставі дій, у яких однозначно було порушено презумпцію невинуватості, слідство отримало якісь докази, то в подальшому вони можуть бути визнані в суді недопустимими.

Пам'ятаючи, що обов'язок доведення винуватості особи лежить на стороні обвинувачення, дотримуючись порад адвоката, належно й неухильно виконуючи процесуальні обов'язки підозрюваного та обвинуваченого, зберігаючи мовчання, контролюючи інформаційне поле, уважно читаючи кожен документ слідства та суду, можна створити ідеальну платформу для виявлення низки сумнівів щодо вашої винуватості в інкримінованому злочині. Кожен сумнів, який свідчитиме на користь обвинуваченого, є процесуальною помилкою слідчого і прокурора. 

У правоохоронців є такий жарт: "Якщо ви ще не засуджені, то це не ваша заслуга, а наше недопрацювання". Тож з усією вдячністю до сторони обвинувачення, ще одна порада — збирайте кожен сумнів у доведеності вини, породжений "недопрацюванням" слідства, у єдину палітру майбутнього виправдувального вироку. 

Насамкінець хотілося б звернути особливу увагу ЗМІ й журналістів і нагадати, що під час виконання своїх професійних обов'язків потрібно з повагою та особливою уважністю ставитися до презумпції невинуватості, порушення якої може призвести до обґрунтованих позовів до суду з приводу захисту честі, гідності та ділової репутації. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1283, 22 лютого-28 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво