Не сексом єдиним? - Сімейне коло - dt.ua

Не сексом єдиним?

14 грудня, 2018, 16:45 Роздрукувати Випуск №48, 15 грудня-20 грудня

Кожен, хто намагається писати про секс, ризикує бути викритим у тому, що сам випробував чи не випробував на собі те, про що, власне, пише.

Якщо читачеві "не відгукується" написане, він із високою вірогідністю намагається звинуватити автора в тому, що той пише про себе, а якщо відгукується... Та я ризикну. Тим більше що маю достатній досвід роботи з парами, сім'ями і просто з тими, хто досяг віку сексуальної згоди. Так, я ризикну пропустити власні роздуми про сексуальне життя співгромадян крізь призму особистого досвіду, відчуттів і знань.

Сьогодні йтиметься про "сексуальну контрреволюцію", напевно, так би я наважилася назвати процеси, що відбуваються в сім'ях, а точніше — у спальнях наших співгромадян. Варто визнати, що з огляду на нові тенденції секс не повернувся в зону табуйованості, як це було до сексуальної революції. Він не надто наблизився до традицій християнської моралі тих-таки дореволюційних часів, і невпорядковані статеві зв'язки не втратили популярності... Секс навіть не дуже видозмінився. Він просто зник.

Історії, які я чую у своєму кабінеті, часто сповнені суму через втрачену близькість, буденність і образи, сумнівів у тому, що життя ще заграє яскравими барвами. Подружній секс зникає з життя навіть сексуально найактивнішої вікової категорії — тридцятирічних. До того ж вік сексуального дебюту також помітно збільшився. Не можна сказати, що всі зневірилися й нічого не роблять. У життя співвітчизників, наприклад, увірвалося свінгерство, що мало б пожвавити сексуальне життя, вільні стосунки, що нібито розкомплексовують, пари з більшою охотою експериментують у ліжку, використовуючи різноманітні іграшки. Та, виявляється, чиста механіка хоч і пожвавлює секс, але діє парадоксально недовго. Бо річ, швидше за все, не в техніці сексу.

При всьому цьому, варто потрапити на сайт знайомств (та що вже приховувати, досвід знайомств у мережі — неминуча даність сучасного світу) — картина повертається під дивним кутом: у середньому людина отримує до десяти пропозицій сексуального контакту на день. А може, секс існує поза шлюбом, і маємо пошукати його там? Ось вам коротенька історія. Один мій знайомий, бажаючи урізноманітнити своє сексуальне життя, а воно, зазначу, і так було в нього непогане (тричі на тиждень — це практично класична норма), все-таки вирішив сходити наліво. Його нова пасія виявилася гостинною господинею, яка, на відміну від законної дружини, завжди зустрічала його при повному параді, в ідеально прибраній квартирі, з борщем і чарочкою горілки. Він відвідував коханку раз на тиждень, точно за графіком. Чесно сказати, його дружина не вирізнялася любов'ю до порядку, але була вродлива, сексуальна й завжди готова до інтиму, проте радість новизни й порядку в оселі затьмарили чоловікові розум. Й одного не надто чудового дня він пішов з сім'ї в обійми цієї чистьохи й лагідної господині, в гонитві за комфортом і запахом пиріжків. Яке ж розчарування його спіткало, коли виявилося, що цей раз на тиждень і є межею її можливостей і бажань. Що борщ борщем, а душевності немає і не передбачається. Та й чоловік, суто математично, виявився в прольоті: замість чотирьох разів на тиждень він отримав один, але в чистоті й ситості. Так, математика як наука виявилася сильнішою. А може, й не в математиці річ, а в прив'язаності...

Наш герой повернувся в сім'ю і відтоді досить спокійно ставився до розгардіяшу в оселі, назвавши його творчим. Хоча в більшості випадків чоловіки і в проміскуїтеті не надто активні — епізодичні зустрічі приносять більше проблем і напруги, ніж сексуального задоволення, хоч і добряче збуджують. Тобто секс поза сім'єю, звісно, дещо тонізує, але не настільки, щоб стати панацеєю.

Як же це все влаштовано? До мене на сеанси часто приходять жінки, котрі скаржаться, що їм бракує кохання, але наша розмова зводиться до того, що насправді бракує сексу. Не менш часто приходять і чоловіки, які скаржаться на відсутність сексу, але повірте, любі жінки, наша розмова зводиться до відсутності кохання... Чому ж тоді кількість сексу в сім'ї так істотно знижується?

Мабуть, важливо почати з самої революції... Так, від часу останньої сексуальної революції доктора Кінсі чимало води спливло, але багато з того, що за його життя вважалося збоченням, тепер вважається практично нормою, хоча його докази досі викликають безліч суперечок. Якщо зважити на те, що Альфред Кінсі розпочав свої дослідження далекого 1938 року, а сексуальна революція офіційно розпочалася в 60-ті, то, либонь, і тоді знадобилося цілих двадцять років для осмислення результатів, отриманих ученим. Так, Кінсі в градаціях від гетеросексуальності до гомосексуальності запровадив більшу варіативність, ніж три параметри. Це було аж вісім значень, де кожен міг у своїх сексуальних уподобаннях зупинитися на особистій позначці. При цьому вчений стверджував, що сексуальна орієнтація може змінюватися протягом життя.

До речі, основна заслуга Кінсі в тому, що він перевів багато форм сексуальних стосунків із розряду збочень у розряд норми, що докорінно змінило взаємини в багатьох сім'ях, давши шанс на стосунки тим, хто з певних причин боявся зізнатися у своїх "особливостях" навіть собі. І кожен міг поставити собі питання: що б сказав доктор Кінсі про мене і мою сексуальність? І це реально була революція. Кінсі навчив людей говорити не тільки про секс, а й про свої бажання, а відтак — про себе.

Виведені зі сфери заборон, сексуальні стосунки стали вільнішими, в них з'явився елемент гри, який абсолютно неможливий без довіри і прийняття. Однак те, що тоді об'єднувало пари, нині стає приводом для відторгнення в тих, хто не готовий це обговорювати вголос зі своїм партнером. Ми взагалі перестали розмовляти одне з одним. І лише покоління 60-х, як і раніше, легко займається сексом. Так-так! І в 75 також. Якось я переглянула німецький фільм "На дев'ятому небі" — про роман 65-річної Інги і 75-річного Карла, який був настільки реалістичним, що затьмарив навіть прочитаного мною в юності Кінсі. Фільм змусив замислитися над тим, що життя сповнене можливостей, і головна цінність — у здатності чути й розуміти одне одного.

Цікавий факт, який безпосередньо не пов'язаний із кількістю сексу, але, як на мене, все-таки має глибоке архетипне значення: останнім часом зросла кількість бездітних пар. Бездітність часто є й особистим вибором (рівень сучасної контрацепції дозволяє!), але зростає й біологічне безпліддя, причому як жіноче, так і чоловіче. Статистика стверджує, що діагноз "безпліддя" має кожна п'ята пара в Україні. Звісно, річ тут не в кількості сексу, адже для зачаття достатньо одного статевого акту, але привід замислитися є. Адже тіло завжди віддзеркалює психологічні проблеми, а в періоди підвищення соціальної напруги саме тіло реагує першим. А може, просто в нас немає потреби, та й часу розмножуватися?

Звісно, сексуальний потяг та інстинкт розмноження — не зовсім одне й те саме, хоча їх об'єднує задоволення від процесу. Відповідає за все це центр задоволення, який точно так само відповідає за задоволення від їжі, прослуховування музики, купівлі одягу й омріяних речей. Відповідає він і за залежності, захоплення, радість від отримання бажаного, наприклад. І керує цим процесом нейромедіатор дофамін, який є найбільшим облудою — він не дає щастя, а обіцяє його, надаючи сил прагнути об'єкта, поставленої мети й отримувати при цьому задоволення. Це як гасло: "Головне — не перемога, а участь!" Він нас просто змушує гнатися за задоволеннями. Однак проблема в тому, що задоволень у нашому житті, виявляється, хоч греблю гати! Стала доступною найсмачніша їжа, яка приносить задоволення високого класу, найоригінальніша музика подається нам просто у вуха через високоякісні навушники, зображення найвищої роздільної здатності можна споглядати на високоточних екранах — хоч картини Леонардо да Вінчі, хоч дівчат із Плейбоя.

Наш дофамін розгубився на роздоріжжі і, аби помститися, зробив нас наркоманами. До речі, саме дофамін торує шлях до алкогольної і наркотичної залежності. Коли в нас виникає потреба в задоволенні, виділяється дофамін, який змушує нас ворушитися і вдаватися до дій, аби досягти мети. У гонитві за досягненнями, спонукувані цим гормоном, чоловіки й жінки штурмують Еверест, перепливають Босфор, пробігають марафони, та якось геть забувають, що ті ж самі відчуття може давати секс. Може, у нас надлишок тих передчуттів, які замінюють нам передчуття смачного сексу?

І отут постає основна проблема, і вона часто в тому, що пари скаржаться не просто на відсутність сексу, а на відсутність бажання ним займатися. Шлюб без інтиму стає нормою. Жарти про "раз на рік" вже не смішні. Так, секс народжується в голові — це навряд чи хтось заперечить, але щось у наших головах забагато сміття, якщо воно витіснило основний інстинкт. Виявляється, рецептори, які відповідають за передачу дофаміну, теж можуть згоріти. Їх можна просто перестимулювати. Дослідження підтверджують: якщо пацієнт намагається надмірно стимулювати свою "систему заохочення", мозок поступово адаптується до штучного підвищення рівня дофаміну, виробляючи менше гормону і зменшуючи кількість рецепторів у "системі заохочення". До речі, це один із чинників, що спонукають наркомана збільшувати дозу для отримання попереднього ефекту. Рецептори потерпають від усього, що стимулює викид дофаміну, але не задовольняє потреби. Наприклад, порнографія, гра в казино, лотерея, велика кількість нікотину, алкоголю і солодкого, насильство й агресія. Тобто підвищення дофаміну в мозку викликає в людини відчуття задоволення, а зниження — відчуття незадоволення, що потім записується в пам'ять, асоціюється нейронними зв'язками із конкретною дією і допомагає людям і тваринам визначати, чи потрібно повторювати цю дію в майбутньому, чи навпаки, уникати її. То, може, із сексом все так погано якраз тому, що наші дроти давно перегоріли на додаткових стимуляторах?

Тут би звернутися до іншого нашого гормону — окситоцину. Окситоцин — це саме той гормон, що покликаний зміцнювати наші стосунки. Рівень окситоцину підвищується, коли ми думаємо про партнера, уявляємо наші стосунки, вкладаємося в їх розвиток, наприклад, коли шукаємо партнерові подарунок або готуємо вечерю, коли піклуємося про нього. Саме він відповідає за материнський інстинкт. Це гормон ніжності й прив'язаності. Та хіба в той час, коли ми сидимо в своїх смартфонах, ми здатні думати про партнера? Спробуймо пригадати: ваш партнер сьогодні вийшов з дому в шапці? Він снідав? Де він обідатиме? Якщо ви бодай раз на день думаєте про своїх близьких, окситоцин вам допоможе! Може, ми не там шукаємо своє втрачене бажання? Я не закликаю стати одне одному мамою, але все-таки прив'язаність — дуже непогана річ, і думати про кохану людину має бути щонайменше приємно.

Треба зізнатися, що працювати зі сферою сексуальності наважуються далеко не всі, бо це нерідко сфера безлічі штампів, стереотипів і хибних уявлень про тіло та його можливості. Наприклад, пропоновані багатьма глянцевими чоловічими журналами стандарти — це лише "середня температура по палаті", а реальність у кожній конкретній парі завжди відрізняється. Та саме прагнення чоловіків наблизитися до уявного ідеалу часто стає причиною гострих неврозів і дисфункцій, бо в гонитві за абсолютом втрачається щось дуже важливе. Тому що бажання сексу — не просто рівень ситуативної потенції, а часто більшою мірою потреба в комунікації, тілесному емоційному контакті, спілкуванні й заохоченні. А от саме з комунікацією в сучасних сім'ях геть погано. Особливо з тілесною. Тактильний голод — реальна проблема сьогодення.

Про секс потрібно говорити, і говорити відкрито зі своїм партнером! Про кохану людину потрібно думати і тоді, коли її немає поруч, а вже коли вона поруч, то не обняти її — це просто злочин проти стосунків. Якщо у вас не було стосунків два місяці, то про це набагато легше почати говорити в цей момент, ніж якщо у вас не було стосунків цілий рік. За такий тривалий час пара входить у новий асексуальний ритм, і повернутися в русло адекватного тілесного контакту буває дуже важко, і так само важко почати розмову...

Хоч би що пропонувала вам реклама, немає жодних унікальних методик, особливих вправ і способів бути завжди в сексуальному тонусі, адже ми втратили не секс, а потребу в глибинному зв'язку, про яку нам часто так важко повідомити одне одному, і ми ховаємося від неї за екранами своїх смартфонів. Просто обніміть одне одного. Просто зараз!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво