Коронавірус в Україні - де взяти грошей для покриття економічних втрат - новини України - Фінанси - dt.ua

Антикризові заходи потребують грошей. Де візьмемо?

25 березня, 11:30 Роздрукувати Випуск №1287, 21 березня-27 березня

З початку карантину від політиків та експертів хором лунає "все пропало", а от порад — катма. Маємо рекомендації, якою повинна бути політика НБУ, щоб мінімізувати економічні втрати.

Масштаб негативних наслідків пандемії коронавірусу COVID-19 для економіки України поки що не до кінця зрозумілий. Утім, очевидно, що ділова активність у державі суттєво ослабне в найближчі місяці. Тому і уряд, і НБУ запроваджують заходи для боротьби з негативними наслідками поширення коронавірусу. Розберемося, чи буде цього достатньо.

Ситуація, що склалася у безготівковому (міжбанківському) та готівковому сегментах валютного ринку, — наслідок панічних настроїв населення та бізнесу, які посилилися через відсутність достатньої кількості паперових доларів… НБУ здійснює політику згладжування курсових коливань гривні, аби цю паніку приборкати. Для порівняння, курс російського рубля девальвував протягом цього року на 30% у зв'язку з падінням цін на нафту та поширенням епідемії нового вірусу. Під значним тиском перебувають турецька ліра, білоруський рубль, казахський тенге та інші валюти. Навіть англійський фунт девальвував щодо долара США на 7%. Якщо і можуть виникнути питання до НБУ у цьому напрямі, то лише в частині своєчасного забезпечення валютного ринку готівковим доларом…

Фундаментальні чинники девальвації наразі відсутні: дефіцит поточного рахунку платіжного балансу перебуває в прийнятних межах (до 3% ВВП). Ціни на товари українського експорту залишаються на прийнятному рівні, незважаючи на їх незначне просідання.

Разом з тим позитивним фактором для платіжного балансу є поточна ситуація зі стрімким зниженням цін на нафту (більш як на 50% порівняно з початком року). Ціни на інші сировинні товари на сьогодні є більш сталими, і їх зниження наразі перебуває в межах до 10%. Більш того, якщо зниження цін на сировинні товари й матиме вплив на зменшення експортної виручки українських виробників, то його вплив на валютний ринок відбудеться з певним лагом: поточні ціни на ринку буде відображено в нових контрактах, які виконуватимуться лише згодом.

У цьому конкретному випадку недиверсифікованість українського експорту може зіграти на користь України, — продовольчі товари та сировина для їх виробництва становлять майже 50% експорту. Натомість попит на продовольчі товари є не таким залежним від економічної активності, як попит на енергетичну сировину. Погодьтеся, населення Європи або Африки не може зменшитися вдвічі або почати їсти вдвічі менше впродовж першого-другого кварталів, а попит на метали або нафту може суттєво коливатися навіть у короткі проміжки часу.

Негативний вплив ситуації проявиться через труднощі з рефінансуванням державного боргу (зростання вартості запозичень на внутрішньому та зовнішньому ринках) і виконанням державного бюджету та через погіршення очікувань уже в короткостроковій перспективі. Тому співпраця з МВФ набуває особливої важливості. Україна не зможе зволікати з програмою ще рік без суттєвого зменшення золото-валютних резервів. Кошти, які ми отримаємо від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій, потрібно перш за все спрямувати на структурну перебудову економіки та завершення інституційних реформ. Це зумовлює необхідність їх спрямування безпосередньо до державного бюджету.

Надважливими сьогодні в державі є розробка швидких антикризових дієвих заходів, які стимулюватимуть економічне зростання з урахуванням зарубіжного досвіду, та їх фінансування. Рішення щодо частини з них в Україні вже прийняті, — НБУ послабив вимоги до кредитного ризику, конкретизував механізми кредитних канікул і реструктуризації кредитів. Та, на мою думку, в межах повноважень НБУ можуть бути прийняті додаткові рішення щодо зменшення негативних наслідків карантину для економіки, зокрема такі:

1. Запровадження НБУ програм рефінансування кредитів суб'єктам малого, середнього бізнесу (МСП) та іпотеки терміном на три роки. Ставка кредитування клієнтів МСП та іпотеки через уповноважені банки має бути на рівні не вище облікової ставки. Таку програму можна реалізувати, зокрема, під забезпечення кредитами, наданими МСП чи на іпотеку. Враховуючи, що проблемність за такими портфелями становить до 10%, ризики програми будуть незначними, і вона буде ефективною та матиме значний соціальний ефект в умовах кризи (через карантин зупинили роботу близько 600−700 тисяч підприємців, малих підприємств сфери послуг, закладів сфери освіти, які дають роботу 3,5−4 мільйонам осіб…).

2. Розробка разом з урядом дієвих заходів з ефективного використання коштів міжнародних фінансових організацій. За останні п'ять років Україна не використала коштів МФО на суму більш як 10 млрд дол. При цьому серед країн Східної Європи (Угорщина, Польща, Румунія) показник вибірки таких коштів коливається від 80 до 100%, а в Україні — менш як 40%. Це зумовлено відсутністю в нашій країні затверджених проєктів, які відповідали б вимогам програм МФО, а також складною процедурою відбору та реалізації проєктів і частою зміною посадових осіб у міністерствах, відповідальних за роботу з МФО. З моменту прийняття рішення про участь у програмі і до вступу в силу контракту на реалізацію проєкту зазвичай проходить кілька років. З метою активізації співпраці з МФО необхідно вирішити перш за все вищезазначені проблеми. Потенціал цього напряму величезний, — десятки мільярдів гривень можуть бути інвестовані в українську економіку, і його потрібно активно використовувати, тим паче зараз. І роль Кабінету міністрів, місцевих органів влади та Національного банку у цьому процесі є визначальною.

3. НБУ разом із Кабінетом міністрів повинні розробити державні програми компенсації частини відсотків комерційним банкам за кредитами, наданими підприємствам МСП, експорто-орієнтованим підприємствам, іпотечним програмам кредитування, галузям, які найбільше постраждають від коронавірусу, — секторам послуг, громадського харчування, розваг.

4. НБУ слід розробити СВОП-програми із залучення коштів від міжнародних фінансових організацій і спрямування їх у гривневому еквіваленті на підтримку МСП, розвитку іпотеки, інших сфер економіки тощо.

Коротко узагальнюючи викладене, хочу зазначити, що нам потрібно швидко вживати заходи і фіскального, і монетарного стимулювання економіки. Від того, наскільки ці заходи будуть агресивними і своєчасними, залежатиме і вплив кризи на нашу державу, і можливість уникнути падіння економіки України 2020 року… Економіка, бізнес потребують реальної фінансової підтримки. І роль НБУ в цьому питанні є надважливою.

Усі статті Василя Фурмана читайте тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво