Українська митниця - Про що бреше, чого не знає й про що не замислюється Максим Нефьодов - Фінанси - dt.ua

Barbercheck

26 лютого, 17:00 Роздрукувати Випуск №1283, 22 лютого-28 лютого

Про що бреше, чого не знає й про що не замислюється Максим Нефьодов.

© Facebook/Max Nefyodov

Нещодавно DT.UA опублікувало у двох частинах інтерв'ю з головою Державної митної служби Максимом Нефьодовим (Частина 1 і Частина 2). Ми поставили важливі запитання та сподівалися на компетентні відповіді. На жаль, компетенцій керівника митниці нам не вистачило. На щастя, в системі ще залишилися люди, що розуміють, для чого країні потрібна митниця і як вона повинна працювати насправді. Їхні зауваження до того, що говорить і про що недоговорює Нефьодов, змушують здригнутися. Чи може країна, митні збори якої скорчуються з кварталу в квартал, при зростанні імпорту і споживання, дозволити собі таку розкіш, як некомпетентне керівництво митниці? Читайте, думайте...

Максим Нефьодов_3
Альона Шорохов

Від керівника залежить 90% успіху: які кадри добирає, який досвід має і враховує, які ставить завдання й визначає пріоритети, чи має і розуміє державну позицію. Нині основне досягнення нового голови митниці — те, що в оновлену Держмитслужбу було переведено людей, які раніше тривалий час очолювали й курирували контрабандні потоки та корупційні схеми в системі. У минулому вони здійснювали як кримінальні злочини, так і посадові правопорушення, сьогодні — одержали можливість, завдяки безвідповідальності пана Нефьодова, повернутися до роботи в митниці. Наприклад, пан Боровик — начальник митного поста "Ліски" Дніпровської митниці, а заодно фігурант кримінального провадження за статтею 364 Кримінального кодексу України; пан Савчук — начальник митного поста аеропорту "Київ", котрого раніше затримували за статтею 368 ККУ; пан Мужев — в.о. начальника Поліської митниці й фігурант кримінальних проваджень за статтями 364, 365 ККУ й багато, справді багато, інших. Наслідки такої кадрової політики ми бачимо наочно.

"Якщо говорити конкретно про митницю, то найістотніший чинник, що найбільшою мірою вплинув на доходи митниці 2019 року, — це, звичайно, коливання курсу долара", — вважає голова ДМС. Пан Нефьодов стверджує, що митні надходження скоротилися, і плану митниця систематично не виконує, бо гривня зміцнювалася. Ба більше, він упевнений, що план митниця майже виконала: "Держбюджет-2019 недоодержав від митниці 22 мільярди 878 мільйонів 719 тисяч гривень (план виконано на 94,2%)". Але гривня зміцнилася 2019-го на 19%, а просідання планових щомісячних митних показників, якщо порівняти дані Держказначейства (373 мільярди гривень) і дані автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" (495 мільярдів гривень), — усі 25%. Тобто не тільки в зміцненні гривні причина недонадходжень.

"Митниця — це калькулятор. Він має рахувати чесно. Якщо він рахує нечесно, це називається контрабандою", — стверджує керівник відомства. Ні, пане Нефьодов, митниця — не калькулятор, який може чесно, або не дуже, рахувати. Держмитслужба реалізовує державну митну політику й політику в сфері боротьби з митними правопорушеннями. Митна справа — це встановлені порядок і умови переміщення товарів, їх митний контроль і оформлення, застосування механізмів тарифного й нетарифного регулювання, стягнення платежів, ведення статистики, ведення класифікації товарів, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями. Порівняння Держмитслужби з калькулятором — це применшення функціоналу держоргану, що має набагато більші повноваження та обов'язки, ніж облік і підрахунок митних платежів.

Пан Нефьодов ділиться проблемою, що взагалі не може оцінити контрабанду й бореться тільки з відомими схемами, а невідомі виявляти не планує. Як дитина дивується різним підходам в оцінці обсягів контрабанди і явно не занадто стурбований боротьбою з нею: "Мені важко оцінити контрабанду. Якби ми знали, скільки в нас контрабанди, ми її швидко припинили б. З відомими схемами ми боремося. Я дивився методологію досліджень, які показують 100 мільярдів гривень. Є й такі, що показують більше. Часом вони викликають у мене здивування".

Якби хотів, давно міг би розпочати війну з контрабандистами та порушниками митних правил, створивши оперативні підрозділи митниці, що прямо передбачено законодавством України. Зокрема, пункти 28 і 29 Положення про Держмитслужбу передбачають, що вона організовує та проводить і оперативно-розшукову діяльність, а також виявляє й усуває причини, які сприяють розвитку контрабанди та інших правопорушень на митниці.

Та керівник митниці не бажає оперативних підрозділів, Нефьодов сподівається, що побороти контрабанду йому допоможуть інші заходи: "Якщо говорити про дві найбільші реформи, які можна впровадити для боротьби з контрабандою, то це підвищення зарплат до ринкового рівня та об'єднання митниці в єдину юрособу, щоб була можливість перекидати декларації між митниками".

Однак усі ці заходи не допоможуть пану Нефьодову пояснити, що відбувається з митними надходженнями. У 2019 році недобори митних платежів становили 22,7 мільярда гривень, продовживши тенденцію вже в січні 2020-го — 7,9 мільярда, за 20 днів лютого — ще мінус 14 мільярдів гривень. Тішачи себе ілюзіями про позитивні результати роботи, Нефьодов говорить: "Базові показники, на які треба дивитися: навантаження на один долар імпорту (цей показник або стабільний, або незначно зростає, коли зменшується кількість оптимізаторів) і вартість оподатковуваного імпорту. Резерви криються саме в зміні цієї вартості. Ми підозрюємо, що вартість імпортованих товарів занижується або відбувається їх маскування під інші категорії товарів. Нарешті, вартість несировинного імпорту має зростати. Це якраз показник нашої роботи. І 2019 року ця вартість суттєво збільшилася, — ми бачили зростання приблизно 3% місяць до місяця. І це досягнення колективу митниці".

Показовою є при цьому статистика АСМО "Інспектор", яка спростовує оптимізм Нефьодова. У грудні 2019 року в режимі імпорту завезено 8,3 мільйона тонн товарів. За січень—листопад 2019-го щомісяця ввозилося 5,5 мільйона тонн товарів. У грудні 2019 року при збільшенні на 55% ваги імпортованих товарів показники податкового навантаження знизилися на 18%, що призвело до несплати в держбюджет 415 мільйонів доларів США. Збільшення ваги товару на 55% привело до збільшення митних платежів лише на 10%. У 2019 році середньорічна митна вартість кілограма товару за січень—листопад становила 0,29 долара, а за грудень — 0,24 долара. То справді можна говорити про досягнення?

Логіка Нефьодова проста й невибаглива: "Імпорт у гривнях порівняно з минулим роком упав на 14%. У цьому є й певний позитив для країни, з погляду платіжного балансу. Але при цьому ми не почали менше завозити споживчих товарів, лише зменшився імпорт сировини: газу, нафти, бензину. І це плюс для економіки. Звичайно, з меншого імпорту грошей збирається менше". Але якщо взяти цифри, то картина знову інша. Згідно зі звітом Держстату "Товарна структура зовнішньої торгівлі в січні—листопаді 2019", оборот по імпорту становив 106% порівняно з 2018 роком. А згідно з макроекономічним оглядом Мінфіну за 2019 рік, збільшення імпорту товарів становило 8%. Тобто імпорт зростав, а курсові коливання скоротили митні надходження на 5%, але не на 14.

І, звичайно ж, винуватий курс гривні, бо "якщо вимірювати в доларах, — стверджує Максим Нефьодов, — то митниця перевиконала план, зібравши 2019-го на 1 мільярд доларів більше, ніж 2018 року". Але й тут неправда. За даними Держказначейства, з урахуванням курсових різниць митні платежі 2019-го становили 14,4 мільярда доларів, а 2018-го — 13,8 мільярда. Зростання явно не мільярдне.

Може, при експорті все в порядку? Ні. Аналіз фактурної вартості експортованих товарів показав, що вона суттєво занижена. Це дає змогу несумлінним експортерам не повертати державі частини валютної виручки. Наприклад, експорт зернових становить 35% усього обсягу експорту. Фактурна вартість порівняно зі світовими біржовими цінами менша на 20%, що призводить до недонадходження в Україну близько 4 мільярдів доларів.

Нефьодов стверджує, що митникам "дуже важко на кордоні оцінити реальну вартість речі". Але навіщо ж тоді в Митному кодексі встановлено шість методів визначення цієї вартості при митному контролі? І навіщо ж тоді керівник Держмитслужби розігнав чиновників із департаментів митних платежів у регіонах?

Це все — лише невелика частина з безлічі проблем. Корінь яких у некомпетентності, безвідповідальності та небажанні змінювати митницю якісно й ефективно. Дива не станеться і чорне не стане білим тільки тому, що ти всім про це розповів. Результати роботи однаково буде видно в щомісячному звіті Держказначейства про виконання держбюджету. А вони будуть незмінно поганими, поки не з'явиться ефективної системи протидії корупції та боротьби з контрабандою як у центральному апараті Держмитслужби, так і в її структурних підрозділах, поки керівник служби не почне чесно говорити про проблеми й шукати реальні шляхи їх вирішення, а не виправдання.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво