За все заплатять прості українці

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
За все заплатять прості українці © Попасна City
Після карантину нас очікують або вищі податки, або небачені заходи жорсткої економії.

Не забуваймо основної істини: в держави немає іншого джерела доходів, крім грошей, які її громадяни самі заробляють. І якщо держава хоче витрачати, як і раніше, або навіть більше, то вона може зробити це, тільки позичивши/вилучивши заощадження людей чи обклавши їх податком. Державних грошей немає, є лише гроші платників податків. Таким чином, в умовах, коли економічні свободи придушені, а радикальні економічні реформи неможливі/незатребувані, відразу щойно мине основна фаза кризи, яка стартувала через коронавірус, українських платників податків неминуче очікує епоха:

а) або вищих податків, що найімовірніше, виходячи з нинішньої фіскальної політики держави;

б) або небачені заходи жорсткої руйнівної економії (вчимо досвід Греції, Бразилії etc) і, як наслідок, пауперизація значної частини населення.

У будь-якому разі за все заплатять прості українці.

Помилка платників податків полягає в тому, що вони очікують хороших плодів від дерева, яке апріорі не здатне й не вміє їх приносити. Зовні нова влада діє по-старому, що переконливо доводять так звані закони про підтримку громадян і бізнесу в умовах пандемії (№533 від 17.03.2020 і №540 від 30.03.2020) і кілька доволі однотипних версій змін до держбюджету поточного року від уряду України. Показовий приклад: у законі №533 для юридичних і фізичних осіб було надано, мабуть, єдині фінансово суттєві двомісячні пільги (на березень-квітень 2020-го) по податках на землю й нерухомість. На справедливий вал критики від місцевих органів влади про те, що їх позбавили базових джерел доходів для місцевих бюджетів, центральна влада (через два тижні в законі №540) реагує прогнозовано невдало - просто скорочує дію податкових пільг до одного місяця, при цьому не компенсуючи втрат місцевих бюджетів і залишаючи, по суті, і бізнес, і місцеву владу сам на сам із кризою. У тих забрали й цим не допомогли!

Нагорі рішуче не розуміють одразу кілька простих речей:

- досвід виведення країни з економічних криз 2009-го й 2015 років неефективний за нинішнього багатошарового траблу "три в одному": нафтова війна, глибока рецесія світової економіки і, власне, поширення коронавірусу. Причому для України перелік поганих новин цим списком, на жаль, не вичерпується. Її громадянам, як і раніше, треба воювати з державою-агресором, платити (для тих, хто перебуває у формальній економіці, а їх буде дедалі менше) високі податки, здійснювати пікові виплати за держборгом, утримувати неефективний державний апарат і оплачувати, звичайно, за завищеними цінами, неякісні державні послуги;

- не час для податків в умовах, коли обмеження несумісні з нормальною господарською діяльністю, - у людей просто забрали як мінімум 1/6 частину бізнес-року. Податків у поточному форматі можна очікувати лише від окремих сфер економіки, наприклад, від продуктової групи, виробництва й продажу медичних препаратів та обладнання, надліквідних секторів на кшталт підакцизної групи товарів;

- з урахуванням систематичного запізнення держави в реагуванні на кризу (очевидно, що новий третій пакет допомоги від держави не буде суттєво відрізнятися від попередників) головне запитання не "як пережити?", а "як швидко відновити економічне життя?".

Визнаємо очевидне: для слабкої національної економіки, яка не лише так і не встигла оклигати від кризи-2015, а й не змогла навіть через десять років ліквідувати наслідки кризи-2009, усе перелічене вище становить "зловісну долину" з потенційною основою для некролога.

Примару економічного цвинтаря в змозі розвіяти лише рішуча відмова від економіки нагляду й регулювання, економіки грубого втручання держави та перехід через болючі й надрадикальні реформи на економіку свободи, економіку розкриття підприємницького потенціалу кожного громадянина нашої країни.

Державу невідкладно слід звільнити від функцій, які не обов'язково мають бути державними і з якими вона погано справляється багато років. Не можна і не слід відкидати й інші альтернативи пом'якшення, наприклад, шляхом складних переговорів про списання боргів або плавної контрольованої девальвації національної валюти.

Усі статті Вячеслава Черкашина читайте тут.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі