Чергова пластика кримінального процесу - Внутрішня політика - dt.ua

Чергова "пластика" кримінального процесу

25 жовтня, 19:35 Роздрукувати Випуск №40, 26 жовтня-1 листопада

Чи сподобається результат бізнесові?

Останніми роками Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) пережив кілька "пластичних операцій". Однак жодна з них не була до кінця вдалою. 

Кожен, хто брав до рук скальпель, орудував інструментом на власний смак і без урахування загальної картини. Двосерійні поправки, відомі під назвою "маски-шоу стоп", тільки неякісно згладили явне правоохоронне безчинство під час обшуків. А потім взагалі (поки всі відвернулися від операційного столу) інструмент навіщось ухопив народний депутат Лозовий і став хвацько вирізати на тілі КПК монополію державних установ на проведення експертиз, призначення експертиз тільки за рішенням слідчого судді, прив'язку подання окремих клопотань до місця реєстрації слідчого органу як юрособи, нові правила вирахування термінів досудового розслідування та інші малоефективні потворності — наприклад, скасування повідомлення про підозру. Ніж у "хулігана" відібрали й за тиждень встигли прибрати тільки прив'язку подачі клопотань до місця реєстрації слідчого органу.

Після повної перемоги на президентських і парламентських виборах скальпель підхопив президент України й подав як невідкладний законопроєкт №1009 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства". Оперувати пообіцяли комплексно: наприклад, прибрати "правки Лозового", дати право автономного прослуховування НАБУ й ДБР, розблокувати отримання дозволів на обшук у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) для НАБУ, позбавити слідство необхідності отримувати дозвіл парламенту на обшук і негласні слідчі дії стосовно депутата (що саме собою є процедурною реалізацією скасування депутатської недоторканності).

Та, як засвідчило голосування 19.09.2019 р., законопроєкту 1009 забракнуло ніг, щоб "сісти на шпагат" на користь усіх зацікавлених сторін. 

Саме голосування з проєкту 1009 уперше розділило монобільшість чинної влади, і "яблуко розбрату" відправили на доопрацювання у профільний комітет. Там 11-сторінковий проєкт обріс 131 сторінкою порівняльної таблиці поправок. Окремі з них (як, наприклад, спроба врегулювати порядок прослуховування ДБР і НАБУ на рівні підзаконних актів) викликали запеклі дискусії та обвинувачення в законодавчій диверсії. Крім того, з 1009 прибрали поправки, що стосуються реалізації депутатської недоторканності, аргументуючи тим, що вони ввійдуть до нового комплексного законопроєкту №2237 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України".

Зрештою, після гарячих дискусій і експертних баталій, операцію КПК провели, і 04.10.2019 р. законопроєкт №1009 проголосували, 15.10.2019 р. його підписав президент України, а наступного дня опублікували на сайті "Голосу України". Закон уже набув чинності, і відчути його вплив мають усі, хто хоч якось пов'язаний або може бути пов'язаний із кримінальним процесом. У тому числі й бізнес.

У всіх вище згаданих баталіях за ефективність нових органів правопорядку та боротьби з корупцією постійно випускають з уваги один дуже важливий момент. 

Приймаючи нові правила в кримінальному процесі, парламент адресує їх не тільки відносно новим НАБУ й ДБР, а й давно знайомим бізнесовві слідчим органам Служби безпеки України та Національної поліції. А з останніми в бізнесу дуже напружені стосунки, і кожен новий процесуальний інструмент легко може стати знаряддям зловживання і безчинства. 

То що ж несе бізнесові нове обличчя кримінального процесу? Пройдемося по основних змінах, які потенційно можуть торкнутися всіх учасників кримінального провадження. 

1. Закон прибирає вимогу про те, що суд може визнати доказом показання з чужих слів, якщо обидві сторони з цим згодні. Тепер думка сторін із цього приводу нікого не цікавитиме, і суд буде визначати статус таких показань на власний розсуд. Чи стане це полем для зловживань, залежить від конкретного судді.

2. Посилене інформування обвинувачення про винесення судових рішень про відмову арештувати тимчасово вилучене майно, а також про повне або часткове зняття такого арешту. Віднині такі рішення мають негайно вручатися стороні обвинувачення в суді, а за відсутності відповідного представника — скеровуватися обвинуваченню не пізніше наступного робочого дня. Це позитивна для захисту зміна має звести нанівець популярну відмовку слідчого і прокурора про те, що "повернути тимчасово вилучене не можемо, оскільки рішення суду нам не прийшло".

3. Під час затримання дозволено вказувати в протоколі докладний опис затриманого й додавати його фото, якщо ПІБ встановити на момент затримання неможливо. Правда, при цьому не зазначено, що таке "докладний опис" і наскільки докладним він повинен бути. До фотографії вимоги теж не встановлені, тому таке явище як селфі з копом може набути нового смислу.

4. Детективам НАБУ розблокували можливість отримувати дозвіл на обшук у слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Мало хто знає, але після прийняття законодавства про ВАКС у законі виникла колізія, через яку детективи не могли отримувати дозволи на обшук ні у ВАКС, ні в районному суді. Це істотно обмежувало можливість довести навіть такі прості злочини, як одержання неправомірної вигоди (хабара), оскільки без обшуку виявити й вилучити отримане неможливо.

5. Істотно змінили порядок проведення експертиз. Слідчому й прокуророві повернули право призначати експертизу своєю постановою без додаткового судового контролю. Прибрали злощасну монополію державних експертних установ. Тепер надавати експертні послуги у кримінальному провадженні зможуть і приватні гравці ринку. Сторона захисту отримала додаткову можливість за певних умов призначати експертизи через слідчого суддю.

6. У КПК впровадили поняття розсекречених протоколів негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД). Раніше цим поняттям оперували тільки підзаконні акти. Тепер встановлено, що до розсекречення (тобто зняття грифу таємності) не можна робити копій таких протоколів. Зміна вирішує тільки процедурне питання. Хоча раніше ніхто особливо й не ризикував копіювати секретні документи до зняття грифу. Але глибшої проблеми, а саме — викладання органами правопорядку в загальний доступ результатів НСРД до обвинувального вироку і формування таким чином громадської думки, ці зміни, на жаль, не вирішують.

7. ДБР і НАБУ отримали право на автономне прослуховування, за яке НАБУ боролося з моменту свого створення. Досі поширене помилкове уявлення, що до цих змін НАБУ не могло нікого "слухати". Слухати-то слухали, і дуже активно, але через технічне посередництво СБУ, що дозволяло есбеушникам знати все те ж саме: ПІБ, посаду та інші анкетні дані того, кого прослуховують, у рамках якої справи та з яких обставин. Усе це призводило до неодноразових зливів і неможливості, фактично, проводити такий вид НСРД стосовно окремих осіб, наприклад вищого керівництва самої СБУ.

8. З'явилася додаткова підстава для закриття кримінального провадження судом за клопотанням прокурора. Підстава передбачає дві умови: не встановлена особа, котра вчинила злочин, і спливли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. Виняток становлять лише особливо тяжкі злочини проти життя та здоров'я і злочини, за які можна засудити на довічне ув'язнення.

9. Тепер в апеляційному порядку можна оскаржити запобіжний захід у вигляді застави або відмову в її призначенні.

10. На етапі початку судового провадження в його учасників відібрали можливість клопотати про оголошення обвинувального акта і цивільного позову в повному обсязі. Для тих, хто бачив у цій можливості ефективний спосіб захисту, зміна має негативний характер. Але, на мою особисту думку, нічого, крім комедії, багатосерійне зачитування обвинувального акта в зал суду не привносило.

11. У кримінальний процес введений класичний інститут вступної промови. Першою її виголошує сторона обвинувачення, а потім — захист. Обов'язкова вимога — розумна тривалість. Суддя отримує право після усного попередження зупинити вступну промову, якщо вона має ознаки зловживання цим правом.

12. Легалізовано право Генерального прокурора, його заступників і керівників регіональних прокуратур доручати іншим прокурорам здійснювати письмове повідомлення про підозру спеціальним суб'єктам (наприклад, суддям, адвокатам). Норма має поставити крапку в практичній дискусії про те, хто може вручати підозру спеціальним суб'єктам і як це впливає на їхню діяльність.

13. Встановлено, що дозвіл суду, необхідний для запиту про міжнародну правову допомогу компетентним органам іноземної держави, тепер безстроковий. Зміна викликана тим, що тривала бюрократична процедура міжнародної правової допомоги робила практично неможливим виконання визначення суду, наприклад вилучення за кордоном у місячний термін.

* * *

Більшість змін можна назвати доволі позитивними. Але сподіватися, що скальпель для КПК тепер відкладуть у довгу шухляду й позитивні зміни залишаться назавжди, не доводиться. Краса — річ дуже суб'єктивна, а краса кримінального процесу — й поготів. Тому попереду на нього чекають нові й нові операції.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво