Іменем зростання взаємної торгівлі - Внутрішня політика - dt.ua

Іменем зростання взаємної торгівлі

11 жовтня, 19:58 Роздрукувати Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня

Білорусь активно поставляє Україні товари подвійного призначення.

© Сайт президента України

Під час своєї першої зустрічі з Володимиром Зеленським Олександр Лукашенко не тільки робив усе, щоб максимально сподобатися своєму новому й молодому колезі. Білоруський президент також по максимуму вирішував питання взаємної торгівлі.

Нагадаємо, що перший "Форум регіонів Білорусі й України" пройшов рік тому в Гомелі: там зустрілися Порошенко й Лукашенко. Початок було покладено, хоча, слід зауважити, українська сторона довго не розуміла (і з трудом розуміє досі), навіщо взагалі потрібен такий захід. Але це в Україні якось не заведено, щоб президент особисто вирішував зовнішньоторговельні питання своєї країни. У Білорусі ж, де 85% економіки припадає на державний сектор, заведено прямо протилежне: Олександр Лукашенко не соромиться під час переговорів пропонувати своїм колегам-президентам укладати цілком конкретні бізнес-контракти.

Так було й у Житомирі. Інформагентство БелТА із захватом розповідало, що на другому "Форумі регіонів Білорусі й України" було укладено контракти на понад півмільярда доларів США. Рік тому на першому форумі сума становила приблизно 150 млн дол.

Поговорили про все

Олександр Лукашенко, спілкуючись із Володимиром Зеленським перед телекамерами, раз за разом наголошував, що торгово-економічні відносини — це основа співробітництва. "Ми з вами домовилися, що 5,5 млрд або 6 млрд дол. США в нас цього року буде товарообіг — це ніщо. Ваша пропозиція, що ми можемо досягнути й 10 млрд дол. Понад 8 млрд дол. було в минулі роки", — зазначив він. Після Росії Україна є найважливішим торговельним партнером для Білорусі. Для України ж Білорусь — п'ята в списку зовнішньоторговельних партнерів.

У сфері економіки передусім обговорювали енергетику. "Я не хочу приховувати, але й не дуже-то розкриватиму зміст наших переговорів у вузькому колі, але ми нині опрацьовуємо й альтернативні шляхи поставок вуглеводневої сировини зі світових ринків. Володимир Олександрович, тут багато журналістів, і вони можуть витлумачити мою заяву, начебто ми проти Росії або Китаю націлені. Та ні. Ми добрі, нормальні люди. Ми не хочемо проти когось дружити, воювати, ми маємо бути сильними, — сказав Лукашенко. — Є й серйозні передумови для взаємовигідного співробітництва, які створює відкриття українського ринку електроенергії. Ми вже уклали низку комерційних контрактів на її поставки в Україну. А із запуском Білоруської АЕС у 2020 р. нам буде дуже цікавий досвід роботи української атомної енергетики".

У відповідь Зеленський перелічив, що саме є пріоритетним у взаємовідносинах України й Білорусі: "Пріоритетом наших торговельно-економічних відносин є передусім співробітництво в паливно-енергетичному комплексі, інфраструктурні й транспортні проекти, промисловість і виробнича кооперація, а також взаємодія в аграрно-промисловому комплексі. Я запрошую білоруських інвесторів до активного співробітництва й хочу, щоб історія відносин між Україною та Білоруссю була історією успіху і прогресу".

Лукашенко зазначив, що в нього є єдине прохання: "Якщо домовилися, давайте зробимо. Якщо не треба, не хочемо, ми маємо чесно сказати, як рідні люди: це поки що не цікаво або не можна, цього не робитимемо. Але якщо вирішили дно поглибити на Прип'яті й Дніпрі, давайте поглибимо".

Причому мова в цьому разі навіть не велася про європейський водний коридор Е40, який за участі Польщі, через Україну й Білорусь, має з'єднати Балтійське й Чорне моря. Обговорювалося просте відновлення судноплавства по Дніпру та розвиток портового господарства. Лукашенко згадав момент, коли під час збирання врожаю Україна попросила поставити більше дизпалива й бензину: "Виявилося, вагонів немає. Бочки ці збирали з усього світу, щоб поставити сюди. А була б дорога по Дніпру, Прип'яті, в нас узагалі не було б проблем. І у зворотному напрямку".

Пізніше Лукашенко зазначив, що в економічній сфері він із Зеленським зміг обговорити нарізноманітніші питання, аж до можливості спільних зйомок кіно. "Сватів" хотіли зняти. Війна почалася — "Сватів" не зняли. Ну, білоруських "Сватів" знімемо. Ми готові надати всі умови. Вони в нас шикарні. У вас досвід колосальний — те, чого в нас немає. Давайте разом створювати ці фільми", — зауважив Лукашенко.

За словами Олександра Лукашенка, білоруська сторона готова інвестувати та створювати спільні підприємства в Україні у цивільних напрямках — автомобілі, трактори, автотехніка великої вантажопідйомності, інша техніка. Загалом же пріоритети економічного співробітництва Білорусі й України визначили так: передусім паливно-енергетичний і агропромисловий комплекси, промислова кооперація, транспортно-логістична сфера. У військовій сфері це проект спільної крилатої ракети, поставки ПТКР, палива й електроніки, допомога в модернізації ЗРК.

"Є деякі сфери в економіці, в яких взаємна залежність Білорусі й України абсолютна. Наприклад, нині основна армійська вантажівка в Україні — це не КрАЗ, а "Богдан-6317". Це білоруський МАЗ-6317 (колісна формула 6×6), із самого початку створений саме як армійська вантажівка. Нині "Богдан-6317" тисячами збирається з білоруських машинокомплектів на заводі в Житомирі, — сказав у коментарі для DT.UA білоруський економіст Віктор Демидов. — Також Білорусь закриває приблизно 40% потреб українського ринку в бензині та дизпаливі, в інших нафтопродуктах. Через Білорусь іде реекспорт енергетичного вугілля з Росії. Своєю чергою, Україна поставляє в Білорусь дуже багато продуктів харчування, і не тільки. Наприклад, 100% білоруських курей на птахофабриках забезпечені українськими кормами. Взагалі, перелічувати таку взаємозалежність можна довго".

Нарешті, Білорусь активно поставляє Україні товари подвійного (військового й цивільного) призначення. Так, білоруська сірчана кислота використовується при виготовленні вибухівки, білоруські спеціальні тканини підвищеної міцності для технічних потреб, полотно з хімічних ниток, самі нитки (зокрема армовані), джгути, канати, тканини з бавовни, зокрема спеціальні (негорючі, підвищеної міцності) для пошиття форми та спецодягу — все це в результаті йде на потреби ЗСУ.

Зате вони виробляють ракети

На зустрічі з Володимиром Зеленським у Житомирі Олександр Лукашенко несподівано для всіх заговорив про співробітництво Мінська й Києва у сфері виробництва ракет. Президент Білорусі попросив допомоги в створенні ракетної зброї. "Ми дуже зацікавлені, щоб ви нам у цьому допомогли, — заявив Лукашенко Зеленському. — У нас не було такого виробництва, а у вас воно є. Ми дуже зацікавлені, щоб ви нам у цьому допомогли. Це не тому, що ми брязкаємо зброєю. Ми дуже багато тепер працюємо над розвитком галузі ракетобудування в Білорусі. Якщо ви допоможете, ми свій проект реалізуємо, вже спільний, за півтора-два роки. Якщо ні, то за чотири-п'ять років. І грошей менше треба буде".

За словами фахівців, ідеться про проект крилатої ракети "Бусел". Він з'явився в Білорусі ще у 2014 р. і передбачав використання компактних газотурбінних ракетних двигунів МС-350 або МС-400 від української компанії "Мотор Січ". За неофіційною інформацією, у 2015 р. розробку "Бусола" у Білорусі згорнули під тиском Кремля. Однак тепер у Мінську хочуть повернутися до проекту. Попри навіть те, що будь-яке ракетне співробітництво Мінська й Києва неминуче спрямоване проти Москви. Зобов'язання Білорусі в рамках ОДКБ такого точно не передбачають.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво