Кінець епохи "Кернесансу"?

Восени 2015 року Геннадій Кернес став мером Харкова вдруге. А лояльні йому депутати сформували в міськраді монобільшість - фракцію "Відродження". Завдяки раптовій симпатії міського голови до цього партійного бренду в місцевому політичному словнику з'явилося нове слово - "Кернесанс".

Геннадій Кернес керує Харковом уже понад 13 років і майже 10 з них обіймає посаду міського голови. Однак на позачергових виборах до Верховної Ради більшість харків'ян віддала перевагу зеленим партійним кольорам. Підсумки голосування політичні коментатори вже поспішили охрестити початком "кінця епохи Кернеса". Але чи є підстави всерйоз говорити про це? Відповідь дадуть місцеві вибори, які, згідно із законом, мають відбутися восени наступного року.

21 липня "слуги народу" взяли шість із семи міських округів. А "Опозиційний блок" на чолі з Кернесом заручився підтримкою менше ніж 9% виборців і посів лише третє місце, поступившись президентській партії та "Опозиційній платформі" Медведчука. Ні політичний вплив мера, ні його чималий персональний електоральний рейтинг не допомогли жодному з "кандидатів Кернеса" виграти вибори в місті. Адже ще зовсім недавно підтримка мера фактично гарантувала мажоритарникові місце під куполом парламенту.

Чи стали ці результати сюрпризом для міського голови? І так, і ні. За даними джерел DT.UA, закрита соціологія, яку замовляли основні гравці, більш-менш точно спрогнозувала результат "Опоблоку". Розраховувати на повторення в округах тріумфу парламентських виборів 2012-го і 2014 років у Кернеса підстав також не було. Однак результати регулярних вимірювань показували 5–10-відсоткову перевагу як мінімум трьох мерських кандидатів-мажоритарників.

Але електорат, вочевидь, із закритою соціологією ознайомлений не був. І більшість проголосувала не за тих, за кого агітував мер. І навіть не за тих, хто роками працював на окрузі або ж банально "засівав" його "гречкою" у передвиборні місяці. Мімікрія деяких з них під Зе-кандидатів теж не спрацювала. "Слуги" ж, попри свою гіршу, порівняно зі "старими" мажоритарниками, впізнаваність і відносно недорогу кампанію, змогли потрапити до Ради.

У розпорядженні Кернеса все ще залишається абсолютно лояльна однопартійна більшість у міськраді. Члени фракції "Опозиційного блоку "Довіряй ділам" (яка ще зо два місяці тому називалася "За Харків, за Відродження") займають дві третини місць у сесійній залі. Усі вони - голови районних адміністрацій, керівники комунальних підприємств і близькі до мера (й міського бюджету) бізнесмени - дисципліновано голосують за ініціятиви міського голови. Аналогічна ситуація була в міськраді минулого скликання, де "депутати Кернеса" були зібрані під прапорами "Партії регіонів".

У світлі останніх подій шанси Кернеса на звичний тріумф на місцевих виборах видаються не такими вже й високими. Можливо, президентська кампанія і майже 85% підтримки Зеленського в місті (один з найвищих показників по країні) не викликали в мера і його команди відчуття тривоги й невпевнености в завтрашньому дні. Але результати парламентської продемонстрували: в електорату, який раніше голосував за Кернеса і тих, на кого він покаже, з'явився новий "улюбленець". І до нього тепер прислухаються набагато уважніше. До того ж, за даними DT.UA, Зе-команда не палає бажанням домовлятися з Кернесом і планує просувати в мери свою людину. Результат такої боротьби може виявитися непередбачуваним.

У будь-якому разі робити якісь прогнози можна буде, лише отримавши відповіді як мінімум на три запитання.

1. Коли відбудуться місцеві вибори?

2. Чи балотуватиметься Кернес у мери знову?

3. Кого на посаду міського голови висуне "Слуга народу"?

Як відомо, час традиційно грає проти рейтингів будь-якої української партії влади. І бажання Зе-команди закріпити тріумф президентських і парламентських виборів іще й достроковими місцевими видається логічним. Але, ймовірно, вони все-таки відбудуться у визначений термін. За даними DT.UA, до ідеї дострокових команда президента трохи охолола, оскільки не змогла підвести під неї правове обґрунтування. Та й до дипломатичних сигналів Заходу, від якого багато в чому залежить макрофінансова стабільність, на Банковій мають, напевно, прислухатися. Тим часом погрози поєднати місцеві вибори 2020 року з позачерговими парламентськими можуть стати непоганим стимулом для дотримання партійної дисципліни "слугами народу" у Верховній Раді.

Запитання №2 також виникло не на порожньому місці. Кернес, звісно ж, уже повідомив про намір балотуватися в мери втретє. А оголошена ним нещодавно "війна з наркотиками" і протидія ЛГБТ-прайду може сприйматися як початок виборчої кампанії. Проте, за даними DT.UA, у Кернеса розглядали можливість реалізувати операцію "Наступник". Для "зондування ґрунту" замовляли закриту соціологію - моделювання результатів виборів з участю в них першого заступника мера Ігоря Терехова. Опитування показало, що права рука Кернеса виграти вибори може. Але не з таким переконливим результатом, як шеф. І не в першому турі. Щоправда, на сьогодні ці вимірювання вже не актуальні. Адже робили їх задовго до того, як у гру вступили Володимир Зеленський і його молода команда.

Джерела DT.UA повідомляють, що питання №3 "зеленими" ще не вирішене. До потенційних претендентів на мерське крісло наразі лише придивляються. І рішення про підтримку кандидата в мери президентською партією ухвалюватиметься в Києві, а не в Харкові.

Кілька джерел підтвердили наявність у голови ОДА Юлії Світличної інтересу до крісла мера міста й бажання заручитися підтримкою бренду "Слуги народу". Допомогти в цьому їй може міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Спільну мову з ним уже давно знайшов ексочільник АП Ігор Райнін - саме його протеже вважають голову Харківської облдержадміністрації. Досягти будь-яких домовленостей щодо Світличної, за даними DT.UA, поки що не вдалося. Проте зі своєї посади вона не звільнена і продовжує керувати областю в статусі повноцінного управлінця, а не в. о. на пташиних правах. Люди з команди Порошенка схильні розцінювати це як подяку нової влади за, на їхню думку, "саботаж" виборчої кампанії п'ятого президента.

Офіційний сайт Харківської міської ради

Джерела, близькі до харківського штабу "Слуги народу", також називають кілька потенційних кандидатів. Серед них - голова обласного штабу Павло Сушко (№28 у списку "Слуги народу"), бізнес-партнер депутата-мажоритарника від 180-го округу Олексія Красова Роман Яровий, а також Вікторія Алєксєйчук і Олександр Счисльонок, які програли вибори в округах чинним депутатам Олександру Фельдману і Дмитру Шенцеву. Однак найбільш імовірний кандидат Сушко проявляє до кіновиробництва й законотворчости набагато більший інтерес, ніж до муніципального господарства.

Про мерські амбіції вже повідомив Тарас Сітенко - голова фракції "Самопомочі" в міськраді. Він також висловив готовність співпрацювати з іншими політсилами на підставі "спільних цінностей і бачення розвитку міста". За словами Сітенка, консультацій зі "слугами" щодо підтримки на виборах він не вів. Однак близькі до політика джерела стверджують протилежне. 2015 року кандидат у мери Сітенко отримав близько 12% голосів - приблизно стільки ж, скільки й його партія на виборах до міськради.

В активі фінансових "важковаговиків" Олександра Ярославського й Олександра Фельдмана не тільки значні бізнес-імперії, а й низка вдалих іміджевих проєктів, 100% упізнаваність у Харкові і практично нульовий антирейтинг. На цих виборах структури експрезидента ФК "Металіст", за даними DT.UA, надавали всебічну допомогу "слузі народу" Андрію Одарченку, який "вибив" з парламентського крісла Дмитра Святаша. Між групою "АІС" Святаша і DCH Group Ярославського є серйозний корпоративний конфлікт, який, імовірно, вплинув на політичні симпатії бізнесмена. І що може завадити йому вчинити аналогічно на виборах міського голови? Тим більше що сам Ярославський, за його словами, в мери йти не збирається.

Фельдман, на відміну від свого тезки, має вже понад 20 років політичного стажу. Але ще жодного разу він не брав участи в мерських перегонах. За даними DT.UA, засновник концерну "АВЕК" серйозно розглядав можливість балотуватися в мери минулого разу, але аргументів "проти" виявилося набагато більше, ніж "за". Головним із них стало небажання псувати стосунки з градоначальником за відсутности серйозних шансів виграти в нього вибори. Однак останнім часом між Кернесом і Фельдманом пробігло чимало чорних кішок. І, за даними джерел, останній уже веде консультації про висування в мери від "Опоплатформи". Якщо це рішення таки буде прийнято, то Фельдман може підіграти "зеленому" кандидатові, працюючи на електоральному полі Кернеса. Але лише в разі, якщо кандидат президента буде досить сильним.

Час показав, що система влади, вибудувана Кернесом у Харкові, виявилася стійкішою, ніж центральна. Керуючи містом, він "пережив" трьох президентів. І з кожним, попри, здавалося б, ідеологічну несумісність, а іноді й особисту неприязнь, зумів знайти спільну мову для досягнення домовленостей про взаємні гарантії. Іронія в тому, що в нинішнього очільника держави набагато більше точок дотику з Кернесом, ніж у попередників. Але саме він може відправити мера-довгожителя в політичний нокаут.

Невизначеність із президентським кандидатом грає на руку Кернесу. Тим більше що в Харкові електорат чинних мера і глави держави - це часто одні й ті самі люди. Та й боротися за перемогу Кернес уміє.

Хай там як, але мер гарантовано заведе до міської ради групу лояльних депутатів. І цілком раціональними з його боку виглядали б зусилля щодо включення своїх людей до виборчих списків "Слуги народу". Або ж переговори з командою президента про умови безпроблемної передачі владних важелів.

Але мер, за даними DT.UA, таких кроків поки що не робив. У будь-якому разі в найближчому майбутньому Харківський градоначальник може опинитися в незвичній і вельми неприємній ситуації. Ситуації, коли фактично монопольною владою доведеться ділитися.