Протести в США 2020 року - Олексій Коваль про те, чому смерть Джорджа Флойда привела до масштабних протестів - Міжнародна політика - dt.ua

Американська демократія після Джорджа Флойда

4 червня, 14:30 Роздрукувати

Що призвело до масштабних протестів у США, хто їх роздмухує, і чому вони стануть вироком Трампу.

© Lindsey Wasson / Reuters

Протести й масові заворушення, які тиждень вирують у США після вбивства поліцейським чорношкірого чоловіка в Міннеаполісі, вже названі одними з найбільш масових в історії США. Їх порівнюють із маршем на Вашингтон 1963 року, коли борець за права афроамериканців Мартін Лютер Кінг вимовив свої знамениті слова "У мене є мрія". Вони нагадують і протести після вбивства Кінга навесні 1968 року. Багатьох їх учасників вела не тільки скорбота втрати, вони, крім усього, грабували магазини, підпалювали будинки й автомобілі. Тоді владі довелося використати армію і впровадити комендантську годину, щоб зупинити протести.

Але чому сьогодні смерть нікому не відомого Джорджа Флойда стала тригером таких масштабних протестів? А його останні слова "Я не можу дихати" — гаслом тих, хто так само, як і 50 років тому, усвідомлює, що в сучасній Америці щось зламалося на системному рівні й потребує змін.

Сваволя і безкарність поліції

Із часів Мартіна Лютера Кінга у Сполучених Штатах, звісно ж, багато що змінилося в системі забезпечення прав людини та мінімізації наслідків політики расової сегрегації. Але останніми роками у США відбувається ерозія демократичних принципів і свобод, стратифікація й розшарування суспільства, що лише підігрівається консерваторами, які перебувають при владі.

Почалося це задовго до загибелі Флойда. Процес ерозії та деградації американської системи демократії розпочався з того, що країна стала дискримінувати мігрантів, потім — закриватися від тих, хто шукав порятунку на американській землі від економічних негараздів або політичних переслідувань. А тепер уже права й самих американських громадян порушують представники влади. Проблеми загострилися у зв'язку з поширенням COVID-19, що розкрило системні недоробки у функціонуванні державної системи турботи про здоров'я громадян, — і це на тлі дебатів про плани скорочення федеральних витрат на охорону здоров'я. При цьому США випередили решту країн за кількістю хворих і смертей від коронавірусу.

Поліцейська сваволя — тема, яка не сходить зі шпальт преси. Але факти перевищення повноважень поліцейськими при виконанні, насильств чи навіть убивств громадян часто не здобувають адекватної реакції. Тільки нинішнього року (на 30 березня) поліцейські у США застрелили 228 людей. А в середньому за рік таких убивств стається близько тисячі. При цьому статистика свідчить, що білих людей у таких інцидентах гине значно більше, ніж темношкірих або представників інших рас. Але звернімо увагу, що біле населення у США найбільш численне — 63% білих проти 13% афроамериканців. При цьому статистика загибелі людей, які не чинили опору поліції під час затримань, демонструє: поліцейські вбивають непропорційно більше темношкірих людей, ніж білих, — 39% проти 46% (за даними 2012 року). Втім, мабуть, далеко не в кожному з цих випадків працював чинник расової нетерпимості: немає статистики, наприклад, про те, скільки темношкірих убивали поліцейські-афроамериканці або поліцейські-білі — білих.

Наважимося припустити, що у справі загибелі 46-річного Джорджа Флойда чинник расової нетерпимості зіграв меншу роль, ніж очевидне перевищення поліцейськими своїх повноважень і відчуття безкарності за насильство проти людини. Це припущення можливе хоча б тому, що дружиною поліцейського Дерека Шовіна, обвинувачуваного в убивстві Флойда, була (після інциденту вона подала на розлучення) азійка. Крім того, зазначимо, що Шовін мав численні попередження за надмірне насильство впродовж 19-річної служби в поліції, до того ж стосовно нього вже було одне розслідування з приводу вбивства беззбройної людини на місці злочину.

Пізніше розкрився й інший цікавий факт: Шовін і Флойд були працівниками охорони одного нічного клубу El Nuevo Rodeo. Флойд працював там по вівторках, тоді як Шовін був штатним співробітником охорони (у вільний від основної роботи в поліції час) упродовж 17 років. За словами колишньої власниці клубу, яка знала обох, вона не може стверджувати, що чоловіки були знайомі, але не виключає й того, що у справах служби Флойд перетинався з Шовіном. Тому питання, чи була особиста ворожість, залишається актуальним, і відповісти на нього повинне слідство.

Однак протести почалися не тоді, коли відео, де Шовін душить Флойда, потрапило в мережу, а після того, як місцева поліція спробувала видати смерть Флойда за серцевий напад, обтяжений уживанням наркотиків. Тобто поліцейського вочевидь хотіли відмазати. Повторне, незалежне дослідження показало, що Флойда задушено.

Ця справа нагадує історію іншого афроамериканця — Еріка Гарнера з Нью-Йорка. 17 липня 2014 року білий офіцер поліції Деніел Панталео під час затримання Гарнера застосував прийом задушення. Той теж казав поліцейським, що не може дихати. Відтак, хворий на бронхіальну астму афроамериканець помер через годину. Проти Панталео не висувалися обвинувачення в убивстві, й після п'яти років судових розглядів його всього лише звільнили з поліції…

Нині Дерека Шовіна обвинувачують в убивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня, що, за законами штату, відповідає 25 і 10 рокам в'язниці. Але, можливо, будуть і інші обвинувачення на його адресу.

Мирні протести, акти непокори та грабежі

Те, що відбувається в Америці після загибелі Флойда, слід розглядати в кількох площинах. Акції проти сваволі поліції негайно вилилися в погроми поліцейських дільниць. Ту, в якій працювали Шовін і його колеги, спалили ввечері 28 травня. Вже на початку червня влада почала розслідувати факти і практику неправомірного застосування сили та упередженості щодо представників національних меншин із боку місцевої поліції.

Однак протести, як і викликані ними пожежі, швидко поширилися за межі штату, ставши, по суті, загальнонаціональними. На вулиці міст виходять сотні тисяч людей із вимогами справедливості, проти поліцейського насильства і расової дискримінації. Переважна більшість цих протестів і демонстрацій були мирними, вони тривають у країні й зараз.

Ніхто не стверджує, що Флойд був безгрішний (до свого переїзду в Міннеаполіс у 2014 році він п'ять разів сидів у в'язниці, зокрема за збройне пограбування, останніми роками до відповідальності не притягувався). Але в його особі стражі порядку задушили саму надію багатьох інших простих американців, передусім темношкірих, на справедливість і захист.

Вечорами ситуація в містах ставала все менш керованою. Серед демонстрантів чітко вирізнялися ті, хто йшов на загострення ситуації, — в ряді міст були напади на поліцейських. Правоохоронці також застосовували вогонь на ураження. На час написання статті, на 3 червня, американські ЗМІ повідомили вже про 11 загиблих унаслідок масових заворушень та сотні людей, які в них постраждали.

У цій ситуації частина населення з неблагополучних районів американських міст віддалася елементарному грабежу залишених без догляду й охорони магазинів і торгових центрів. У їхній мотивації, мабуть, не було нічого, що пов'язувало б їх зі смертю чорношкірого.

Слід зазначити, що поліція і під час придушення протестів застосувала надмірну силу, обстрілюючи мирних жителів і навіть атакуючи представників американських ЗМІ, яких арештовували або калічили, використовуючи травматичну зброю. При цьому напади на журналістів були і з боку демонстрантів — радикальної частини протестувальників.

Хаос на вулицях американських міст примусив владу впровадити комендантську годину навіть у великих містах, включно з Нью-Йорком, Чикаго, Філадельфією, Лос-Анджелесом і столицею — Вашингтоном.

А неспроможність поліції впоратися з протестами і погромами примусила залучити на допомогу правоохоронцям 17 тисяч солдатів національної гвардії у 23 штатах країни та окрузі Колумбія, тобто в столиці країни.

Слід особливо відзначити, що протестами у зв'язку зі смертю Флойда скористалися різні кримінальні угруповання й неформальні рухи, які складаються з радикально налаштованих елементів, — причому як лівого, так і правого штибу (серед них і представники білих ультраправих та расистських організацій), котрі навмисне влаштовували грабежі та підпали, підтримували хаос на вулицях американських міст. Також очевидно, що окремі з них вели організовану роботу з дискредитації мирних протестів.

Експерти відзначають і різку активізацію "зовнішніх агітаторів", котрі явно діють із-за кордону, для ще більшого загострення ситуації у Сполучених Штатах. Приблизно з 30 травня російські й китайські ЗМІ стали посилено роздмухувати тему протестів у США, пов'язаних із загибеллю Флойда. При цьому Росія задіяла весь свій звичний арсенал інтернет-ботів, а також канали своїх англо- й іспаномовних ЗМІ, які ведуть мовлення у США. Що особливо цікаво: вперше в такому глобальному масштабі інформаційну атаку на США проводять і китайські ЗМІ, використовуючи при цьому не тільки соціальні мережі. Так, китайські дипломати зразу в кількох країнах виступили з публічними заявами, говорячи про насильство проти мирних протестів у США. Цими фактами Китай вочевидь намагається виправдати власні торішні силові акції проти демонстрантів Гонконгу. У ці дні офіційні ЗМІ КНР зробили новини зі США топовими й постійно повідомляють про хаос в Америці, називаючи все, що відбувається там, ледь не громадянською війною, а американське суспільство — зараженим "расовою нетерпимістю". Протягом останнього тижня Сполучені Штати не дуже ефективно відбивали ці зовнішні інформаційні атаки.

Жах, гнів і горе

Ще 31 травня президент США Дональд Трамп прокоментував убивство Флойда, назвавши його "трагедією, яка не мала статися". Вона посіяла в суспільстві "жах, гнів і горе". Він також особисто говорив із сім'єю загиблого й висловив свої співчуття.

Однак Дональд Трамп не реагував на протести кілька днів, аж до 1 червня. А коли в п'ятницю 29 травня демонстранти взяли в облогу Білий дім, він навіть сховався від них у підземному бункері, що його керівництво США використовує на випадок надзвичайних ситуацій і востаннє задіював 11 вересня 2001 року.

Через добу Трамп уже заговорив про те, що відбувається, зовсім в іншій тональності, називаючи демонстрантів терористами. Він поклав усю відповідальність за наведення порядку на місцеву владу, вимагаючи від неї жорстких заходів. Президент став погрожувати, що скористається своїм правом залучити армійські підрозділи для припинення заворушень. Трамп заявив, що тільки він здатен навести порядок, і назвав себе "президентом законності та порядку" (скориставшись визначенням, до якого вдавалися багато президентів США в минулому).

Примітно, що багато губернаторів штатів виступили проти жорсткої лінії поведінки, на якій наполягає президент. Це дає привід говорити, що господар Білого дому внаслідок протестів дедалі більше опиняється в політичній ізоляції.

Цим неодмінно скористаються нинішньої осені його політичні опоненти на майбутніх президентських виборах у США. Кандидат від демократичної партії Джозеф Байден уже використав незадоволення виборців діями влади. Він розкритикував Трампа за те, що той перетворив країну на поле битви, висловився проти методів, якими глава держави намагається розв'язати кризу, використовуючи мову расистів 1960-х років. Водночас Байден застеріг американців: "Ми не можемо дозволити нашій люті поглинути нас".

Два колишні президенти США — демократ Барак Обама і республіканець Джордж Буш-молодший — також закликали до мирного розв'язання кризи. При цьому Буш назвав дії Трампа стосовно протестувальників шокуючим провалом. Заяву соратника Трампа по партії, який колись займав крісло в Овальному кабінеті, можна вважати вироком нинішньому президентові: "Наша сила — коли протестувальники, захищені правоохоронними органами, йдуть маршем до кращого майбутнього... Ті, хто прагнув примусити замовкнути ці голоси, не розуміють смислу Америки чи того, як вона може змінитися на краще".

Читайте всі статті автора тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • владимир дарский владимир дарский 14 червня, 12:19 "Процес ерозii та деградацii демократii розпочався з того,що краiна стала...закриватися вiд тих,хто шукав порятунку на американськiй землi вiд економiчних негараздiв або полiтичних переслiдувань". Але вiд економiчних негараздiв потерпають мiлiарди людей чи, наприклад,по Украiнi прокотилась хвиля нападiв на громадянських активiстiв,то що iм американцi повиннi дати право на вiльний переiзд в США? Автор вважаэ,що, чомусь ,США повиннi бути прохiдним двором свiту.Iснують краiни, де немаэ контроля над народжуванiстю,тому бiднiсть(економiчнi негаразди) запрограмована,чому американцi повиннi пускати до себе зайвих людей? Якщо нi,то це ,на погляд автора,ерозiя демократii,але дозвольте ,демократiя не рiвнозначна хаосу та порушення законiв.Не так вже й давно десятки тисяч громадян краiн Центральноi Америки захотiли попасти в США,iгноруючи всi американськi закони що до мiгрантiв.Маразмодемократична партiя США пропонуэ всiх бажаючих пропускати в США,ось це i э "ерозiя демократичних принципiв i свобод"."Частина населення..вiддалася елементарному грабiжу...магазинiв i торгових центрiв"."...Протестами скористалися рiзнi кримiнальнi угрупування й неформальнi рухи,якi складаються з радикально налаштованих елементiв".Ось проти них Трапм запропонував вiд мiсцевоi влади жорсткоi реакцii,а як же iнакше приборкати грабiжникiв,бандитiв-вбито 89 полiцейськiх,всяку радикальну шваль."Багато губернаторiв штатiв виступили проти жорсткоi лiнii повединки,на яку наполягав президент ". Але якщо губернатори демократи,то вони дiють за" принципом":чим гiрше,тим краще.Не Трамп "перетворив США в краiну битви".Це зробили бандити,грабiжники,радикали,з якими неможливо про щось мирно домовитись ,як це пропонував Буш -молодший,який потураэ негiдникам, а тому ,хто захотiв законностi та порядку,тобто президенту Трампу ,предрiкаэ якийсь "вирок".Це той Буш-молодший,який пiд сумнiвними приводами розпочав вiйну в Iраку,породивши численнi негативни наслiдки,якi до сих пiр не подоланi згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво