День незалежності в тіні виборів - Міжнародна політика - dt.ua

День незалежності в тіні виборів

13 листопада, 2018, 11:32 Роздрукувати Випуск №44, 17 листопада-23 листопада

Внутрішньополітична боротьба в Польщі не могла не торкнутися святкування Дня незалежності.

© Paweł Balinowski / RMF FM

Цьогорічний День незалежності Польщі виявився знаковим із кількох причин. По-перше, це столітній ювілей – рівно 100 років тому, 11 листопада 1918 року, Юзеф Пілсудський прийняв від Регенційної ради командування польським військом, що, фактично, стало початком процесу відновлення польської державності після 123 років поневолення. По-друге, так збіглося, що рівно за тиждень  до Дня незалежності , 4 листопада, в Польщі відбувся другий тур місцевих виборів. Ці вибори, в певному сенсі, стали репетицією парламентських,   які мають відбутися наступного року, а неоднозначність їх результатів призвела до того, що градус політичної боротьби в Польщі напередодні свята підскочив на дуже високу планку. І, очевидно, внутрішньополітична боротьба не могла не торкнутися святкування Дня незалежності.

У середу  7 листопада  поки що чинний мер Варшави, представник опозиційної до уряду "Громадянської платформи" Ганна Гронкевич-Вальц (у грудні вона передасть повноваження переможцеві місцевих виборів, однопартійцю Рафалу Тшасковському) заявила про заборону проведення "Маршу незалежності" 11 листопада. Традиція "Маршу незалежності" започатковується  з середини двохтисячних років: тоді  це була доволі маргінальна акція, в якій брали участь переважно  представники націоналістичних середовищ. Втім, рік у рік кількість  учасників маршу розросталася, хоча націоналістична ідеологічна спрямованість зберігалася. Про це свідчать навіть гасла маршу в різні роки – "Повернемо Польщу", "Армія патріотів", "Польща для поляків, поляки для Польщі", "Польща – бастіон Європи". З 2015 року  в маршах беруть участь, за різними оцінками, від 50 до 100 тис. людей, і "Марш незалежності" вже традиційно став основною подією святкування Дня незалежності Польщі. Неодноразово навколо маршів відбувалися різного року інциденти. Так, у 2013 році частина учасників маршу атакувала посольство Росії у Варшаві. А  2016 р. на марші було спалено український прапор, згодом  з'явилася інформація, що паліїв побили.

Тому аргументувала  заборону маршу мер Варшави   неможливістю гарантувати  безпеку всім учасникам маршу, а також імовірністю  проявів агресивного націоналізму. Втім, уже за кілька годин після повідомлення рішення мера Варшави було оголошено про проведення  "Біло-червоного маршу", організаторами якого мають бути безпосередньо уряд і президент Польщі. Час та маршрут нового маршу повністю збіглися  з часом і маршрутом  забороненого "Маршу незалежності". Далі події стали  розвиватися ще більш дивно: 8 листопада варшавський окружний суд скасував заборону проведення "Маршу незалежності", а 10 листопада апеляційний суд підтвердив, що проведення маршу – легальне. Меру Варшави залишалося лише визнати рішення суду. "Нашим обов'язком було звернути увагу на всі сумніви стосовно  того, що 11 листопада жителям гарантуватиметься безпека. Суд так вирішив, ми поважаємо таке рішення. Зараз повна відповідальність за забезпечення маршу лягає за уряд", — написала на своєму твіттер-акаунті Ганна Гронкевич-Вальц. Після рішення суду виникла колізія – адже одночасно на  одному місці мали відбутися два марші. Президент Дуда і прем'єр Моравєцький запрошували поляків на "Біло-червоний марш", організатори "Маршу незалежності" — на марш у старому  форматі. Таким чином, на два марші в неділю в центрі Варшави зібралося, за оцінками поліції, 250 тисяч людей, що стало рекордом маршів.

Президент Дуда на "Біло-червоному марші" 

  І, хоча марш пройшов без серйозних інцидентів та доволі мирно, оцінки влади й опозиції знову виявилися діаметрально протилежними. Президент Дуда після маршу подякував усім його учасникам  і висловив "браво та уклін" організаторам. Прем'єр Моравєцький,  своєю чергою, подякував міністрові внутрішніх справ за забезпечення безпеки під час маршу. Різницю в перебігу попередніх  маршів і маршу цьогоріч підкреслює також державний телеканал TVP.

 

 

Натомість  мер Варшави Ганна Гронкевич-Вальц  звертає увагу на наявність під час маршу прапорів праворадикальної організації "Національно-радикальний табір", які з'явилися на заході, попри численні заклики влади не використовувати жодної символіки,  крім державних прапорів. "Розуміли, що є єдиний марш. Несподівано виявляється, що є "два марші"? Чи хтось, взагалі, цим керує? Формально, маємо справу з одним маршем. Урядово-президентським. Із такими символами", — обурюється Гронкевич-Вальц.

 

 

Утім, не лише марш став причиною чергових розбіжностей і демонстративних заочних суперечок між польською владою та опозицією. В п'ятницю у Варшаві на відкритті пам'ятника Леху Качинському президент Дуда заявив, що з часів Пілсудського в Польщі не було такого великого лідера, яким був Лех Качинський. А вже в суботу, виступаючи в Лодзі, екс-прем'єр Польщі, а нині – голова Європейської ради Дональд Туск, наче відповідаючи президентові, заявив: "Героєм та батьком нашої незалежності є Пілсудський, а героєм і батьком нашої свободи є Лех Валенса. І баста".

Крім того, Туск доволі неоднозначно натякнув на необхідність зміни влади в Польщі, порівнюючи нинішню польську владу з більшовиками. "Коли Юзеф Пілсудський перемагав більшовиків, а де-факто — боронив західну спільноту від політичного варварства, він мав значно складнішу ситуацію, ніж ми тепер. Коли Лех Валенса перемагав більшовиків символічно, коли знаходив у нас те, що європейське, вільне, — його ситуація була складнішою. Але зміг. Чому ж ви не змогли б перемогти сучасних більшовиків?"  — запитав Туск.

Утім, вже після Дня незалежності, 12 листопада, на своєму твіттер-акаунті екс-прем'єр спростував, що мав на увазі саме "Право і справедливість". "Коли я сказав, що поляки сьогодні теж можуть перемогти сучасних більшовиків, усі подумали, що це було про ПіС. Навіть сам ПіС так подумав. А це було про більшовиків, і ні про кого іншого", — написав Туск. Утім, хто вміє читати між рядками, той усе зрозумів у посланні екс-прем'єра.

 

Екс-прем'єр став героєм ще одного скандалу, власне в День незалежності. Коли на офіційних урочистостях Туска, який перебував  там не лише як колишній прем'єр, а  й як голова Європейської ради, і був єдиним представником іноземної інституції (не кажучи про те, що, по суті, посада Туска є найвищою посадою в ЄС), поставили  в четвертий чи п'ятий ряд, серед політиків другого ешелону. Перед Туском стояли, наприклад, заступник міністра культури і міністр соціальної політики. Крім того, вітаючи гостей, президент Дуда прізвища Туска навіть не назвав. Окрім журналістів, на це звернув увагу заступник голови "Громадянської платформи" Борис Будка, який написав, звертаючись до президента Дуди: "Пане президенте, сьогодні ви довели свою дріб'язковість. Вірю, що ви болісно в цьому переконаєтесь у 2020 році". Будка натякнув на президентські вибори за два роки, в яких  імовірним  кандидатом від опозиції буде саме Туск.

 

 

Можна сказати, що політичне життя  Польщі поволі ввійшло у передвиборну фазу, і чим ближче буде до парламентських, а згодом — президентських виборів, тим запеклішою ставатиме  внутрішньополітична боротьба, тим гостріше звучатимуть слова і  яскравіше вируватимуть  емоції з обох сторін.   

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво