Китайський дракон обпікся на Гонконгу - Міжнародна політика - dt.ua

Китайський дракон обпікся на Гонконгу

1 листопада, 19:07 Роздрукувати Випуск №41, 2 листопада-8 листопада

Закон про екстрадицію, що спричинив численні масові виступи в Гонконгу ще від початку літа, нарешті офіційно відкликаний із Законодавчої ради Спеціального адміністративного регіону.

© twitter.com

Але на сьогодні лише відкликання закону вже замало. Адже Гонконг опинився в глибокій кризі управління, у регіоні зросло соціальне невдоволення, рівень довіри до очільниці адміністрації Керрі Лем низький як ніколи.А найгірше — це відсутність ознак припинення масових заворушень, які регулярно призводять до сутичок між протестувальниками та поліцією, паралізували ділове й повсякденне життя регіону.

Категоричне несприйняття суспільством Закону про екстрадицію влада проігнорувала, і це вивело на вулиці мільйони людей. Очільниця адміністрації регіону, як і більшість представників законодавчої влади, і без того вважалася пропекінською креатурою через особливості виборчої системи Гонконгу та можливість центрального уряду впливати на відбір кандидатів. Тож відсутність широкого обговорення суперечливого законопроекту і наполегливість, з якою Керрі Лем домагалася його ухвалення, суспільство сприйняло як наступ офіційного Пекіна на правову систему регіону, на його традиційні права та свободи. До слова, побоювання виникли на тлі поступового посилення китайського впливу на Гонконг — через цензуру ЗМІ та книг; просування мандарину (офіційна мова Китаю) замість традиційного в регіоні кантонського діалекту; дискваліфікації налаштованих проти Пекіна партій та законодавців; викрадення критиків центральної влади та доправлення їх на материк, щоб там віддати під суд, і зрештою, перспективи офіційної втрати регіоном своїх автономних прав 2047 року.

Ядром продемократичного руху (як його називають самі учасники) є студенти і школярі. Фактично це покоління гонконгців, які зростали в регіоні після його передачі під протекторат Китаю і були свідками зміцнення його економічної та геополітичної сили. Гонконг став привабливим місцем для китайського бізнесу, а також найбільшим джерелом закордонних прямих інвестицій на материковий Китай. Так, на кінець 2018 року серед усіх закордонних проектів, затверджених материком, 43,6% були пов'язані з Гонконгом. А сукупний приплив використаного капіталу з Гонконгу становив 1098,1 млрд дол. США, що становить 54,1% від його загального обсягу. Станом на грудень 2018 року тут працювало 1146 материкових компаній із загальною ринковою капіталізацією 2,6 трлн дол. США, або 68% від загальної кількості ринку. Та приплив материкових китайців не тільки зміцнив економічний взаємозв'язок між територіями, а й посилив конкуренцію в 7-мільйонному мегаполісі, яку особливо відчули на собі молоді люди. Формула "Одна країна — дві системи" почала давати збій, коли перед громадянами постала загроза втратити автономні права, на які вони спиралися для виокремлення власної самоідентичності. 

Нинішні протести відбуваються під гаслом боротьби "проти поширення материкового авторитаризму та збереження демократії Гонконгу". Його актуальність посилилася на тлі відсутності діалогу між владою та громадянами, а також спробами погасити протести силами поліції. На відміну від "революції парасольок", яка тривала 79 днів, особливість продемократичного руху полягає в тому, що він не має формальних лідерів, чий арешт міг би пригальмувати або розфокусувати мітингарів. Протестувальники ініціюють, обговорюють і координують вимоги, спрямовують дії та планують демонстрації через місцевий онлайн форум LIHKG або Телеграм. Крім того, молодь під час масових виступів і для здійснення спланованих акцій часто організовується в малі групи з 5–10 осіб, через інтернет координує свої дії з іншими групами і за короткий час може зібрати до 10 тисяч людей. Замість виконувати рішення одного лідера, малі групи мають можливість маневрувати, попереджати одна одну про наближення поліції, враховувати допущені помилки й змінювати тактику на випередження. Зважаючи на відсутність цілісної стратегії учасників продемократичного руху, важко говорити про ефективність таких дій з погляду досягнення результату, однак ситуативно їм вдається блокувати дороги, станції громадського транспорту, роботу торговельних центрів і паралізувати повноцінне функціонування міста. Поліція дедалі більше й жорсткіше застосовує силу, але у відповідь отримує ще активніший опір та ще численніші акти вандалізму. Фактично молоді люди, які є основними учасниками актів непокори, намагаються продемонструвати неефективність застосування сили та арештів проти них, вимагаючи від влади виконання всіх п'яти вимог, озвучених іще влітку. Влада зі свого боку утримується від поступок, вважаючи, що це стане свідченням її слабкості та призведе лише до збільшення вимог з боку протестувальників. 

При цьому адміністрація регіону, придушуючи мітинги з допомогою поліцейських, навряд чи зацікавлена в розслідуванні та покаранні силовиків, чого серед іншого домагаються учасники протестів. Вони вимагають створення незалежної слідчої комісії, бо створений нещодавно Офіс скарг на поліцію не викликає в них довіри, через те що розслідування за заявами там проводять самі органи внутрішніх справ.

Неспроможність за понад п'ять місяців урегулювати ситуацію говорить про слабкість адміністрації САР та її очільниці Керрі Лем, яка не змогла передбачити реакції суспільства на суперечливий закон і своїми діями тільки збурює його. Так було, наприклад, із затриманням головних опозиційних лідерів Енді Чана, Джошуа Вонга й Агнес Джоу, забороною масок для приховування обличчя. А днями гонконгська влада відмовила в участі у місцевих виборах, що відбудуться 24 листопада, продемократичному активістові Джошуа Вонгу. Щоправда, у вересні Керрі Лем ініціювала громадські слухання стосовно ситуації в регіоні, які мали би стати "відкритою платформою для діалогу з запрошеними з вулиці людьми для висловлення їхньої позиції". 150 кандидатів відібрали з допомогою лотереї серед зареєстрованих 20 тисяч заявок, однак ініціатива не принесла результатів. Не викликали схвалення й заходи, запропоновані очільницею адміністрації в щорічному плані розвитку, який вона через перешкоджання з боку опозиційних парламентарів змушена була презентувати не в Законодавчій раді, а через відеовиступ. Керрі Лем зосередилася на вирішенні соціальних проблем Гонконгу, зокрема на житлових питаннях з обіцянкою виділити земельні ділянки для будівництва громадського житла. На підтримку економіки уряд виділив пакет у розмірі 255 млн дол. США, включаючи субсидії для малозабезпечених та власників малого й середнього бізнесу, а також знизив податки на заробітну плату. 

Очевидно, що очільниця адміністрації сподівається, що її житлові та інші соціальні ініціативи допоможуть відродити впевненість у майбутньому міста, окреслити перспективи його розвитку після тривалих антиурядових протестів і відновити довіру інвесторів до світового фінансового центру. Адже хаос, у якому перебуває Гонконг уже понад п'ять місяців, серйозно підірвав фінансову систему міста. Через рекордне зниження роздрібної торгівлі, зростання безробіття й банкрутств особливо потерпають власники готелів, маленьких крамничок та ресторанів. Так, за даними фінансового департаменту міста, тільки за останній місяць було закрито 100 ресторанів, в яких працювало близько 2000 працівників. А рівень зайнятості готелів нині становить 60%, порівняно з 91% торік. Зафіксоване в серпні зниження кількості прибулих, за даними міжнародного аеропорту Гонконгу, сягнуло 40%. Падіння відбулося переважно через зменшення на дві третини кількості відвідувачів з континентального Китаю, які попереднього року становили більшість візитерів з 65 млн їхньої загальної кількості. За даними, оприлюдненими в доповіді Goldman Sachs, щонайменше 3 млрд дол. США інвестицій за останні місяці було переведено з Гонконгу до Сінгапуру — ще однієї колишньої британської колонії та регіонального конкурента у сфері міжнародних фінансів. Загальне падіння гонконгської економіки відбувається найшвидшими з часів азійської економічної кризи 2009 року темпами, тож влада заговорила про початок рецесії в САР.

Економічний спад перевершив усі прогнози економістів, а нині передбачити закінчення внутрішньополітичної кризи в регіоні ще важче. Очевидно, що ігнорування владою вимог протестувальників і прості заклики до миру не здатні вгамувати розбурхане суспільство. Останнім часом з вуст учасників протесів та опозиційних законодавців дедалі частіше звучать заклики про відставку Керрі Лем. Днями одне з авторитетних видань навіть запустило інформацію про те, що Китай готується змінити очільницю САР на тимчасового керівника — до завершення строку повноважень Лем 2022 року. Однак офіційний Пекін поспішив запевнити про відсутність такого плану й підтримку нинішньої лідерки регіону. Очевидно, що Китай розуміє слабкість позицій Керрі Лем, але водночас уникає прецеденту зміщення під тиском опозиції законно обраної очільниці адміністрації одного зі своїх регіонів, особливо на тлі поширеної думки, що масові протести "підігріваються зовнішніми силами". Певною мірою тривалі масові протести в Гонконгу можуть бути вигідні Китаю, оскільки викликають обурення й несприйняття серед громадян материка, а також підсилюють рівень довіри до центральної влади та її моделі правління, що гарантує політичну стабільність і розвиток. Однак у випадку з Гонконгом, де все ще превалюють громадянські свободи, без відставки Керрі Лем та повноцінної взаємодії влади з широкими колами суспільства не обійтися. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво