Що в імені тобі моєму?

Греція та її сусідка Македонія нинішнього року можуть поставити крапку в історичній суперечці тривалістю вже кілька десятків років щодо назви балканської держави, яка виникла на руїнах Союзної Югославії.

Республіка Македонія (або інша прийнята назва - Колишня югославська республіка Македонія) стає Республікою Північна Македонія. Таку назву було закріплено в угоді грецького прем'єр-міністра Алексіса Ципраса і його македонського колеги Зорана Заєва в червні минулого року на березі озера Преспа. У Скоп'є й Афінах процес імплементації цієї угоди йде непросто, про що ми неодноразово писали. Але минулого тижня і Ципрас, і Заєв домоглися важливих політичних рішень у парламентах своїх країн, щоб успішно завершити процес найближчими місяцями. Якщо це станеться, то нагородою для Північної Македонії, можливо уже в середині 2020 року, може стати прийом до НАТО. Крім того, від червня ц.р. розпочнуться переговори про вступ цієї балканської країни до ЄС.

Уже майже два роки македонська влада впевнено рухається курсом європейської і євроатлантичної інтеграції. Але останні місяці стали справжнім випробуванням рішучості політиків у Скоп'є довести справу до кінця - виконати, мабуть, найскладнішу умову про перейменування країни, на чому роками наполягала Греція. Пройшовши через референдум і внутрішні політичні пертурбації, влада Македонії підійшла на початку нинішнього року до нового відповідального етапу - затвердження угоди щодо перейменування країни в парламенті та внесення відповідних змін до конституції.

Дебати щодо цього питання розпочалися в Скоп'є 9 січня з виступу прем'єр-міністра Заєва, який переконував парламентаріїв, що саме їм випала честь зробити "історичний і патріотичний" вибір і взяти на себе відповідальність за "сміливе рішення". Згідно з домовленостями, македонський парламент мав ухвалити рішення до 15 січня.

Опозиція кілька днів улаштовувала протести під стінами парламенту. На обговорення питання про перейменування в депутатів пішли дві наступні сесії. Противники перейменування сподівалися, що для підтримки відповідного законопроекту в парламенті не буде голосів. Прибічники прем'єр-міністра Заєва не мають конституційної більшості в парламенті зі 120 членів і змушені були розраховувати на підтримку депутатів від опозиційної націоналістичної партії ВМРО-ДПМНЄ (Внутрішня македонська революційна організація - Демократична партія за македонську національну єдність), яка виступає проти перейменування.

Соціал-демократ Заєв опинився в складній ситуації, щоб отримати потрібні йому голоси. Він вирішив заручитися підтримкою представників албанської меншини, представленої в македонському парламенті, зокрема такими силами як "Демократичний союз за інтеграцію", Рух "Беса", "Альянс албанців" і Демократична партія албанців. Раніше, завдяки їхній підтримці, Заєв зміг стати прем'єр-міністром країни, тепер же він знову використав "албанську карту" для консолідації голосів албанських депутатів. Так, він втілив у життя закон про надання албанській мові статусу другої державної, проти чого давно виступали опозиція і частина македонців. З іншого боку, Заєв зміг заручитися підтримкою частини представників від ВМРО-ДПМНЄ. У грудні соціал-демократи провели через парламент постанову про амністію опозиційних депутатів, які брали участь у силовому нападі на парламент країни у квітні 2017 року, коли було побито Заєва та албанських парламентаріїв. Хоча албанці й не підтримали рішення про амністію, але тепер ясно, що, завдяки цьому рішенню, Заєву вдалося розколоти опозицію, і частина парламентаріїв від ВМРО-ДПМНЄ в підсумку підтримала рішення про конституційні зміни щодо перейменування країни під час голосування 11 січня. "За" було подано 81 голос, попри те що лідер націоналістів ВМРО-ДПМНЄ Хрістіян Міцкоскі закликав бойкотувати голосування.

Тепер македонська опозиція вимагає проведення дострокових виборів, але Заєв почувається досить упевнено, щоб протистояти спробам втягнути Македонію в новий виток політичного протистояння, що може позначитися на перспективах імплементації угоди про перейменування країни, переговорів про вступ до ЄС і НАТО. Також слід зазначити, що навесні в країні відбудуться президентські вибори, і ВМРО-ДПМНЄ прагне перемоги свого кандидата.

Згідно з домовленостями з Грецією, влада Скоп'є має п'ять років на те, щоб змінити назву країни в усіх документах, включаючи паспорти громадян, офіційні документи, номерні знаки машин, назви організацій, установ тощо.

Таким чином, Македонія виконала свої зобов'язання за Преспанською угодою з Грецією, і тепер всі погляди спрямовані на Афіни. Греки зі свого боку також мають затвердити Преспанську угоду в парламенті, щоб усі рішення, ухвалені в Скоп'є, набули чинності і почали виконуватися. Зоран Заєв минулої суботи закликав законодавців Греції ратифікувати угоду. Однак нинішній рік розпочався для грецького прем'єра Алексіса Ципраса з розколу в його уряді через угоду з Македонією. 13 січня міністр оборони Греції Панос Камменос подав у відставку, висловлюючи свою незгоду з рішенням щодо "македонського питання". Будучи лідером партії "Незалежні греки", він також поставив під сумнів можливість Ципраса одержати підтримку грецького парламенту при ратифікації Преспанського документа наступного тижня, оскільки "Незалежні греки" мають 7 депутатів у парламенті країни, і їхні голоси дуже важливі для грецького прем'єра, щоб отримати 151 голос з 300 для ратифікації угоди з Македонією. Тим часом Ципрас може розраховувати лише на 145 голосів депутатів з очолюваної ним лівої партії СІРІЗА.

Ципрас пішов ва-банк: він не тільки прийняв відставку Камменоса, а й попросив минулої неділі грецький парламент провести голосування про вотум довіри його уряду.

"Я ясно дав зрозуміти, що моя головна мета - відновити роль і місце (Греції. - А.К.) на міжнародному рівні. Щоб відновити провідну роль на Балканах. Зробити так, щоб завдяки укладанню договорів і сталому курсу країна була оплотом стабільності та безпеки. Для мене це національний пріоритет", - заявив Ципрас.

Голосування про довіру грецькому уряду відбулося в середу 16 січня. Ципрас здобув на свою підтримку 151 голос.

Як зазначають грецькі експерти, Панос Камменос досяг компромісу з Ципрасом, оскільки за вотум довіри проголосувала частина депутатів від його партії, а також незалежні депутати.

Таким чином, вотум довіри грецького парламенту уряду Ципраса став своєрідною перевіркою готовності напередодні голосування щодо угоди з Македонією. При цьому для затвердження даного рішення формально не потрібна конституційна більшість голосів - 151, а лише проста більшість. Однак Ципрас вважає, що грецькі законодавці повинні продемонструвати консолідовану підтримку угоди з Македонією, щоб заслужити схвалення з боку своїх міжнародних партнерів - насамперед країн Євросоюзу і США, а також позбавити Росію будь-якої можливості впливати на процеси грецько-македонського діалогу.

У понеділок російське міністерство закордонних справ виступило з заявою, що зміна назви Македонії є "продовженням нав'язаного ззовні процесу штучного перекроювання державної назви з метою форсованого втягування Скоп'є в НАТО".

У відповідь грецьке МЗС вчергове різко відреагувало на спроби Російської Федерації втручатися у процес грецько-македонського діалогу щодо перейменування Македонії.

Афіни вважають, що в заяві МЗС Росії ігнорується демократичне функціонування інститутів у Греції. Афіни закликали РФ поважати "чутливість грецького народу до використання назви Македонія" і називати цю країну її новою конституційною назвою, тобто Північна Македонія, і рекомендують Москві утримуватися від аналогічних заяв, що є втручанням у внутрішні справи Греції.