Український кейс Болтона

Радник президента Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон здійснив турне трьома східноєвропейськими країнами - Україною, Молдовою та Білоруссю. І якщо поїздка до Мінська (а це перший візит високопоставленого американського чиновника за останні два десятиліття) - спроба зміцнити позиції Білорусі у зв'язку з посиленням тиску на неї Росії, то його відвідини Кишинева - підтримка проєвропейської частини молдовського уряду. А навіщо радник Трампа приїздив до України?

Ще напередодні приїзду Болтона до Києва активно обговорювалося, що головна мета його візиту - зірвати купівлю китайцями "Мотор-Січі". У Вашингтоні вважають, що купівля української компанії дасть Пекіну доступ до технологій з виробництва газотурбінних авіаційних та інших двигунів і підвищить військовий потенціал Китаю. При цьому американці постійно попереджають про загрозу крадіжки китайцями українських технологій.

Як приклад таких дій китайської сторони під час свого брифінгу в Києві Болтон назвав китайські літаки п'ятого покоління, які "дуже схожі на американські літаки F-35". "Тому що це і є F-35. Вони (китайці. - В.К.), за великим рахунком, просто вкрали його", - заявив Болтон, паралельно попередивши українське керівництво про шкоду китайської практики створення заборгованостей.

Оцінюючи пізніше місію до України, радник американського президента написав на своїй сторінці у Twitter, що зустрічі з представниками української влади свідчать: обидві сторони націлені на "безпеку та збереження суверенітету України, а також на те, щоб країна не стала об'єктом економічної експлуатації Китаю". Що ж, із реакції Антимонопольного комітету буде видно, чи дослухалися його українські візаві до думки представника Білого дому.

Але, попри всю важливість китайського питання для Вашингтона, стурбованого зростанням геополітичних амбіцій Пекіна, цілі місії Болтона до України були значно ширші.

Примітно, що Болтон приїхав в Україну не після, а до формування уряду та інших ключових кадрових призначень. Він отримав можливість оцінити деяких кандидатів, особисто заслухавши претендентів. У результаті, радник Трампа дуже позитивно анонсував майбутні "добрі робочі відносини" на той час ще не призначеного генпрокурора Руслана Рябошапки з його американським колегою Вільямом Барром.

Але на самих переговорах ішлося про президентські вибори у США у 2020 р., взаємодію правоохоронних органів, Донбас і Крим, військово-технічну співпрацю двох країн, формування нового українського уряду, наступні зустрічі Трампа й Зеленського. У тому числі й у Варшаві, в рамках заходів з нагоди 80-х роковин початку Другої світової війни. Втім, пізно ввечері в четвер стало відомо, що Трамп скасував поїздку до Польщі у зв'язку з тим, що на Флориду насувається ураган.

У Києві дуже хочуть, щоб у Зеленського відбувся офіційний візит до Сполучених Штатів і повноцінні переговори з Трампом. Попри заяви американських чиновників, що Україна і США працюють над підготовкою поїздки, її дату досі не узгоджено. Поки що висока ймовірність, що замість одного повноцінного візиту буде один неповноцінний - зустріч двох президентів на кілька хвилин у Нью-Йорку.

Можливо, на той час у Вашингтоні з'явиться й новий посол України. Принаймні після того, як відпала кандидатура чинного посла в Парижі Олега Шамшура, зараз в ОП розглядається посол у Тель-Авіві Геннадій Надоленко.

Проблема в підготовці зустрічі Зеленського з Трампом у Вашингтоні полягає не тільки у змістовому наповненні розмови (адже якщо відбудеться рукостискання в Нью-Йорку, то треба продумати, яким буде порядок денний під час повноцінного візиту). Головне - американці хочуть зрозуміти, чим Україна може бути корисною Сполученим Штатам і особисто Дональду Трампу на президентських виборах 2020 р., чи розслідує Київ дві важливі для американського президента справи - про можливе втручання українських чиновників у вибори в США 2016 р. та про роль сина екс-віце-президента Джо Байдена в газовому бізнесі в Україні.

Принаймні саме ці питання конфідент Трампа Рудольф Джуліані обговорював кілька місяців тому в Мадриді з помічником українського президента Андрієм Єрмаком. Адже Трамп вважає, що Байден - його головний конкурент на майбутніх президентських виборах, і він хотів би "збити" популярного суперника. І якщо українці в цьому йому допоможуть - тим краще.

Зеленського штовхають до активної підтримки Трампа. Історія ж із виборами 2016 р. свідчить, що українській владі краще зайняти нейтральну позицію, а не підігравати одній зі сторін. Проте в нинішній ситуації в Києва обмежене поле для маневру: наша країна потребує американської підтримки для протистояння російській агресії.

При цьому в Києві мають враховувати, що Україна сама собою не дуже хвилює Трампа. І для того, щоб відірвати Росію від Китаю, він готовий не тільки знову зробити з "великої сімки" "групу восьми", а й дати Москві різні "пряники". У тому числі й українські медяники. Одне слово, ситуація примушує Київ постійно виявляти лояльність до нинішньої адміністрації, бути уважним до побажань емісарів із Білого дому.

Тим більше що у Вашингтона й так уже нагромадилося невдоволення діями Зе!команди, яка ігнорувала рекомендації американської сторони: Андрій Богдан усе ще голова Офісу президента; у парламенті так і не створили коаліцію "Слуги народу" з "Голосом"; Київ веде перемовини з Пекіном про створення для Китаю "Мрії" на заводі Антонова; Україна не пішла на збільшення кількості американських радників у Мінобороні, які б мали контролювати витрати фінансової допомоги від США, і т.п., і т.ін.

У тому числі й із цієї причини після саміту в Біарріці Трамп доручив своїй команді з національної безпеки переглянути програму фінансування системи безпеки в Україні, аби переконатися, що гроші використовуються ефективно й строго за цільовим призначенням. Нагадаємо: йдеться про 250 млн дол., які США планували виділити нашій країні у 2019 р. І, хоча Пентагон завершив аналіз програми військової допомоги Україні й дійшов висновку, що виділення цих 250 млн необхідне, натяк більш ніж прозорий.