Валерій Корепанов: Космічне агентство не підтримує науку - Інтерв'ю - dt.ua

Валерій Корепанов: "Космічне агентство не підтримує науку"

24 березня, 12:18 Роздрукувати Випуск №11, 23 березня-29 березня

DT.UA продовжує цикл інтерв'ю з провідними українськими вченими, які представляють установи, що досягли результатів не лише у вітчизняній науці, а й на міжнародному рівні.

© nkau.gov.ua

Наш співрозмовник доктор технічних наук, заступник директора Львівського центру Інституту космічних досліджень (ЛЦ ІКД) Національної академії наук та Державного космічного агентства України Валерій Корепанов – один із засновників вітчизняної школи наукового космічного приладобудування. За його безпосередньої участі підготовлено і проведено близько десяти успішних космічних експериментів, серед яких такі престижні, як "Вега", "Фобос", "Марс-6", "Інтербол" та інші.

Фахівці ЛЦ ІКД займаються фундаментальними та експериментальними дослідженнями космосу, розробкою і виробництвом вимірювальних пристроїв для потреб космічної промисловості, експериментальними дослідженнями поширення електромагнітних полів у провідних середовищах (космічній плазмі, ґрунті, морській воді), фундаментальними дослідженнями акусто-електромагнітних взаємодій в атмосфері та іоносфері. Центр створює системи збору та обробки інформації на базі мікропроцесорів для космічної галузі та потреб геофізики, розробляє і виготовляє висококласні прилади та системи для вимірювання параметрів електричного та магнітного полів у космічному просторі й на Землі. Зокрема, наукове обладнання для моніторингу електромагнітного поля розроблено і встановлено на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський", а в межах міжнародної співпраці створено новий базовий варіант магнітометра для світової мережі "Інтермагнет". Прилади ЛЦ ІКД працюють у багатьох куточках земної кулі та на її орбіті на штучних супутниках.

корепанов_5
Валерій Корепанов

— Валерію Євгеновичу, чи можете коротко розповісти для наших читачів, що це за мережа — "Інтермагнет" — і кого вона об'єднує?

"Інтермагнет" — це всесвітня мережа обсерваторій, яка об'єднує близько 150 обсерваторій у всьому світі й призначена для дослідження варіацій магнітного поля Землі.

Як ви, напевно, чули, ще досі механізм формування магнітного поля не вивчений, тобто фізика цього процесу незрозуміла. Ці всі дані збирають у єдині центри, де їх обробляють, і сподіваємося, що все ж таки ми зрозуміємо, як генерується магнітне поле нашої планети, без якого життя на Землі неможливе.

— А скільки країн бере участь у цьому проекті і яке місце України в ньому?

— Це всесвітня мережа, тобто можуть брати участь усі країни світу. Звичайно, це вся Європа, Америка, Південна й Північна, усі розвинені країни Азії й Африки. У кожній країні є від одного до кількох магнітометрів "Інтермагнет". Українських — три: у Києві, Львові й Антарктиді. Є ще магнітна обсерваторія в Одесі, але вона, на жаль, до системи "Інтермагнет" поки що не входить.

— Це система, яка дозволяє спостерігати в онлайн-режимі зміни магнітного поля?

— Так, у режимі реального часу спостерігаються варіації магнітного поля Землі. 

— І це дозволяє прогнозувати якісь катаклізми, землетруси наприклад?

— Ну, землетруси тут ні до чого, хоча цією проблемою ми теж займаємося. А спостереження в межах "Інтермагнет" дозволяють прогнозувати зміни магнітного поля. Ви, напевно, чули про те, що може відбутися переполяризація магнітного поля. Є найсерйозніші побоювання, що тоді все живе на Землі, крім найпримітивніших форм, зникне. Бо магнітне поле захищає нас від дії космічних променів, які є згубними для життя.

— А наскільки реальна така глобальна катастрофа?

— Я ставив це запитання на всіх провідних конференціях. Найближчі п'ять тисяч років ми з вами точно ще будемо існувати. Але в історії Землі така переполяризація повторюється через кілька сотень тисяч років, інколи частіше, що вже доведено.

— Але ж полюси весь час мігрують?

— Так, весь час дрейфують, і якраз щоб розгадати цю велику загадку, магнітологи й вивчають процес змін. 

— А чим славиться конкретно Львівський центр ІКД, якими приладами?

— Якщо говорити про наземну геофізику, то раніше в мережі "Інтермагнет" дані передавалися лише раз на хвилину. Тепер, у зв'язку з активним розвитком космічних досліджень, потрібно мати дані варіацій щосекунди. А це виявилося не так просто, і на сьогодні Львівський центр ІКД — єдина установа в світі, яка робить прилади саме для сучасного односекундного інтервалу вимірювань параметрів магнітного поля. Поки що ніхто, крім нас, зробити цього не може. Ми продукуємо такі прилади, і провідні обсерваторії світу в нас їх купують. Цього року такий магнітометр нарешті придбав і Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) України.

— Бо, я так думаю, там змінилося керівництво, і почали активно переоснащувати станцію "Академік Вернадський" новим обладнанням, зокрема, і вашим?

— Я з великою увагою придивляюся до дій нового керівника НАНЦ, і бачу, що в нього ентузіазму "вище криші". Якщо вистачить у нього вміння керувати, а саме головне створити колектив дослідників належного рівня, то буде величезна перемога нашої науки.

— До речі, в інтерв'ю DT.UA директор НАНЦ Євген Дикий сказав, що наші вітчизняні магнітометри використовуються і на супутниках, не тільки українських, а й американських та європейських.

корепанов_6
Електричні зонди, використані в першому науковому експерименті ВАРІАНТ на борту супутника СІЧ-1М (2004 рік)

— Так, майже на всіх супутниках починаючи з кінця 70-х років минулого століття, які запускали в Радянському Союзі й в Україні, стоять наші магнітометри. Щодо західних країн, то наведу такий приклад. У мене багато колег по всьому світі. Один з них, француз Мішель Парро, готував запуск супутника "Деметер". І я його запитав: "Мішелю, чому ти не береш мій магнітометр, який легший, чутливіший і дешевше коштує?" Він мені відповів: "У нашого магнітометра є величезна перевага — він французький!" Така сама ситуація й у NASA. Вони запускають гірші, але американські. І це можна зрозуміти. Там є державна підтримка власного виробника. Наприклад, зараз у світі для проведення наукових досліджень на перший план вийшли так звані кубсати — малі супутники вагою від одного до десяти кілограмів, і потрібні якраз такі магнітометри, які робимо для космосу тільки ми, тож наші європейські колеги все-таки до нас звернулися. Ми вже розробили надлегкі магнітометри для експерименту SEAM, що проводиться за підтримки Європейської програми FP-7, а нині готуємо цей магнітометр для нового проекту ESA (Європейської космічної агенції), скерованого до астероїда Дідимос. Бо такого легкого й чутливого магнітометра ніхто в світі зробити не може. А американців не турбує, якщо магнітометр буде на пів- чи цілий кілограм важчий і споживатиме на кілька ват більше.

корепанов_4
Комплект апаратури МВК, встановлений на борту супутника РЕЛЕК (2014 рік)

— Але ж ви кажете, що український прилад точніший. Невже їх влаштовує менша точність вимірювань?

— Американці кажуть, що чутливості, яка реалізується їхніми магнітометрами, на сьогодні достатньо. От якщо в них виникне подібна проблема, як у мережі "Інтермагнет", коли потрібно різко підняти чутливість при зменшенні ваги, то, сподіваюся, до нас таки прийдуть. Поки що обходяться, але процес пішов, бо в Європі на нас уже починають звертати увагу. 

— Чи берете участь у тендерах у США? 

— Ні в Америку, ні в Європу нас ніхто не пускає. А наше керівництво Державного космічного агентства — то окрема біда, яка, найімовірніше, таки поховає українську космічну науку. 

— Ще кілька років тому Україна посідала четверте місце у світі за запусками супутників. 

корепанов_2
Комплект апаратури ПОТЕНЦІАЛ, встановлений на борту супутника СІЧ-2 (2011 рік)

— Про це багато писали. Є статті й академіка В.Горбуліна, і директора Інституту космічних досліджень О.Федорова, які дуже детально це все аналізували. На жаль, у нас на сьогодні фінансування космічної галузі становить менше одного відсотка від запланованого бюджету. Приміром, торік для ДКАУ виділили якісь гроші, та нікому нічого не дали, крім зарплати, а значну частину, кілька десятків мільйонів, повернули в бюджет. Все! Досліджень без грошей не буває. Це просто безпорадність керівництва ДКАУ і небажання підтримувати науку. 

Стосовно створення ракет. Поки що цей напрям підтримується за рахунок того, що маємо гарного менеджера в КБ "Південний" — пана Дегтярьова (Олександр Дегтярьов, генеральний директор державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.Янгеля", академік НАН України. — Г.Б.), який завдяки доробку минулих років і своїм особистим якостям має контракти і з Америкою, і з Європою. 

корепанов_1
Магнітометр змінного струму для міжнародного експерименту SEAM на кубсаті

— На вашу думку, які потрібні термінові кроки, щоб якось підняти нашу науку?

— Якщо не вжити відповідних заходів, то настане кінець нашому науковому космосу, а незабаром відімре й ракетобудування — не може техніка бути конкурентною без наукової підтримки... Програма космічних досліджень —  це найважливіший документ, який має бути керівництвом до дії. Космічне агентство подало на затвердження у Верховну Раду свій варіант бюджету на 2019 рік, у якому наукових досліджень немає взагалі... Досі програму не прийнято, і космічна галузь залишилася знову без фінансування. Сумні справи, але якось іще жевріємо, переважно за рахунок КБ "Південне", яке нас підтримує, і, звичайно, завдяки закордонним контрактам. 

— Чи багато приладів виробляє ЛЦ ІКД за рік?

— Це зовсім інша річ, виживаємо ми аж ніяк не за рахунок космічних досліджень, а завдяки всесвітній геофізиці. На базі космічних досліджень ми розробили технології, які на сьогодні теж не дуже доступні західним геофізикам. І ми робимо прилади для дослідження глибинної будови Землі з метою як наукових досліджень, так і пошуку корисних копалин, у тому числі нафти й газу. Деякі з таких приладів найкращі у світі, а деякі — на рівні кращих, але, як ви розумієте, коштують дешевше. От їх ми й продаємо, і таким чином виживаємо. Експортуємо наші прилади до Японії, США, до країн ЄС.

корепанов_3
Магнітометр постійного струму для міжнародного експерименту SEAM на кубсаті

— Чи можете докладніше розповісти про цей напрям, наскільки у вас потужне міжнародне співробітництво, скільки замовлень на рік, фінансові результати, звісно, якщо не секрет?

— Передусім, трохи історії, звідки взялася ця школа магнітометрії. Ще за Радянського Союзу ми були головною дослідницькою організацією з розпізнавання так званих простих образів. Туди входив пошук магнітних полів різних військових об'єктів. Разом із всесоюзним науково-дослідним інститутом метрології (ВНІІМ) в Санкт-Петербурзі (тоді Ленінграді) створювали апаратуру, яка була на високому рівні, але нікому не доступна, бо засекречена. Ці роботи добре фінансувало Міністерство оборони. Після розвалу СРСР ми стали нікому не потрібні. Тому доклали зусиль, щоб вивчити західний ринок і під його потреби розробити геофізичні прилади світового рівня для дослідження електричних і магнітних полів. І тепер майже всі наукові установи світу, які мають вільний бюджет, замовляють у нас обладнання, бо деякі його параметри абсолютно унікальні, а вартість, як мінімум, удвічі менша, ніж у головних конкурентів. Завдяки цьому ми маємо величезну як для наукової установи кількість замовлень.  

— Чи є замовлення на поточний рік?

— На найближчі півроку ми почуваємося добре. Але що буде далі — невідомо, бо державної підтримки немає, а комерційні замовлення як з'являються, так і пропадають. Але ми входимо в різні європейські програми, наприклад програму "Горизонт". І маємо певну підтримку. Скажімо, за останнім проектом ми отримали близько 120 тисяч євро. І це було добре для підтримки наших досліджень.

— Чи є пропозиції від західних партнерів, які орієнтуються на якість вашої продукції?

— Нещодавно ми відіслали партію приладів для американців. Вони їх встановлюватимуть в Антарктиді на відкритому просторі у найжорстокіших погодних умовах. 

— Чи були спроби переманити ваших спеціалістів з розробки унікальних приладів для космічних досліджень у NASA або інші закордонні організації?

— Звичайно, були, і мене намагалися. Але специфіка нашої роботи така, що спеціаліст має працювати в команді. А створена в нас команда на сьогодні є просто унікальною, і рівних їй у світі немає. Однозначно! 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво