Економічні очікування українського бізнесу напередодні виборів - Макрорівень - dt.ua

Економічні очікування українського бізнесу напередодні виборів

28 грудня, 2018, 11:42 Роздрукувати Випуск №50, 28 грудня-11 січня

Плани бізнесу на найближчі півроку перебувають під впливом очікувань результатів виборів.

 Яким рік, що минає, був для економіки, з якими перешкодами зітнулися підприємства у своїй діяльності, що було добре, а що погано в діловому середовищі, які плани та очікування на майбутній рік — це традиційні питання, якими щороку напередодні новорічних свят цікавиться експертна спільнота та всі, кому не байдужа ситуація в Україні. 

2019-й — рік виборів президента та депутатів Верховної Ради України, тож аналіз економічних очікувань українського бізнесу на рік президентських і парламентських виборів є важливим не тільки з економічної, а й із політичної точки зору. В цій статті ми використали результати щоквартального опитування керівників 300 промислових підприємств "Ділова думка" Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Ми покажемо історичну динаміку коротко- й довгострокових очікувань бізнесу та вперше в українському виданні оприлюднимо аналіз сезонно очищених трендів, побудованих на даних 20 років спостережень.

Нестійке зростання в очікуванні виборів

2018 р. був непростим для української економіки. Свіжі звіти Держстату свідчать, що економічна активність зростає дуже повільно. Промислове виробництво за січень—жовтень 2018-го порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилося лише на 1,8%. Це краще, ніж було рік тому, коли зростання становило тільки 0,4%, але це гірше прогнозів початку 2018-го. Причина — гірші темпи зростання переробної промисловості внаслідок цілого комплексу проблем, включаючи логістичні труднощі, що виникли через блокаду портів в Азовському басейні. Більш того, тренди економічної активності, побудовані на результатах опитування керівників підприємств, свідчать про нестійкість цього зростання. Втім, історичні результати наших досліджень показують, що український бізнес традиційно обережний у своїх планах у роки можливих політичних змін. Однак є багато тенденцій, які свідчать, що, попри зовнішні неекономічні фактори, бізнес оптимістично дивиться у майбутнє.

Уповільнення після прискорення

Аналіз тенденцій, побудованих на основі сезонно очищеного індексу змін обсягів виробництва та індексу очікуваних змін обсягів виробництва, свідчить про уповільнення темпів зростання в другій половині 2018 р. (див. рис. 1 на 8-й стор.). Результати двох останніх замірів ділової думки в 2018-му (в липні та жовтні) при переведенні в сезонно очищений тренд знову демонструють уповільнення. В абсолютних показниках ситуація виглядає краще. 

Так, у жовтні 2018 р. частка опитаних, які вказали, що обсяги виробництва зросли, становить 31,6%, і 12,8% опитаних зазначили, що обсяги виробництва скоротилися порівняно з попереднім кварталом. Відповідні показники для жовтня 2017-го становлять 29,9 і 20,5%. Якщо порівняти баланс, тобто різницю між позитивними та негативними оцінками, то показник для жовтня 2018 р. (+18,8%) кращий, ніж для жовтня 2017-го (9,4%).

Аналіз тенденції, побудованої на очікуваннях, також свідчить про уповільнення темпів зростання з тією лише відмінністю, що тренд очікувань має тільки одну поворотну точку. Тенденція до зростання спостерігалася з кінця 2014-го й досягла свого піку в лютому 2018 р., далі — уповільнення. Аналіз абсолютних показників у випадку очікувань, на відміну від оцінки минулих змін, також свідчить про уповільнення зростання. Порівняємо: в жовтні 2017 р. 34,9% опитаних очікували збільшення обсягів виробництва наступного кварталу й 15,1% респондентів планували зменшити випуск, а в жовтні 2018-го ці частки становлять 27,8 і 12,2% відповідно. Балансовий показник (різниця між частками "оптимістів" і "песимістів") для жовтня 2018 р. дорівнює +15,6%, це менше за показник для жовтня 2017-го +19,8%.

Таким чином, ці тенденції, що базуються на короткострокових прогнозах, свідчать про несталість, — тенденція до зростання дуже крихка, якщо так можна сказати про статистичний тренд. Далі розглянемо тенденції, які вималювалися на основі оцінок фінансово-економічної ситуації на підприємстві на момент проведення опитувань і прогнозів щодо змін економічної діяльності підприємства в шестимісячній перспективі та перспективі двох років.

Фінансово-економічна ситуація покращилася

До позитивних тенденцій 2018 року відносимо поліпшення оцінок фінансово-економічної ситуації на підприємстві, зокрема цього року керівники підприємств більш задоволені результатами роботи підприємства, ніж в останні п'ять років. Так, у жовтні 2018 р. порівняно з липнем 2018-го частка опитаних, які позитивно оцінили фінансово-економічну ситуацію на підприємстві, зросла з 13,7 до 20,6%, а частка тих, хто негативно оцінив фінансово-економічне становище на підприємстві, навпаки, зменшилася з 24,74% в липні до 14,6% у жовтні. Якщо порівняти баланс, тобто різницю між позитивними та негативними оцінками, то він збільшився з -11% у липні до +5,9% у жовтні 2018-го. Зазначимо, що цей показник набув додатного значення вперше за останні п'ять років, що є безумовним позитивом. Аналіз сезонно очищеного Індексу оцінки поточної фінансово-економічної ситуації на підприємстві також вказує на позитивні зміни ділової активності в секторі промисловості. Зокрема, з лютого 2015 р. спостерігається тенденція поліпшення оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах. Хоча, строго кажучи, це зменшення темпів погіршення такої оцінки, однак тенденція безумовно позитивна.

Очікувані зміни ділової активності підприємств у перспективі півроку

На відміну від тенденції, побудованої на тримісячних прогнозах, тенденція, що базується на піврічних очікуваннях, з липня 2016 р. лише поліпшується. Хоча в абсолютному вимірі, так само як і виробничі очікування, очікування щодо змін фінансово-економічної ситуації стають більш обережними. Так, частка "оптимістів" скоротилася з 40,6 до 31,1%, а частка "песимістів", навпаки, зросла з 3,7 до 7,4% у жовтні 2018-го порівняно з липнем того ж року. У результаті значення балансового показника — індексу очікуваних змін фінансово-економічної ситуації — зменшилося з 0,39 до 0,24 відповідно.

Ділова активність через два роки: плани залежать від розміру підприємства

У довгострокових очікуваннях також оптимістичні прогнози домінують над песимістичними, хоча різниця між ними різко зменшилась у жовтні
2018 р. Уперше питання про перспективи ділової активності за два роки ми поставили в жовтні 2017-го, тоді 37,3% опитаних планували розширити ділову активність у перспективі двох років, і лише 6,8% прогнозували зменшити її. Балансовий показник становив +30,5%. Далі протягом 2018 р. значення цього показника зменшувалося і в жовтні 2018-го досягло значення +5,6%. Це відбулося в основному за рахунок суттєвого зростання частки тих, хто прогнозує зменшити свою ділову активність у наступні два роки. Так, 31,6% опитаних планують розширити ділову активність через два роки, а 26% — планують зменшити її (див. рис. 2).

Довгострокові очікування щодо ділової активності залежать від розміру підприємства. Очікування великих підприємств суттєво різняться від очікувань малих і середніх. Серед перших лише 3,8% повідомили, що планують скоротити діяльність у наступні два роки, а 60,4% керівників великих підприємств повідомили про плани розширити діяльність. Натомість майже третина малих і середніх підприємств очікують зменшення своєї ділової активності у наступні два роки (див. рис. 3). Підсумовуючи наведений вище аналіз, зазначимо, що, попри домінування позитивних прогнозів, динаміка самих трендів свідчить про нестійкість зростання.

Діловий клімат: покращення оцінок на тлі меншого оптимізму в очікуваннях

Важлива тенденція року, що минає, — це поліпшення оцінок ділового клімату. Саме так, на тлі нестабільності економічного зростання та обережних очікувань на майбутнє в 2018 р. ми зафіксували (вперше за багато років) поступове покращення оцінок поточного стану ділового клімату.

У свою чергу очікування змін ділового клімату демонструють іншу тенденцію (див. рис. 4). Початок року характеризувався зростанням оптимізму щодо поліпшення ділового середовища. У квітні 2018 р. індекс очікуваних змін ділового середовища збільшився на 13 п.п. порівняно з лютим 2017-го. Це відбулося тоді за рахунок збільшення частки тих, хто очікує позитивних змін (з 19,7 до 25,8%), і водночас зменшення частки тих, хто очікує погіршення ділового середовища (з 12 до 7,2%). Разом із цим 52,6% керівників підприємств повідомили, що не очікують змін ділового середовища впродовж наступного півріччя. В липні 2018 р. індекс очікуваних змін ділового середовища практично не змінився, а от уже у жовтні його значення скоротилося через одночасне зменшення частки оптимістів з 29,5% у липні до 27,6% у жовтні та зростання частки песимістів з 8,6 до 11,8% відповідно.

Таким чином, на тлі покращення оцінок поточного стану ділового середовища український бізнес дещо песимістичніше ставиться до його можливих змін у першій половині 2019 р., що, ймовірно, пов'язано з майбутніми виборами.

Невизначеність, викликана виборами

Тут можна говорити про різні фактори, що впливають на оцінки та очікування. Зупинимося на деяких із них. Політична нестабільність і невизначеність майбутнього — один із таких факторів. Напередодні виборів бізнес стає більш обережним і консервативним у своїх прогнозах і діях.

Аналіз історичних даних дослідження "Ділова думка" свідчить, що перед виборами бізнес традиційно займає так звану вичікувальну позицію, коли оцінки та плани на майбутнє стають поміркованими. В числових даних це відображається зростанням частки тих, хто не планує ні розширення, ні звуження
своєї діяльності та ні погіршення, ні покращення середовища. Така поведінка бізнесу вирізняє всі передвиборні періоди, причому це характерно не лише для України. Однак що якісніші правила гри, сталіші інституції ринкової економіки та прогнозованіша економічна політика, то менший вплив можливих змін унаслідок виборів. В українських реаліях, де, за даними нашого опитування в 2018 р., 46,0% керівників підприємств вважають неформальні стосунки з представниками органів влади важливими або дуже важливими для досягнення успіху в бізнесі, сам факт можливих персональних змін на владному Олімпі додає невизначеності (див. рис. 5).

У наших дослідженнях індикатором невизначеності є два прості показники: частка опитаних, які не змогли спрогнозувати зміни фінансово-економічної ситуації на підприємстві в піврічній перспективі, та частка опитаних, що не знають, в якому напрямку зміниться ділове середовище через півроку. За результатами "Ділової думки", в українській економічній історії невизначеність зростала напередодні та залишалася високою ще принаймні квартал після президентських виборів, також суттєве зростання невизначеності спостерігалося під час економічної кризи наприкінці 2008-го — на початку 2009 р. Наступний випадок зростання невизначеності зафіксовано наприкінці 2010 р. (що очевидно спричинено економічною політикою уряду Азарова, згадаємо "податковий" майдан як реакцію на можливе посилення податкового тиску на малий і середній бізнес). Надалі економічне середовище характеризується високим рівнем невизначеності. Події осені 2013 р. і подальші події, спричинені розгортанням російської військової агресії проти України, лише подовжили ситуацію невизначеності для українського бізнесу. Лише з середини 2016-го середовище стає більш прогнозованим, і частка тих, хто не може визначитися з економічною ситуацією на підприємстві через півроку, поступово зменшується. Така тенденція тривала до липня 2018 р. А вже за результатами опитувань липня та жовтня 2018-го частка тих, хто не зміг визначитися ні щодо економічної ситуації на підприємстві, ні щодо змін бізнес-клімату через півроку, збільшується. Хоча обидва показники ще набагато нижчі, ніж у 2010–2017 рр. Зокрема, частка керівників підприємств, які не змогли дати прогноз на наступні шість місяців щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, в жовтні становила 15,3%, у липні — 15,9, збільшившись із 12,7% у квітні 2018-го. Для порівняння, в жовтні 2015 р. 32,7% опитаних не могли зробити прогноз на шість місяців.

Перешкоди зростанню виробництва

З якими перешкодами стикався український бізнес у 2018 р. та як змінюються ставлення й оцінка перешкод діяльності, — важливі питання для розуміння економічних тенденцій нинішнього року. За результатами опитування у жовтні 2018-го на першому місці в списку перешкод зростанню виробництва був низький попит. Ця перешкода посідає чільне місце в рейтингу останній десяток років, іноді міняючись місцями з такою проблемою, як брак ліквідності. Зазначимо, що частка керівників підприємств, для яких низький попит є перешкодою, збільшилася в жовтні до 57,6% з 53,9% у липні 2018 р. На другому місці у рейтингу перешкод проблеми ліквідності. Хоча частка опитаних, які зазначили проблему ліквідності перешкодою зростанню виробництва на своєму підприємстві, зменшилася з 60,5% у липні до 49,0% у жовтні 2018 р. Третьою перешкодою залишається високий конкурентний тиск, його важливість для опитаних у жовтні майже не змінилася порівняно з липнем і становила 42,7%. Четверте місце у рейтингу посідає несприятливий регуляторний клімат (36,1%). П'яте та шосте місця у рейтингу — за перешкодами брак кваліфікованих працівників (33,3%) і нестача сировини (31,3%), відповідно. Найменш вагомими для підприємств у жовтні 2018 р. були проблеми з енергопостачанням (7,3%) і доступність кредитів (5,9%).

Дефіцит кваліфікованих кадрів: проблема з майбутнім

Проблема, про яку варто говорити за результатами 2018 р., — ситуація з кадрами (див. рис. 6). У нашому дослідженні є кілька показників, які характеризують ринок праці. Ми запитуємо у керівників промислових підприємств про те, наскільки важко знайти кваліфікованих і некваліфікованих працівників, а також просимо оцінити, наскільки брак працівників перешкоджає веденню бізнесу порівняно з іншими факторами.

В рейтингу перешкод брак кваліфікованих кадрів за результатами опитування жовтня 2018 р. посів п'яту сходинку. Кожен третій з опитаних вважає, що це перешкода зростанню виробництва на підприємстві. Важливість цього показника стрімко зростає з лютого 2017-го. На думку опитаних керівників підприємств, існують суттєві труднощі з пошуком як кваліфікованих працівників, так і некваліфікованих. Традиційно знайти кваліфікованих працівників важче, ніж некваліфікованих. Індекс труднощів при пошуку кваліфікованих працівників у жовтні 2018 р. становить 0,52, індекс труднощів пошуку некваліфікованих працівників дорівнює 0,37 по шкалі від -1 (легко) до +1 (важко).

Описані вище тенденції характерні для підприємств усіх розмірів, що свідчить про дуже велику актуальність цієї проблеми. Однак зазначимо, що причини полягають як у відпливі кадрів за кордон (хоча достовірних даних про обсяг такого відпливу все ще немає), так і в погіршенні якості підготовки кадрів, що призводить до дефіциту кадрів потрібної кваліфікації. Реформа середньої та відновлення професійної освіти відповідно до вимог ринку — це важлива передумова економічного зростання в середньо- та довгостроковій перспективі.

Очікувані реформи в 2018 р.: зміна пріоритетів

Наприкінці про очікувані реформи. Рейтинг таких реформ у 2018 р. суттєво змінився порівняно з попередніми роками (див. рис. 7).

Заходи, що характеризують створення сприятливих і рівних умов для всіх суб'єктів господарювання, змістилися в нижню частину рейтингу, натомість заходи, спрямовані на підтримку конкретних секторів або видів діяльності, перемістилися догори. У 2018 р. до першої десятки очікуваних реформ увійшли як заходи, спрямовані на створення сприятливих умов ведення бізнесу, так і вперше за багато років спостережень заходи, спрямовані на державну підтримку. Рейтинг очолює потреба в подальшому зменшенні єдиного соціального внеску (43,1%), далі йдуть потреба стабільності законодавчого поля, зокрема очікування трирічного мораторію на зміни до законодавчих актів, які регулюють господарську діяльність (39,1%). Третє місце посідає потреба в спрощенні податкового та бухгалтерського обліку (30,3%). З четвертого по шосте місця розташувалися заходи підтримки, яких підприємства очікують із боку держави, або підприємствам конкретного сектору, або на конкретні види діяльності (інноваційні підприємства, енергозберігаючі заходи тощо). Сьоме місце — за повномасштабним електронним урядуванням (26,6%). Забезпечення повного відшкодування ПДВ — на восьмому місці, перетворення податкової на сервісну службу — на дев'ятому, а створення дієвого механізму виконання законодавства посідає десяте місце. Порівняно з 2017 р. майже вдвічі зменшилася частка підприємств, які очікують на запровадження електронного врядування; на 20 п.п. зменшилася частка тих, хто очікує спрощення податкового адміністрування та бухгалтерського обліку. Нижче місце в рейтингу та менша підтримка у такого заходу, як забезпечення повного відшкодування ПДВ, що свідчить про те, що ця проблема вже вирішена. Запровадження трирічного мораторію на зміни посіло вище місце в рейтингу (друге порівняно з третім у 2017-му), однак частка респондентів, які вибрали цей захід, зменшилася на 5 п.п.

Отримані результати свідчать, що для бізнесу заходи, спрямовані на покращення умов ведення бізнесу, також стали менш очікуваними. На нашу думку, це свідчить про певний прогрес у цих сферах, зокрема в дерегуляції, запровадженні електронного врядування та наведенні ладу з відшкодуванням ПДВ. Разом із цим підприємства частіше, ніж у попередні роки, очікують на державну підтримку. Чим зумовлена така зміна? Успішністю реформ, коли підприємства побачили результати та ставлять інші цілі? Чи, можливо, це є показником зростання популістських настроїв серед бізнесу? Поки відповісти важко, але, враховуючи, що дані опитувань населення свідчать про привабливість популістських гасел, а бізнес бездумно відображає громадську думку, то є привід для роздумів. Але в будь-якому разі заходи, спрямовані на поліпшення умов ведення бізнесу, мають активно запроваджуватися.

* * *

Підсумовуючи наш аналіз, зазначимо, що в 2018 р. у ділових очікуваннях позитивні оцінки та прогнози домінували над негативними. Хоча бізнес традиційно обережний у своїх планах у роки можливих політичних змін, але, попри все це, залишається доволі оптимістичним. Однак зростання виробництва є нестійким, потрібно більше. Брак кваліфікованих кадрів може стати фактором, що стримуватиме економічну активність у майбутньому. Довгострокові плани підприємств залежать від розміру, великі підприємства дуже оптимістичні, на відміну від середнього та малого бізнесу. Плани бізнесу на найближчі півроку перебувають під впливом очікувань результатів виборів. Окремо наголосимо на очікуваннях стабільного середовища: з 2015-го по 2018 р. частка підприємств, які очікували мораторію на зміни законодавчого поля для економічної діяльності, зросла з 17,6% і 12-го місця в 2015-му до 39,1% і другого місця в 2018 р.! І хоча за кількістю респондентів, що підтримували цей захід, пікові показники зафіксовано в 2017 р., тим не менш вони є важливим сигналом. На тлі подальшої необхідності приводити норми законодавства відповідно до європейських підходів такі результати потребують особливої уваги з боку політиків і реформаторів, — можливості здійснення успішних реформ швидко спливають, не можна гаяти час!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво