Бюджетний дефіцит в Україні - Інвестор рвонув стоп-кран - Юлія Самаєва - Макрорівень - dt.ua

Інвестор рвонув стоп-кран

27 лютого, 08:02 Роздрукувати Випуск №1283, 22 лютого-28 лютого

Минулого року виконувати невиконуваний держбюджет допомагав продаж держоблігацій, цього — попит на них почав падати, і, здається, скоро всі ми занудьгуємо за "пірамідою" ОВДП.

Що робитиме уряд, який увесь минулий рік затикав бюджетні діри за рахунок позик, якщо цього року позичати перестануть? Днями Мінфін із заявлених 2 мільярдів гривень короткострокових облігацій зміг продати тільки 1,3 мільярда. Семирічні облігації взагалі не викликали попиту, — з необмеженого розміщення було куплено паперів лише на 229 мільйонів гривень, і це при ставці 9,95%. Незадовго до цього продаж гривневих трирічних ОВДП під 10% узагалі провалився. Попиту немає. Інших джерел фінансування бюджетного дефіциту, крім девальвації, — теж.

Станом на 24 лютого дефіцит держбюджету сягнув 42 мільярда гривень, а план із наповнення держскарбниці було виконано тільки на 70%. Цей дуже поганий старт бюджетного року продовжує тренд року минулого, за підсумками якого дохідну частину держбюджету було виконано на 95%, що стало найгіршим показником за останні п'ять років. Та й ці 95% — пряма заслуга НБУ, який перерахував до бюджету більше прибутку, НАК "Нафтогаз України", що оплатила достроково державі податки та дивіденди, і "євробляхерів", які забезпечили позапланові доходи за імпортним акцизом. Причини бюджетних провалів — у відсутності планування та економічної політики.

Розпочнемо з планування. По-перше, до бюджету з року в рік закладаються надходження від приватизації, яка, здається, ніколи не настане. Упертість Фонду держмайна, переконаного в тому, що ось цього року точно стартанемо, може конкурувати тільки з наївністю Мінфіну, який щороку в ці байки вірить. Так, очікування цього року більш песимістичні, від приватизації хочуть отримати не 17 мільярдів гривень, як 2019-го, а 12 мільярдів. Але під кінець року і їх гарячково шукатимуть, — запам'ятайте цей твіт.

По-друге, уже не перший рік державні бюджети верстають із урахуванням обмінного курсу, що не відповідає реальності, у підсумку скарбниця недобирає за всіма статтями, прив'язаними до курсу, — за імпортним ПДВ, митними зборами і рентою. А один лише імпортний ПДВ — це 40% усіх податкових надходжень. І тут треба було б уважніше, але... Зміцнення гривні, схоже, було одним із основних факторів, які стимулюють попит на наші ОВДП, а не віра у світле економічне майбутнє України, як багато хто думав. Пояснимо, чому, на пальцях.

Вигоди інвесторів від роботи з ОВДП можна розрахувати, виходячи зі ставки номінального рівня дохідності, а також розміру купонного платежу. Візьмемо для прикладу січень 2019-го, коли вихід на ринок відбувався за річної ставки від 15,7% (для річних облігацій) до 19,48% (для тримісячних), і подивимося дані, наведені у таблиці.

Як бачимо, для підвищення привабливості облігацій до багатьох із них додатково застосовувався дисконт від 2 до 15% до номіналу. Тобто, незважаючи на від початку високі ставки, інвестор отримував ще й додатковий дохід за рахунок наступного повернення повної вартості за номіналом. Погодьтеся, такий кешбек виглядає приємним доповненням до основної дохідності, яка, на відміну від депозитів громадян, до того ж не обкладається податками. Тут висновків два.

Перший: навіть при неймовірній дохідності, для того щоб хтось вклався в наші папери, йому ще потрібна була додаткова знижка.

Другий висновок: не завжди зрозумілий розмір цієї знижки, якщо подивитися на обсяги коштів, залучених до держбюджету такою ціною. Це на що саме країні так не вистачало 7 мільйонів гривень, що вона погодилася їх залучити під 18%, та ще й із дисконтом до номіналу в 10%? Нам стало так цікаво, що ми навіть запросили інформацію в Мінфіну про покупців ОВДП у січні. Мінфін відповів, що знати не знає, бачить тільки первинних дилерів, і взагалі, ось вам інформація за 2020 рік. Дякуємо, як кажуть, за увагу.

Порівнявши за перші два місяці 2019-го баланси банків, які є основними покупцями держоблігацій, ми з'ясували, що гривневі ОВДП до лютого приросли в Сітібанку (1 млрд 675 млн грн), ПУМБу (711 млн), банку "Південний" (438 млн), Мегабанку (404,5 млн), "Універсал банку" (319 млн грн) та в інших по трохи. Банки купують ОВДП не тільки для себе, а й для того хлопця. Обсяги Сітібанку, наприклад, пояснюються тим, що він скуповує їх для своїх корпоративних клієнтів. Кінцевих вигодонабувачів ми не знаємо. Але точно знаємо, що вигоди їх — чималі, у тому числі завдяки зміцненню гривні.

У наведеній таблиці можна порівняти, як змінювався обмінний курс на момент продажу та погашення облігацій, а головне, на скільки через це зростала їхня дохідність. В останньому стовпчику ми бачимо, як легко 18% річних перетворюються на 39 лише завдяки тому, що обмінний курс зміцнився з 28 до 25 грн/дол. Тобто, крім дисконту, покупця приваблювали ревальвацією, котра, якщо вірити торішнім прогнозам НБУ та Мінекономрозвитку, була неможливою.

Об'єктивних економічних передумов для зміцнення гривні не було: промислове виробництво знижувалося, прямі іноземні інвестиції — на мінімумі, співробітництво з МВФ заморожене, торговельний баланс принципово не змінювався, а попереду були вибори з традиційною політичною невизначеністю. На що розраховували інвестори? Ну не на індекс же Біг-Мака? Імовірно, на те, що в Україні використання інсайдерської інформації з метою одержання прибутку не обмежується законом.

НБУ, звісно, повторює мантру, що курс у нас вільний і плаваючий, але це не так. І кожен, хто уважно спостерігає за діями регулятора на валютному ринку, розуміє, що Нацбанк впливає на курс і встановлює його на тому рівні, що потрібен. І головне запитання: кому потрібен? Країна жодних вигод від ревальвації не отримала. Зате їх точно отримали ті, хто купив облігації при курсі 28 грн/дол., а погашав при 24 грн/дол. І, можливо, саме заради підвищення дохідності цілком конкретних осіб НБУ так неохоче опускав облікову ставку торік? Чи могли це бути люди Петра Олексійовича, та й він сам, намагаючись вичавити з країни останнє? Цілком. Чи могли ці облігації купуватися в інтересах діючих членів правління самого НБУ або чиновників Мінфіну? Запросто. Все анонімно та секретно, як відповіли нам у самому Мінфіні. Ніхто ніколи не дізнається, за чий саме банкет ми так дорого заплатили.

У результаті замість інвестицій ми отримали банальний прихід спекулятивного капіталу, для якого норма дохідності (як сума відсоткового доходу та дисконту), помножена на гарантоване очікування зміцнення курсу, з надлишком перекриває ризики від можливої наступної девальвації. І весь цей спекулятивний капітал було кинуто не на розвиток, не на капітальні інвестиції, не на кредитування бізнесу, а на покриття бюджетних видатків. Чи зміцніла економіка?

Зростання капітальних інвестицій сповільнилося до 15,5%; індекс промислової продукції до четвертого кварталу 2019-го знизився в усіх галузях, крім хімічної, і впевнено знижується дев'ять місяців поспіль; кількість штатних співробітників із жовтня минулого року скоротилася на 80 тисяч; темп зростання ВВП у четвертому кварталі сповільнився до 1,5%.

З альтернативної реальності НБУ, прем'єр-міністр, міністр фінансів і міністр економіки нас повідомляють, що так добре, як нині, не було ніколи.

І це друга наша проблема — відсутність економічної політики. Слабкий у всіх сенсах уряд зайнятий чим завгодно, але не економічним зростанням. Він не просто нічого не робить, він навіть не розуміє, що щось робити давно час. Навіть презентації про їх "досягнення" — не їхня заслуга.

Підтримати промисловість міністр економіки, наприклад, пропонує виділенням 15 мільярдів гривень деяким компаніям на конкурсній основі та з 2021 року. Дуже оперативно й ефективно.

Банкіри так круто знижують ставки для бізнесу, що середня за річним кредитом у 500 тисяч гривень становить 20,5%. І така дохідність, на відміну від квартири, справді по плечу лише наркобарону.

На підтримку АПК спрямують 4 мільярди гривень, як і торік. От тільки зима була аномально теплою, а весна не обов'язково буде дощовою, і врожай цього року, за прогнозами, буде менший за попередній на 10–13%. А після відкриття ринку землі у варіанті, що розглядається парламентом, в агросфері розпочнеться таке свавілля, що взагалі буде не до врожайності.

А головне, держбюджет цього року враховує обмінний курс у 27 грн/дол., а нинішній становить 24,4 грн/дол. НБУ може скільки завгодно заперечувати негативний вплив зміцнення гривні на економіку, але заперечувати негативні наслідки безпосередньо для держбюджету неможливо. Особливо з урахуванням можливого скорочення експортної виручки. Інвестор, навіть якщо спекулянт, точно не дурень і розуміє, що 2020-го гарантувати ревальвацію не зможе навіть "міцний інсайд", якщо експорт піде на спад.

Що робитиме Мінфін зі зростаючою дірою в держбюджеті, коли попит на ОВДП продовжить знижуватися? Торік при стабільно хорошому попиті на ОВДП видатки держави за незахищеними статтями (тобто за всіма, крім зарплат, соцвиплат і пенсій) зупинялися кілька разів. Що буде цього року, якщо охочих купувати наші облігації навіть при дохідності в 9,5–10% дедалі менше? Чи є в Мінфіну чіткій план на цей випадок? Ну, крім примушення держбанків до купівлі облігацій.

А чи є план на випадок світової кризи, в яку скотиться глобальна економіка, що перебуває в рецесії, через можливу пандемію коронавірусу, підірвавши наш експорт?

Увесь минулий рік спекулятивний заробіток на наддохідних держоблігаціях подавався як приплив інвестицій. У підсумку країна ці "інвестиції" просто проїла, заплативши чималі відсотки. Нинішнього року навіть цього не буде, а ми так і не навчилися ані заробляти, ані жити за коштами.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво