ЗАТ «ОБОЛОНЬ» ВИМАГАЄ ВТРУТИТИСЯ

АКЦІОНЕРИ ПИВЗАВОДУ ОБУРЕНІ ПАСИВНІСТЮ ДЕРЖАВИ, ЯКА ДОСІ Й ПАЛЬЦЕМ НЕ ВОРУХНУЛА, АБИ ЗАХИСТИТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ФЛАГМАНА БРОВАРНОЇ СПРАВИ ВІД НАВ’ЯЗЛИВИХ СПРОБ НЕДРУЖНЬОГО ПРИДБАННЯ АКЦІЙ

«Продається виробничий майданчик площею 32363,26 кв. м., розташований у Голосіївському районі міста Києва. Наявні комунікації: газ, вода, каналізація, енергопостачання, телефони. Вартість договірна». Така об’ява понад три місяці розміщена на сайті донецького пивзаводу «Сармат». За цими рядками — невтішна доля колишнього Київського пивзаводу №1, який свого часу став власністю донеччан. Він їм більше непотрібен, натомість потрібна столична «Оболонь», яка ефективно працює, нарощуючи обсяги виробництва, хоча вже понад рік втягнута у судову тяганину з приводу придбання 11% її акцій агресивним конкурентом з Донецька. Більш того, користуючись відсутністю реакції з боку державних органів та полярністю рішень суддів, «Сармат» вже заявляє про своє бажання стати власником 50% акцій «Оболоні». Гроші не зупинили ні відмова акціонерів столичного пивзаводу, ні Антимонопольного комітету. Парадокс: збиткове підприємство будь-якою ціною намагається купити прибуткове. Здавалося б, нарешті час втрутитися й державі і захистити того, хто дбає не тільки про себе, а й про її бюджет. Саме на це й розраховували акціонери столичного підприємства, коли минулого тижня готували свій відкритий лист, під яким поставили підписи 587 осіб:

— Акціонери ЗАТ «Оболонь» стурбовані подіями, що розгортаються протягом останнього року навколо нашого підприємства. Ми не можемо збагнути, чому досі державні органи не дали належної оцінки діям зухвалих «інвесторів», які навесні 2002 року зробили спробу прибрати до рук нашу «Оболонь». Очевидно, що цей сумнівний з етично-правової точки зору намір мав на меті не лише загарбати наше підприємство, а й забрати у цілого покоління «оболонців» те, до чого вони йшли довгими роками кропіткої праці.

Багатьом відомо, що ЗАТ «Оболонь» отримало приватизаційне свідоцтво Фонду держмайна України під номером один. Ми стали повноправними власниками заводу, і сьогодні нам не соромно перед державою. Адже за постприватизаційні роки ЗАТ «Оболонь» перетворилося з місцевого заводу на найсучасніше підприємство європейського зразка, на якому працюють тисячі людей, отримуючи гідну зарплату. Акціонери «Оболоні» завжди вчасно отримують належні їм дивіденди, сума яких збільшується з року в рік. Своєю наполегливою працею ми збудували велику вітчизняну компанію, високоякісна продукція якої стала візитівкою не лише столиці, а й України загалом. Незважаючи на ряд привабливих пропозицій, які час від часу робили іноземні інвестори, ЗАТ «Оболонь» є суто українською компанією, робота якої спрямована на задоволення не лише власних, а й державних інтересів. Працюючи чесно та прозоро, тільки за минулий рік ми внесли до державної скарбниці близько 300 млн. грн. у вигляді податків та різних зборів. За отриманими прибутками, ЗАТ «Оболонь» посіло 20-те місце в рейтингу найкращих компаній України «ТОП-100».

Виходячи з цього, нам зрозуміле прагнення сумнівних «інвесторів», які, не запитавши нашої згоди, бажають прийти на наше підприємство і поживитись результатами нашої праці. Адже донецька компанія «Сармат», яка торік зробила спробу несанкціонованої Антимонопольним комітетом України скупки акцій нашого підприємства, в 2002 році спрацювала зі збитками у більш, ніж 12 млн. гривень. Очевидно, не вміючи ефективно управляти бізнесом, сарматівці зазіхнули на чуже підприємство, яке завдяки злагодженій роботі колективу демонструє найуспішніші показники в галузі. За словами представників АМК, заради придбання нашого підприємства донеччани готові відмовитись від будь-якого іншого підприємства, що входить до їхнього холдингу, а то й взагалі від усіх наявних у них пивоварень, у тому числі і головного заводу «Сармат».

У зв’язку з поданням в Антимонопольний комітет України заявки «Сармату» на купівлю контрольного пакета акцій «Оболоні», наміри донецької компанії викликають у нас і подив, і занепокоєння. Нас дивує постановка самого питання придбання дрібнішим виробником флагмана українського пивоваріння, який займає понад чверть ринку. З іншого боку, ми не розуміємо, чому до цього часу державні органи, які захищають економічні інтереси України, не звернули уваги на зухвалі дії сарматівців та не вживають необхідних заходів? Більше того, нам важко зрозуміти, яким чином їхні менеджери, які довели «Сармат» до збитковості, зможуть хоча б втримати рівень рентабельності на нашому підприємстві. Тим більше відомо, що на Київському пивзаводі №1 сарматівці догосподарювались до того, що змушені були виставити підприємство на продаж вже як «виробничий майданчик». Що заважало донецьким пивоварам розкручувати власні торгові марки, знаходити ефективні рішення та спробувати свої сили і можливості у чесній конкурентній боротьбі?!

Ми закономірно задаємось питанням: як з такими «досягненнями» можна набиватись у власники потужної компанії «Оболонь», яка постійно працює над розширенням виробничих потужностей, збільшенням прибутків, а відтак — і над зростанням відрахувань до державної скарбниці?!

Ми, акціонери «Оболоні», вважаємо, що маємо всі морально-правові підстави вимагати від Антимонопольного комітету України та інших державних органів недопущення зухвалих дій щодо нашого підприємства з боку непроханих «інвесторів».