ПРОМІНВЕСТБАНК — ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВАЖІЛЬ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

За даними міжнародного рейтингового агентства Moody’s, Промінвестбанк займає перше місце
серед українських банків.

Джерело: Довідник банків
2004/2005 Euromoney

Базою можна розпорядитися по-різному

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк бере свій початок із 1922 року від Промбанку СРСР, створеного ще за часів непу. Історичний попередник Промінвестбанку концентрував свої фінансові ресурси на будівництві фабрик і заводів, житла, соціальної сфери. За участі банку були побудовані тисячі об’єктів народногосподарського значення, серед них металургійні комбінати «Азовсталь», «Криворіжсталь», «Запоріжсталь», шахти в Донбасі, Нікопольський трубний завод, найбільша в Європі ДніпроГЕС ім. В.І. Леніна, створені Київська, Придніпровська, Донбаська та інші електричні системи. Банк фінансував повоєнну відбудову народного господарства України, розвиток економіки у 60—80-ті роки ХХ століття.

Із проголошенням незалежності України банк вийшов зі складу Промбудбанку СРСР і спочатку функціонував як державно-комерційний. Акціонувавшись у серпні 1992 року згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» та іншими законодавчими актами, фінансова установа практично з нуля створила потужний банківський капітал.

— Я не сприймаю того факту, коли говорять: «Скільки років тому банку, в нього була база» і так далі, — сказав голова Національного банку України Сергій Тігіпко на минулорічних зборах акціонерів Промінвестбанку. — Базою можна по-різному розпорядитися. Можна бездарно прокрасти, як банк «Україна», а можна зберегти і наростити, щоб вона працювала на державу і на людей.

Під час акціонування Промінвестбанку до державного бюджету була перерахована унікальна для української банківської і господарської практики сума. Про це, зокрема, розповів на прес-конференції з нагоди 10-річчя банку незмінний із 1992 року голова правління, професор Володимир Павлович Матвієнко:

— Промінвестбанк заплатив чи не найбільшу ціну за право виходу із державної власності — 1 мільярд 400 мільйонів доларів США. На цьому я наголошую, адже дехто не розуміє і порушує питання: «Як це так, приватизували банк!» По-перше, банк ніколи не був приватизований, він створювався як акціонерне товариство, і для того щоб його допустили до акціонування, нам довелося віддати весь напрацьований капітал. Назвіть мені, будь ласка, хоч одне підприємство, яке було б приватизоване за такі гроші!

Після реєстрації Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку правління поставило завдання в стислі строки створити універсальний комерційний банк, який за спектром послуг і рівнем технології не поступався б фінансовим структурам країн із розвинутою економікою. Час показав, що це вдалося зробити.

Ліцензія №1 Національного банку України

Промінвестбанк — найбільший з українських банків. Його капітал в 30 разів перевищує вимоги Національного банку і дає можливість надавати одному клієнтові понад 250 млн. гривень кредитів.

Універсальний характер банку, підтверджений ліцензією №1 Національного банку України, дозволяє надавати клієнтам понад 300 видів банківських послуг на грошовому, фінансовому, фондовому, валютному ринках.

Активи банку за дванадцять років збільшилися в 770 разів, заборгованість за кредитами — в 843 рази. Капітал банку був нарощений у 5,2 тисячі разів. За його розміром Промінвестбанк, єдиний серед українських банків, входить до 1000 провідних банків світу, займає 25-те місце серед країн Центральної та Східної Європи. Промінвестбанк зайняв 47-ме місце серед банків світу за платоспроможністю, 79-те — за прибутковістю активів. Англійський журнал The Banker у 2003 році назвав Промінвестбанк найкращим банком України. Промінвестбанк виконує всі нормативні вимоги Національного банку України та Базельського комітету по критеріях надійності, ліквідності і платоспроможності і значно перевищує середні показники по банківській системі України.

Важливим досягненням Промінвестбанку стало впровадження нових технологій та сучасного програмного забезпечення. Докорінно змінилася технологія ведення банківської справи, особливо розрахунків і обробки інформації. Тут розроблені і впроваджені технологічні системи, які не мають аналогів в Україні: власна розрахункова палата, міжфілійна біржа кредитних ресурсів, валютна біржа, резервний комп’ютерний центр для проведення розрахунків в умовах непередбачуваних ситуацій. Створено наукову систему управління грошовими потоками. Обсяг платіжного обороту банку за 2003 рік перевищив 500 млрд. гривень.

Високий рівень технологічності банку відзначають аудитори й міжнародні партнери. Під час виплати через Промінвестбанк компенсацій колишнім остарбайтерам представники Федерального фонду Німеччини «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» відзначили, що такого потужного програмно-апаратного забезпечення вони не бачили ні в українських, ні в польських банках.

Чого Матвієнко
не вчить виробничників?

Найбільш цінним для банку є його клієнти. Українська філія Промбудбанку СРСР обслуговувала промислову сферу республіки, і сучасний Промінвестбанк зберіг усі найкращі надбання. Банк обслуговує десятки тисяч провідних підприємств усіх сфер економіки. За роки незалежності України вкладені кошти еквівалентні 37 млрд. дол. США. Це більше, ніж вкладення всіх іноземних інвесторів, разом узятих. Щорічно понад 10 тис. українських підприємств усіх форм власності користуються кредитами банку. За фінансової підтримки ПІБу його клієнти виробляють близько третини ВВП, 45 відсотків промислової продукції, щорічно експортують продукцію на 5 млрд. доларів США, вносять до державного бюджету 30 відсотків його дохідної частини.

На відміну від промислово-фінансових груп, Промінвестбанк не створює індустріальних синдикатів, не займається скуповуванням акцій підприємств для того, щоб узяти їх під контроль і мати додатковий прибуток.

— Особливістю нашого банку є те, що він не є конкурентом виробничникам, — зауважує Володимир Матвієнко. — Якщо банк бере в заставу засоби виробництва, то тільки для того, щоб гарантувати повернення кредиту. Тоді як дехто спеціально бере в заставу вигідну продукцію і потім, користуючись тим, що підприємство не може погасити заборгованість, забирає її у свою власність. Ми не конкуренти, ми помічники. Наша головна позиція така: кожен повинен займатися своєю справою. Виробничники — виробництвом, банки — банківськими операціями.

Якщо хтось сумнівається у щирості наших пропозицій, скажіть, яку політичну вигоду переслідує керівництво Промінвестбанку на Харківському авіапідприємстві, коли на потоку стоять уже 20 літаків, виробництво яких фінансується Промінвестбанком? Там немає у нас своїх депутатів чи кандидатів. Проте є патріотичне бажання підтримати розвиток нових технологій, підтримати Україну. У нас немає жодних особистих інтересів на «Криворіжсталі», де ми допомогли провести реконструкцію декількох об’єктів, на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча, який отримує від нас величезні капіталовкладення, на значній кількості інших підприємств. Це все підтверджується стратегією та ідеологією банку — підтримати національного виробника.

За останні роки кредити Промінвестбанку спрямовувалися на розвиток енергетики та паливної промисловості, машинобудування і металургії, переоснащення рухомого складу «Укрзалізниці», будівництво нових літаків, відновлення виробництва танків. Зведено сучасний завод крейди в Слов’янську, міжнародний аеропорт у Дніпропетровську, потужності по виробництву акумуляторів, реконструйовано шахти, збудовано нові сучасні кораблі, електровози та багато іншої наукомісткої продукції, відкрито міжнародну клініку відновного лікування у Трускавці. Промінвестбанк за рахунок власних коштів створив Фонд довгострокового кредитування, який став фінансовою опорою багатьох інноваційних проектів.

Розповідає Анатолій Глущенко, генеральний директор НВК «Фотоприлад» (Черкаси), що встановлював прицільні комплекси для танку Т-80 УД:

— Коли почався пакистанський контракт, наше підприємство фактично помирало. Лише зусиллями заводу ім. Малишева та Промінвестбанку ми відродили завод, його наукомісткі технології, технічні можливості, повернули кваліфіковані кадри. Банківська допомога зіграла дуже велику роль. І до закінчення угоди вся система керування вогнем танка стала українською.

Одного разу на зустрічі з трудовим колективом концерну «Чексіл» Володимира Матвієнка запитали, чи може банк розробити програму розвитку для текстильників.

— Якщо програмою займеться банк, то він буде розробляти її під себе. Я не вчу генерального конструктора АНТК ім. Антонова Петра Васильовича Балабуєва будувати літаки. Я можу лише сказати, скільки їх потрібно, в які країни постачати, як платити тощо. Або, скажімо, всім відомі «Кольчуги». Ну уявіть собі, щоб Матвієнко, такий розумний, став би вчити, як робити «Кольчуги»! Сьогодні банківська система не має таких спеціалістів, які здійснюватимуть науково-технічні розробки. Тож давайте говорити про участь банку в інвестуванні і підтримці інноваційних програм.

На переконання керівництва Промінвестбанку, справа не в тому, що банк обов’язково має бути великим чи малим. Банк має бути справжнім — із необхідним рівнем капіталу, якісними показниками, стратегією розвитку, впливом на економіку тощо. Стратегія ПІБу у напрямку розбудови інноваційно-інвестиційної моделі економіки спрямована на впровадження досягнень науково-технічного прогресу в національне виробництво. Це дає йому повне право називатися промислово-інвестиційним банком.

Цю статтю надано ПІБом та опубліковано «ДТ» на виконання мирової угоди між редакцією та банком, затвердженої ухвалою Печерського районного суду м.Києва 29 квітня ц. р.