«У всьому прошу обвинувачувати боржників...» Таким є послання всім, хто чекав і ще чекає на початок опалювального сезону

Після заяви президента Віктора Ющенка, суть якої зводилася до того, що ціни на газ на внутрішньому ринку України не адекватні ціні імпортованого газу і слід терміново привести їх у відповідність, не таким уже несподіваним виглядає указ президента від 3 жовтня 2008 року. Цим указом введено в дію рішення РНБОУ від 26 вересня 2008 року «Про хід виконання рішення Ради національної безпеки і оборони від 1 лютого 2008 року «Про заходи щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та ситуації на ринку природного газу» та стан переговорів щодо умов імпорту російського природного газу для українських споживачів».

Справа не в багатошаровій назві указу Віктора Ющенка, а в тім, що, видавши його, президент країни вперше (!) фактично був змушений скасувати традиційний початок опалювального сезону з 15 жовтня. Скасував до оплати боргів за газ підприємствами тепло-комунальної енергетики (ТКЕ) - за всебічного сприяння місцевої влади. До цього, як правило, Кабмін грав роль злого поліцейського: вимагав оплати за газ. Тож виходить, коли місцева влада не візьме, образно кажучи, за барки адміністраторів підприємств ТКЕ, то й... осінь (а вже тим більше зима) в Україні не настане?

Однак природної зміни пір року ніхто не в силах скасувати. За осінню все одно прийде зима. І якщо ми не навчимося господарювати в країні, як у тонко організованому організмі (не кажучи вже про управління країною), то шансів отримати блага цивілізації (а саме: тепло, гарячу воду) у нас небагато. Хоча вони (шанси) все-таки є. Та щоб скористатися ними, потрібно докласти чимало зусиль. Тому логічно виглядала на цьому тлі (і ще на тлі перманентних переговорів із «Газпромом» щодо умов та обсягів поставок газу в Україну на 2009 рік) прес-конференція голови НАК «Нафтогаз України» Олега ДУБИНИ.

Про що я не встигла під час прес-конференції «допитати» Олега Вікторовича, йому довелося відповісти дещо пізніше. Сподіваюся, такий підхід дасть читачам «ДТ» найповніше уявлення про поточні газові справи.

Той факт, що президент і РНБОУ визнають роботу Кабміну у зв’язку зі своїм рішенням від 1 лютого 2008 року «такою, що створює реальну загрозу національній безпеці країни», лише в черговий раз свідчить: в Україні на ринку газу давно неспокійно. Досить такого висновку. Доручити Кабміну: «Забезпечити в установленому порядку недопущення відновлення Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», дочірніми компаніями «Укртрансгаз» та «Газ України», обласними підприємствами з газопостачання та газифікації газопостачання суб’єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, до повного погашення заборгованості за спожитий цими підприємствами протягом опалювального сезону 2007-2008 років природний газ і послуги з його транспортування та постачання та надання ними передоплати або безумовної і безвідкличної банківської гарантії щодо повної та вчасної оплати природного газу та послуг з його транспортування та постачання протягом опалювального сезону 2008-2009 років».

Отак не дуже коротко сказано у «газовому» указі В.Ющенка від 3 жовтня 2008 року. І якщо глава держави в указі прямим текстом - до моменту оплати - забороняє початок опалювального сезону, то кожен, хто зазирнув на президентському сайті в текст згаданого указу, напевно, переймається запитанням: якщо вже таке пишуть явно, то що ж приховують за словами «секретно»? Люди, котрі читали текст указу без грифа «секретно», запевняють, що там, у принципі, особливих держсекретів нема: платіть - і жодних проблем.

Ціна нинішня і можлива

І, звісно, всіх цікавить обговорювана ціна газу для України на 2009 рік.

«ДТ» уже повідомляло читачам про артпідготовку «Газпрому»: керівник російської газової монополії заявив за день до приїзду Ю.Тимошенко до Москви, що ціни на газ у Європі вже сягнули 500 дол. за 1000 кубометрів (див. «ДТ» №37 від 4.10.2008 року). Але: де Росія - і де Європа! Принаймні її платоспроможна частина.

Та найбільшою мірою на майбутню ціну газу для України впливають такі два чинники: ціновий тренд на нафту, який останнім часом неухильно знижується, і положення газового меморандуму, підписаного 2 жовтня прем’єрами Росії та України. (Із текстом меморандуму можна ознайомитися на сайті «ДТ».) За різними схемами і системами можна прикинути, у скільки обійдеться Україні газ наступного року. У будь-якому разі ця цифра далека від 500 дол. Найпростіша «формула»: нинішні 179,5 дол. за 1000 кубометрів плюс підвищення на 33% (меморандум передбачає підвищення цін до ринкових, умовно кажучи - до озвучених 500 дол., протягом трьох років; отже, за рік ціна має зрости десь на 33%, тобто приблизно на 105,6 дол. Якщо, звісно, за базу відліку не буде взято іншу величину). Додаємо нинішню ціну в 179,5 дол. до 105,6 дол., виходить 285,1 дол. Звісно, можна від цієї цифри відняти близько 20 дол. вартості транзиту територією України й у результаті отримати близько 265 дол. за 1000 кубометрів газу на російсько-українському кордоні. А якщо додати ПДВ, виходить близько 318 дол. Нагадаємо: в бюджеті-2009 закладено ціну в 300 дол.

Звісно, це не остаточна ціна. Але, погодьтеся, логіка в цьому нехитрому розрахунку є. Ну а далі - справа газових менеджерів «Нафтогазу» та «Газпрому»: хто відшукає і наведе більше аргументів.

Голова «Нафтогазу України» Олег Дубина займатися прогнозуванням ціни на газ не став:

- У міжурядовому меморандумі від 2 жовтня чітко сказано: «Сторони підтверджують прагнення до поетапного переходу протягом трьох років на ринкові, економічно обгрунтовані й взаємопогоджувані ціни на імпортований природний газ для споживачів України…» У цьому напрямі й ведуться переговори між «Нафтогазом» і «Газпромом». Коли про ціну домовимося, ви про це дізнаєтеся першими.

На злодії і шапка горить

- Повертаючись до питання відстроченого опалювального сезону, могли б ви назвати ті підприємства тепло-комунальної енергетики, які заборгували НАКу за газ, поставлений у попередньому опалювальному сезоні? Яка сума такого боргу? І чому громадяни мають бути заручниками ситуації?

- На сьогодні практично всі області заборгували «Нафтогазу» за газ, поставлений протягом опалювального сезону 2007-2008 років. Це 1 млрд. 160 млн. грн. Без погашення цієї заборгованості НАК «Нафтогаз України» нікому з боржників не виділить лімітів і не стане поставляти газ. У цьому контексті у нас є «передовики виробництва»: Харківська - 219 млн., Донецька - 191 млн., Дніпропетровська область тільки за 2008 рік заборгувала 154 млн. грн., Луганська - 86 млн., АР Крим - 62 млн., Львівська - 50 млн.

Я хотів би, щоб ви абстрагувалися від заяв, у яких звучать політичні замовлення. У діях НАК «Нафтогаз України» нема жодної політики - тільки гроші. Щойно боржники розрахуються, ліміти газу будуть виділені і газ почне надходити, подадуть тепло. Відповідальність за відсутність тепла в будинках на сьогодні несуть виключно мери міст і голови держадміністрацій.

- До речі, мер Харкова і губернатор Харківської області, а також влада Донеччини погрожують «Нафтогазу» громами та блискавками, якщо в їхніх регіонах своєчасно не почнеться опалювальний сезон.

- Це і є приклад того, як місцева влада намагається перекласти проблему з хворої голови на здорову. А точніше - намагається звалити відповідальність за свою безгосподарність на «Нафтогаз України». При цьому жителів цих регіонів, які й без того потерпають у цій ситуації, влада безсовісно обманює і використовує у своїх провокаціях.

Ми ж, у свою чергу, тільки виконуємо вимоги закону і намагаємося одержати оплату за вже (!) використаний газ.

- А чи не хочете ви нас переконати в тому, що політична криза в Україні не вдарила по НАК «Нафтогаз України»?

- Ні, так я не скажу. Але ми намагаємося мінімізувати будь-який, включаючи політичний, тиск на «Нафтогаз». Ми ж суб’єкт господарювання, а не політичний рух чи партія.

- Інакше кажучи, працівників компанії не зобов’яжуть, як це вже бувало, під загрозою звільнення брати участь в акціях на підтримку того чи іншого кандидата в депутати? Й автобуси за гроші компанії для «роботи на виїзді» замовлятися не будуть?

- Ні! Можете не сумніватися.

- Запитання про проблеми відносин «Нафтогазу» із підприємствами ТКЕ та облгазами. Які кроки було зроблено компанією, щоб розв’язати історичне протиріччя? Які зараз відносини і як можна вийти з цього глухого кута?

- Що стосується регіональних підприємств із газопостачання (раніше - обл- і міськгази. - А.Є.), то з 53 тільки по шести в західних регіонах ми маємо проблеми. Це, зокрема, «Закарпаття-», «Львів-», «Івано-Франківськ-»,
«Чернівці-», «Волинь-», «Вінницягаз». Вони справді на сьогодні заборгували «Нафтогазу України» близько 365,5 млн. грн. З рештою підприємств у нас нормальні відносини, ми нормально з ними працюємо.

Що стосується підприємств ТКЕ - із ними проблеми насправді є. Не через примху «Нафтогазу», що ми, мовляв, не хочемо чогось робити. Ще раз повторюю: сьогодні мери міст повністю відповідають за опалення.

Хочу, щоб ви теж розуміли цю ситуацію. Адже газ, який вони заклали в тариф на те саме тепло (для ТКЕ), у тариф, котрий сьогодні вони приймають, коштує 814,75 грн. за 1000 кубометрів (із ПДВ і платою за доставку). Різниця в ціні на газ має компенсуватися місцевими бюджетами - це їхнє питання. НАК «Нафтогаз України» купив і продав газ. Те, що продав уже не по 179,5 дол. за 1000 кубометрів, - це теж питання. Однак ми це компенсуємо, це вже наша проблема. І для цього нам не потрібно чекати чергового 15 жовтня. А якщо подивитися на дії (точніше - бездіяльність) більшості місцевих влад і керівників підприємств ТКЕ, то складається враження, що вони саме так і робили, в один день приїхавши в НАК і «Газ України» на звірку платежів і за лімітами газу…

- Чи можна говорити про те, що НАК «Нафтогаз України» поділяє думку президента Віктора Ющенка, який нещодавно заявив, що ціни імпортованого газу мають дорівнювати цінам внутрішнього ринку? І це попри те, що газ внутрішнього видобутку спрямовується саме населенню?

- У нас із вами весь видобуток - 14,6 млрд. кубометрів газу на рік. І весь цей газ іде для населення за ціною 250 грн. (із ПДВ). Решта - газ покупний. Якщо НКРЕ встановила, що ми повинні продавати газ для ТКЕ по 814 грн., ми його так і продаємо. Різниця компенсується з бюджету. Однак я вважаю, якщо ми хочемо продавати свій товар - газ, а не віддавати зовсім задарма, підхід має бути іншим. Адже в магазині ніхто нам не дасть просто так навіть буханця. І ще потрібно розуміти, що ми купуємо газ, якого бракує, за валюту.

Чи повні наші газові засіки

У пункті 4 міжурядового українсько-російського меморандуму «Про співробітництво в газовій сфері» (від 2 жовтня 2008 року) дослівно сказано: «Сторони підтримують наміри ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» здійснювати спільні експортні поставки природного газу, у тому числі з підземних газових сховищ (ПГС. - А.Є.) на європейський ринок за наявності узгоджених вільних ресурсів газу». Навряд чи «Газпром» обділить своє стовідсоткове дочірнє газоекспортне підприємство «Газпромэкспорт». Отже, може йтися лише про залишки газу в українських ПГС. І в зв’язку з цим кілька запитань.

- Чи справді в українських ПГС зберігається понад 11 млрд.
кубометрів газу, що належить компанії-посереднику «РосУкрЕнерго» (РУЕ)? Чи справді цей обсяг газу з ПГС України буде передано «Газпрому» - для погашення боргів РУЕ перед «Газпромом»? Чи залишиться щось після цієї операції для спільного експорту «Нафтогазом» і «Газпромом»?

- Можу сказати, що після звірки актів у ПГС України справді міститься понад 11 млрд. кубометрів газу, свого часу призначеного для «РосУкрЕнерго». Подальша доля цього обсягу газу нині обговорюється.

- Скільки газу в українських підземних сховищах належить НАК «Нафтогаз України»?

- Близько 16 млрд. кубометрів, і ми вправі ними розпоряджатися. Іншими словами, НАК «Нафтогаз України» цілком готова до проведення опалювального сезону. Тепер справа за регіональними керівниками: повний розрахунок - і ми відразу ж виділяємо необхідний ліміт газу.

- А як бути з фінансовою кризою? Прес-служба НАК «Нафтогаз України» заспокоює всіх, що, мовляв, скуповуючи долари на міжбанківському ринку для розрахунків із нерезидентами (кредиторами), «Нафтогаз» жодним чином не провокує фінансової кризи в країні. Нехай так. Та щоб у це повірили, одних запевнянь не достатньо.

- Нас можна обвинувачувати лише в тому, що купівлями валюти за тими алгоритмами, за якими ми купуємо, ми не даємо заробляти спекулянтам. От у цьому нас і обвинувачують, нас за це ненавидить ця частина суспільства.

- Тож який алгоритм?

- Тісна співпраця з Національним банком України, з урядом. От у цьому й полягає наш алгоритм.

- Скільки валюти вам доводиться купувати щомісяця? Яким є зовнішній борг?

- У «Нафтогазу» щоденний, щомісячний, щорічний платіж - це за імпортний газ. У середньому ми купуємо на місяць для цих цілей близько 600-800 млн. дол. (залежно від місяця). У нас також є план обслуговування наших зовнішніх боргів, які існували на момент приходу нової команди. На жаль, великих зовнішніх запозичень цього року залучити не вдалося. При цьому НАК «Нафтогаз» кваліфіковано обслуговує свої старі зовнішні борги.

- А що стосується незабезпечених, тобто бланкових боргів?

- Це не означає, що ми можемо дозволити собі не обслуговувати бланкових боргів. Як тільки ми не погасимо хоча б 500 тис. дол. із чергового траншу за відсотками тіла того чи іншого кредиту, ми можемо повідомляти про дефолт.

«Нафтогаз України» та його сьогоднішнє керівництво є відповідальною командою менеджерів. Ми не допустимо дефолту країни, який теоретично моментально може виникнути після дефолту «Нафтогазу».

- Назвіть суму зовнішнього боргу, який доведеться погасити в 2009-му.

- Зараз ми складаємо фінансовий план на наступний рік, тому можу сказати, що наступного року ми маємо погасити близько 750 млн. дол.

- А поточного року якийсь кредит НАКу вдалося погасити?

- Цього року ми погасили кредит перед Альфабанком - 250 млн. дол.

- Чи бере «Нафтогаз» кредити в українських банках?

- Так, і ми хотіли б продовжувати цю практику. Як правило, кредитуємося через комерційні банки. Однак кредитні можливості вітчизняних банків набагато менші. Насамперед ми працюємо з Промінвестбанком.

Як продати вагон варення

- Суд першої інстанції 1 жовтня прийняв рішення про ліквідацію ЗАТ «УкрГаз-Енерго» (яке на 50% належить «Нафтогазу» і на 50% - «РосУкрЕнерго»). Як розвиватиметься ситуація надалі?

- З «УкрГаз-Енерго» взагалі ситуація не для людей із слабкими нервами. НАК кілька разів намагалася провести збори акціонерів цього ЗАТ. Нам це не вдавалося то через неявку представників «РосУкрЕнерго», то з інших причин. У результаті ми звернулися до суду, котрий 1 жовтня прийняв рішення про ліквідацію «УкрГаз-Енерго». Наскільки я знаю, і «Нафтогаз» не зовсім задоволений цим рішенням, і «УкрГаз-Енерго». Тобто судові розгляди триватимуть.

- Фактично на внутрішньому ринку газу України з наступного року залишаються «Нафтогаз», його дочірня компанія «Газ України» і стовідсоткове дочірнє підприємство «Газпрому» - ТОВ «Газпром збут України». Квота останнього і на наступний рік залишиться в обсязі 7,5 млрд. кубометрів для промислових споживачів?

- Є такі відносини. Проте обом компаніям імпортний газ продає «Нафтогаз». Щоправда, не вийде в «Газпром збуту України» цього року поставити 7,5 млрд. кубометрів, у кращому разі - близько 5 млрд.

- Вас влаштовують відносини з ними на ринку? Чи не забирають вони в НАКу ліквідних покупців, як свого часу «УкрГаз-Енерго»?

- У нас коректні відносини. Нас це влаштовує. Хоча спочатку було певне тертя, але швидше з боку споживачів.

- А як бути тим, у кого укладені контракти з «УкрГаз-Енерго»?

- В «УкрГаз-Енерго» немає щомісяця підтвердженого ресурсу газу.

- Однак є контракти на його продаж.

- Це все одно, що продавати неіснуюче смородинове варення. Контракт-то з вами в мене й може бути, та в мене немає варення. Тому ви залишитеся без варення.

- Що вам відомо про результати переговорів «Газпрому» із центрально- і середньоазіатськими країнами - Казахстаном, Узбекистаном, Туркменистаном?

- Там тривають дуже напружені переговори.

- Наскільки принципова для України ціна контрактів «Газпрому» із тим же Туркменистаном? І взагалі поновлення відносин «Нафтогазу» із цією країною? Чи це вже просто історія колишніх ділових відносин, що припала пилюкою?

- Нам відомо, що на найвищому рівні туркменська сторона не проти відновлення відносин. Решта - предмет дуже складних переговорів.

- Чиї директиви виконуватиме «Нафтогаз» на переговорах із «Газпромом»? Наскільки я розумію, делегація НАКу знову зібралася до Москви.

- Існує чіткий порядок. Якщо директиви надходять уряду від глави держави, то уряд нам їх ретранслює. Якщо уряд сам креатує директиви, то ми користуємося локальними директивами уряду. У цьому разі директиви однозначно видані президентом уряду, і уряд у нормальній процедурі нам їх транзитував.

- Коли ви очікуєте підписання контрактів із «Газпромом»? Чи станеться це вже наступного місяця, під Новий рік? Чи раніше, як того вимагав В.Ющенко?

- Ви сказали - наступного місяця, я підтверджую. Підпишемо в листопаді.