Гроші з «надр» України

Поділитися
Цього тижня Кабмін збирався поставити крапку у півторарічній чехарді навколо банку «Надра» — уряд мав внести в капітал установи навпіл із Дмитром Фірташем майже 10 млрд...

Цього тижня Кабмін збирався поставити крапку у півторарічній чехарді навколо банку «Надра» - уряд мав внести в капітал установи навпіл із Дмитром Фірташем майже 10 млрд. грн. Однак відповідне рішення так і не було прийняте, оскільки процедура рекапіталізації потребує виконання низки попередніх умов.

Судячи із заяв керівництва НБУ, прес-служби банку «Надра» і прес-секретаря голови уряду Віталія Лук’яненка, ледь не єдиною умовою, висунутою Експертною радою з питань рекапіталізації банків при уряді (очолює прем’єр-міністр) для входження держави в проблемну установу, є отримання документального підтвердження про наявність домовленості щодо реструктуризації її зовнішньої заборгованості.

Як з’ясувалося, міжнародні фінансові організації мають іншу думку з цього приводу, вимагаючи виконання ще низки додаткових умов. Певне, побоюючись репутаційних ризиків, з якими поєднується їхня участь у рекапіталізаційній раді, МФО вирішили озвучити свої заперечення публічно.

Небезпечні ігри

Як і коли пан Фірташ з’явився за спиною в менеджерів банку «Надра», достеменно не знає ніхто. Хтось каже, що опціон на купівлю контрольного пакета акцій банку пов’язана з Фірташем компанія «Спідвейр» отримала ще 2007 року, коли акціонер банку «Надра» Ігор Єремєєв разом із Олегом Бахматюком продавали пану Фірташу акції своїх облгазів. Хтось запевняє, що пан Фірташ придбав банк «Надра» значно пізніше і в інших реальних власників-акціонерів банку - братів Сегалів. Нібито у розпал фінансової кризи вони продали Фірташу контрольний пакет акцій банку за 45 млн. дол.

Діючий голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський першу версію побічно спростовує: у відповідь на пряме запитання автора, чи перевірила СБУ причетність пана Фірташа до виведення з банку «Надра» 6,8 млрд. грн. рефінансування Національного банку, пан Хорошковський заявив, що «Фірташ до цього не причетний».

Таким чином, якщо Дмитро Фірташ ввійшов у банк «Надра» уже після його фактичного банкрутства, то його дії з набуття контролю над банком можна назвати філігранними.

Скандали навколо багатостраждального банку «Надра», нагадаємо, почалися ще восени 2008 року, коли проблеми однієї з найбільших банківських установ країни стали надбанням громадськості. Нібито, побажавши врятувати банк, належна Дмитру Фірташу Group DF оголосила про намір увійти в його капітал, здійснити необхідні для його оздоровлення фінансові вливання. Однак цьому опиралася не хто інший, як тодішній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, звинувативши заодно з паном Фірташем керівництво НБУ, банкірів і навіть тодішнього главу держави Віктора Ющенка в корупції та фінансових спекуляціях. Підставою для цього стали величезні обсяги виданого Національним банком своїм підопічним рефінансування, найбільшим реципієнтом якого (на 7,1 млрд. грн.) став саме банк «Надра».

Тоді ж пан Фірташ привселюдно оголосив, що значну частину рефінансування (на 4 млрд. грн.) було видано «Надрам» під його особисті гарантії (певне, юридично ця гарантія була оформлена через Group DF). За відомостями джерел «ДТ», саме ця гарантія була основним аргументом першого заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова, який вів переговори про продаж банку «Надра» із його тодішніми власниками. Після отримання гарантії НБУ зміг визволити із застави контрольний пакет акцій банку, що виступає забезпеченням рефінансування, а Дмитро Фірташ перереєстрував його на свої компанії, заплативши колишнім власникам відступні. Важко сказати, чи була пов’язана ця угода зі свободою, наданою колишнім менеджерам банку «Надра», але факт залишається фактом - після оголошення про намір Group DF придбати контрольний пакет акцій банку прокуратура більш як три місяці зволікала з оголошенням колишнього президента «Надр» Ігоря Гіленка в розшук. А либонь більша частина отриманого до надання Фірташевих гарантій рефінансування НБУ на 3,1 млрд. грн. пішла в підконтрольні тодішнім власникам структури...

Стикнувшись із запеклим опором Ю.Тимошенко, співвласник «РосУкрЕнерго» відмовився від придбання банку, пославшись на його скрутне становище.

Як виявилося, плани було відкладено лише на час, і сьогодні Дмитро Фірташ знову претендує на входження в число співвласників установи. Щоправда, тепер уже на паритетних із державою умовах, причому начебто готовий уступити при цьому контрольний пакет.

Навіщо Дмитрові Фірташу купувати банк «Надра»?

Засумнівавшись в альтруїзмі вищезгаданого пана, «ДТ» вирішило спробувати з’ясувати, які більш прозаїчні мотиви можуть критися за його нинішніми намірами. Головних причин, на наш погляд, існує дві.

І перша з них - уже згадувана нами особиста гарантія на чотири мільярди. Річ у тім, що у разі ліквідації «Надр» Нацбанк буде змушений у передбаченому нормативно-правовими процедурами порядку вимагати по ній відповідного грошового покриття. Ціна питання вже сама по собі більш ніж значуща. Якщо не знайдеться в олігарха необхідна грошова ліквідність, і в ході процедури стягнення боргу до процесу повинні будуть підключитися машини судових і правоохоронних органів, причому не тільки українських. Які таємниці «росукренергівського двору» можуть спливти при цьому назовні, окрім Фірташа, мабуть, одному Богу відомо. Та й найвищим посадовцям у НБУ, котрі ставили підписи під відповідними документами, теж навряд чи зараз спитися спокійно. Тому вони вже точно на боці нинішнього «австрійського інвестора».

Інша найбільш імовірна причина інтересу пана Фірташа до багатостраждального банку теж добре відома.

Пов’язані з олігархом компанії вже давно скуповують зовнішні борги банку за 20-30% від номіналу. На сьогодні Дмитру Фірташу бракує зобов’язань «Надр» на суму ще близько 70 млн. дол., щоб контролювати 75% боргів банку. Це дозволило б йому одноосібно, без участі інших кредиторів, диктувати тимчасовій адміністрації умови реструктуризації зовнішньої заборгованості банку. Тим більше, що і нинішній тимчасовий адміністратор банку (Валентина Жуковська), за інформацією ЗМІ, була призначена в банк саме по протекції пана Фірташа.

Умови реструктуризації нескладно передбачити: зовсім недавно держателі зовнішніх боргів фінустанов звернулися в НБУ з проханням дозволити конвертацію зобов’язань «Надр» у капітал банку першого або другого рівня (акції або субординований борг).

Якщо ця операція вдасться, то Дмитро Фірташ отримає банк «Надра» за 1 млрд. грн., які будуть внесені в капітал банку у вигляді корпоративних прав. Тоді як бюджету (читай - платникам податків) доведеться викласти на порятунок банку 5 млрд. грн. живих грошей, за рахунок яких буде проведено розрахунок із вкладниками банку «Надра».

Таким чином, не вклавши практично нічого, пан Фірташ отримає у своє володіння банк, проблеми якого буде повністю перекладено на державні плечі.

Навіть попри публічне протистояння з тодішнім керівником уряду Юлією Тимошенко, Дмитру Фірташу вдалося двічі (у квітні й липні) одержати схвалення Експертної ради з участі держави у проблемних банках при Кабміні на рекапіталізацію банку «Надра».

Представники клубу кредиторів банку «Надра» стверджують, що спочатку компанії олігарха намагалися домогтися швидкої і дешевої реструктуризації боргів банку та одержати 100% коштів, необхідних на поповнення капіталу банку, від держави. Озвучена пані Жуковською потреба «Надр» у держдопомозі була на той момент на рівні 5 млрд. грн.

План був досить простий: отриманий від держави внесок у капітал банку у вигляді цінних паперів міг бути використаний для вивільнення саме тієї злощасної гарантії, яку внесла Group DF для забезпечення рефінансування НБУ. Одночасно, після націоналізації банку та вливання капіталу з боку держави, менеджмент банку одержав би можливість для формування резервів і списання «поганих» кредитів. Таким чином, пан Фірташ одержав би в управління держбанк, який, за рахунок держави, легко можна було б використовувати як донора для створення нової фінустанови. Цього можна легко домогтися, передаючи з проблемного банку у здоровий активи і пасиви. За схожою схемою наприкінці 90-х
було створено «Індекс Банк», у котрий тодішній тимчасовий адміністратор банку «Україна» Тополов передав частину активів і мережу відділень (згодом банк продали групі Credit Agricole за сім капіталів).

Ще одним способом заробити на банку «Надра» може стати навар на різниці між купівельною і номінальною вартістю його зовнішніх зобов’язань (якщо здійснити їх конвертацію в капітал не вдастся). У момент їхньої скупки вартість зовнішніх боргів банку «Надра», нагадаємо, падала до 15-30 центів за кожен долар номіналу, тому що інвестори вважали їх «сміттям». Отримавши над ними контроль, Group DF, яка має феноменальні лобістські можливості, змогла б домогтися від держави вигідних умов реструктуризації виплат за цими боргами відразу після націоналізації банку. Наприклад, погашення 15-30% номіналу відразу (тобто фактично вкладених грошей), з наступним поверненням протягом кількох років решти заборгованості і дуже привабливих відсотків. Найбільшу активність щодо скупки боргів олігарх виявляв у лютому-березні 2009 року, після того, як оголосив про неможливість завершити угоду з купівлі акцій банку. А потім - у грудні, після того, як Кабмін відмовився провести рекапіталізацію «Надр» і прийняв рішення про переведення його активів і пасивів у «Родовід Банк» (який зацікавлені особи хотіли використовувати так само, як Дмитро Фірташ, - для виведення цікавих активів в інші фінустанови).

Проте невдовзі стало очевидно, що передача активів банку «Надра» у «Родовід Банк» навряд чи відбудеться. Насамперед ця процедура була невигідна Національному банку, тому що мала б супроводжуватися аудитом фінансового стану «Надр», вкладникам котрого було реально повернуто лише одну десяту частину (700 млн. грн.) із отриманих від НБУ понад 7 млрд. грн. рефінансування. Не до «Надр» було й менеджменту «Родовід Банку», який у той момент одержав на баланс депозити приватних клієнтів Укрпромбанку і займався оцінкою його активів.

Хай там як, до кінця минулого року компанії, близькі до Дмитра Фірташа, сконцентрували його зовнішніх боргів на суму близько 600 млн. дол. Проте рекапіталізувати банк усе не виходило. По-перше, олігарху ніяк не вдавалося докупити зовнішніх зобов’язань банку, щоб довести власну частку до 75% їхнього обсягу і мати можливість повністю контролювати процес реструктуризації. По-друге, до початку 2010 року серйозно погіршилася якість кредитного портфеля банку «Надра», що призвело до різкого збільшення його потреби в додатковому капіталі.

Остання переправа

За даними НБУ, регулятивний капітал банку «Надра» на сьогодні становить мінус 1,7 млрд. грн., а його адекватність дорівнює 0%. Для повернення адекватності капіталу банку до нормативного рівня в 10% у банк необхідно влити майже 10 млрд. грн. Половину з цих коштів національний банк пропонує внести державі, а ще половину - приватному інвестору, яким виступає афілійована з Group DF австрійська компанія CentraGas Holding AG.

Про те, що в ролі потенційного іноземного рятівника виступає саме Дмитро Фірташ і підконтрольні йому структури, ще кілька днів тому можна було здогадуватися. Але після того, як пан Фірташ особисто підтвердив свою участь у переговорах, можна вже не сумніватися. Підтверджує цей факт і копія листа Міністерства фінансів, яка є у розпорядженні «ДТ». Там як потенційний інвестор з посиланням на лист НБУ (№22-106/281-5588 від 09.04.2010 р.) чітко зазначена австрійська компанія CentraGaz Holding AG. Вона, як відомо, належить до Group DF, одночасно володіючи 50-відсотковим пакетом «РосУкрЕнерго» (відповідно до інформації, розміщеної на сайті самої групи).

Цікаво, що у вищезазначеному документі Мінфіну міститься однозначний висновок: «Міністерство фінансів вважає недоцільним для держави брати участь у капіталізації ВАТ КБ «Надра». Причому, крім неврегульованості питання реструктуризації зовнішніх зобов’язань, у Мінфіні вказують і на неможливість одержання державою контролю над банком за умови входження в нього на умовах 50/50. На думку чиновників міністерства, отримані в обмін на 5 млрд. грн. бюджетних коштів 50%+1 акція банку не дозволять державі управляти «Надрами». Для проведення зборів акціонерів банку необхідно як мінімум 60%+1 акція. Проте Дмитро Фірташ не поспішає підписувати з Кабміном угоду про спільне управління банком.

При цьому необхідно зазначити, що зазначена сума необхідної докапіталізації банку «Надра» - явно занижена.

Відповідно до звіту адміністратора банку, частка проблемних кредитів (субстандартних, сумнівних та безнадійних) у портфелі «Надр» становить 38,8% (співставна з аналогами повноцінно працюючих найбільших «дочок» іноземних банків). З держустанов сьогодні цей показник кращий тільки в Укрексімбанку (27,1%). Водночас в Ощадбанку він становить 62,8%, а в банків, які пережили націоналізацію, частка «проблемки» набагато вища: у «Родовід Банку» - 70,8%, банку «Київ» - 74,9%, Укргазбанку - 76,2%.

Мінімізація рівня поганих активів - це, по-перше, спосіб зменшити обсяг коштів, необхідних для капіталізації банку з боку приватного інвестора (під погані активи банк має формувати резерви, які ще більше зменшать його капітал), а по-друге, основа для погіршення портфеля кредитів після націоналізації банку (списання боргів за рахунок грошей держави).

Адже, судячи з усього, вносити свої кошти в капітал банку пан Фірташ не має наміру. По-перше, компанія CentraGas Holding AG, відповідно до своєї звітності, не має достатніх коштів для сплати необхідних 5 млрд. грн. По-друге, за даними «ДТ», компанії, які контролюють зовнішні зобов’язання банку «Надра», вже звернулися в НБУ з проханням дозволити їм конвертувати борги банку в його акції, або субординований борг. Якщо це станеться, то сконцентровані в руках пана Фірташа 600 млн. дол. зовнішніх зобов’язань банку «Надра» перетворяться на його внесок у капітал банку. Нагадаємо, це внесок обійшовся олігарху приблизно в одну п’яту його реальної вартості - тобто близько 1 млрд. грн.

Проте для завершення цієї операції пану Фірташу, нагадаємо, необхідно, відповідно до процедури, контролювати не менш як три чверті всіх публічних боргів банку і 100% прав вимоги за синдикованими кредитами. Для цього олігарху необхідно докупити зовнішніх боргів банку ще приблизно на 70 млн. дол. , після чого він зможе затвердити в тимчасового адміністратора «Надр» вигідні йому умови реструктуризації (читай - врахування боргів як внеску в капітал банку).

За відомостями деяких джерел «ДТ», саме цим і могло бути зумовлено несподіваний демарш Міністерства фінансів, яке не рекомендувало Кабміну рекапіталізувати банк «Надра». Причому ця технологія примусу інвесторів до продажу боргових зобов’язань банку спрацювала настільки вдало, що в ній мимоволі виявилися вплутаними Світовий банк і Міжнародний валютний фонд. Міжнародні фінансові організації, зі свого боку, звернулися до уряду з листом про необхідність вивести банк «Надра» з ринку шляхом відкликання ліцензії та продажу його активів і пасивів іншому банку. Позиція Світового банку і Міжнародного валютного фонду, як свідчить їхнє офіційне повідомлення, звучить так: «Відповідно до найкращих міжнародних практик, та й власних нормативних актів уряду, рішення про державні інвестиції в проблемний банк має базуватися на ретельному аналізі видатків і альтернативних механізмів розв’язання проблем банку, або виведенні його з ринку, грунтуючись на розумному аудиті. Якщо такі інвестиції проводяться разом із приватним інвестором, то має бути зроблена оцінка відповідності інвестора критеріям придатності та ділової репутації, а також спроможності інвестора підтримати банк шляхом авансових внесків у капітал за належного бізнес-плану. За відсутності задовільного аналізу, який підтримував би інше рішення, нашою рекомендацією було мінімізувати видатки бюджету за допомогою виведення банку «Надра» із ринку через ліквідацію або купівлю активів і пасивів банку після відкликання ліцензії»…

Висновки

Якщо пану Фірташу вдасться завершити розпочате, скупивши борги та домігшись їхньої конвертації в корпоративні права «Надр», що їх Кабмін зарахує як його внесок у капітал банку при націоналізації, то вирішення проблем установи повністю ляже на плечі держави та платників податків.

У разі рекапіталізації банку «Надра» виплати вкладникам буде здійснено за рахунок живих грошей, які банку надасть держава. Щойно Мінфін передасть банку ОВДП, Нацбанк їх одразу монетизує і прийме як гарантії за виданим раніше «Надрам» рефінансуванням, звільнивши гарантії Group DF. При цьому, відповідно до законодавства про акціонерні товариства, держава не зможе впливати на процес управління банком, тому що не має необхідних для проведення зборів акціонерів 60%+1 акція банку. У свою чергу, пан Фірташ за допомогою менеджменту одержить можливість здійснити за рахунок державного капіталу формування резервів під «погані» кредити банку та вивести їх з балансу…

Складно, звичайно, не погодитися із думкою Миколи Азарова, що «Надра» - це системний банк, і держава має підтримати його, щоб дати сигнал для повернення довіри до всієї банківської системи.

Та яким буде цей сигнал і чи він справді сприятиме підвищенню довіри до банківської системи, як показує свіжий досвід «Родовід Банку», - дуже велике питання.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі