«Сходи до Неба». Переддень…

28 червня 2010 року в День Конституції України на Європейській площі столиці відбудеться унікальна подія, яка не мала аналогів в Україні, — старт щорічного міжнародного фестивалю «Сходи до Неба». Ключовою ідеєю фестивалю є утвердження через гармонію і красу єдності світу, створення з допомогою слова-музики-моди-квітів простору для життєтворчості жінки. Саме про це йшлося на проведеній 11 червня в УНІАН прес-конференції, учасниками якої стали заступник директора Національної державної телерадіокомпанії Валід Арфуш, екс-міністр закордонних справ Анатолій Зленко, організатор і учасник гала-вистави композитор Ігор Стецюк, заступник київського мера Ігор Добруцький, директор проекту Ганна Різаєва і, звісно ж, ідеолог і президент фестивалю Володимир Симонов. Саме цьому філософу і письменнику, автору низки теле- і радіопрограм, серед яких «Одкровення від Симонова», «Імперія краси» тощо, багаторічному президенту Фундації високої моди Києва, людині, котра ризикнула перевірити свій творчий потенціал безкомпромісною системою Голлівуду, належить висока і чиста, народжена в результаті всебічного дослідження чоловічого та жіночого начал, концепція фестивалю.

То що ж таке «Сходи до Неба»? Чи є принципова відмінність між цим та іншими фестивалями? Як з’ясувалося — є, і проявляється вона у філософсько-етичному, культурологічному наповненні цього дійства, що є синтезом мистецтв. Як цього року, так і в наступні головним критерієм добору його учасників стане той внесок, який вони зуміли зробити у слов’янську та світову культуру. Саме тому на сцену фестивалю-2010 вийдуть дизайнер В’ячеслав Зайцев із колекцією Московського будинку моди Slava Zaitsev, корифей джазу Олексій Козлов і ансамбль «Арсенал», прима-балерина Національної опери України Олена Філіп’єва, дизайнер Михайло Воронін із колекцією «Чоловік у смокінгу», лауреат міжнародного конкурсу
ім. С.Крушельницької Лілія Гревцова, вокальний гурт «Камерата», дизайнер Ольга Симонова з колекцією «Танец Себя РасСвета», а також відомий композитор Ігор Стецюк і скульптор Ігор Гречаник.

«Спілкуватися зі світом — не означає тільки споживати, — каже фундатор даного фестивалю Володимир Симонов. — Не можна тільки їздити на гарних машинах, дивитися класні фільми і вдягатися в бренди — треба щось віддавати. А віддавати ми можемо тільки те, чим сильні, — любов, гармонію, красу, тобто те, що пробуджує в людині її божественну палітру. Сьогодні країнам набридло дивитися одна на одну крізь приціл і газову трубу. Сьогодні світові потрібно те цілком особливе ставлення до краси, той фантастичний жіночий менталітет, який уповні представлений у слов’янській культурі. Я як філософ і письменник виявив неймовірний інтерес Америки до нашого сприйняття кохання — не як до взаємин статей, а як до абсолютно нової людської риси, про яку казав іще Ісус. І нехай це звучить дуже гучно — мені як філософу можна про це розмірковувати і як письменникові можна впливати на струни людської душі. Любов — це закладений у серце код, без розшифровки якого сьогодні вже неможливо реалізуватися ні в бізнесі, ні в культурі. Настав час зрозуміти — з яким же «внеском» увійде у світ Україна. Ми ніколи не зацікавимо його Голодомором — у кожної нації є свої трагедії; ми не зробимо машини кращими за «Мерседес» і суперсучасних комп’ютерів теж не вигадаємо. Але в нас є особливий стан жінки в просторі, абсолютно унікальне розуміння краси, котре, як казав Микола Реріх, є свідомістю Всесвіту. Саме це зараз надзвичайно затребуване.

Якби фестиваль «Сходи до Неба» був одноразовою акцією або зачіпав тільки інтереси України, котра в даному разі представлена як активна іміджева держава, — я ним не
займався б. Чому? Тому що у світі нас кожного окремо не чекають. Світу, який тяжко шукає нові способи порозумітися, не потрібна окремо Білорусь, окремо Росія, окремо Україна. Йому потрібен той унікальний конгломерат, що представляє слов’янську культуру. І хоча за час незалежності Україна нічого не змогла представити світу — сьогодні ми спробуємо видати продукт, який буде сприйнятий світовою культурою. Головне тут — не сфальшивити. Якби мені вдалося перевести людину із соціальності в простір натхнення, показати їй, як важливо бути самою собою, дати відчути затребуваність світом, — тоді я вважав би, що «Сходи до Неба» відбулися».

За словами організаторів фестивалю, це свято торжества гармонії, співробітництва і краси не замислювалося як разова акція. Більше того, його формат не обмежений тільки гала-виставою. Громадська організація, яка існує при «Сходах до Неба», збирається розгорнути в соціумі роботу, відповідну її ключовим ідеям. Так, уже у вересні планується провести круглий стіл на тему «Світосприйняття жінки і глобальний світ» між політиками Верховної Ради, Держдуми і білоруського парламенту. Організатори даного проекту чудово розуміють, що на першому етапі цей грандіозний за своєю драматургією і творчою реалізацією фестиваль виявиться витратним, однак усе ж таки з оптимізмом дивляться в майбутнє. Вже наступного року планують запросити Дмитра Хворостовського, а ще через рік — у ті дні, коли в нас буде чемпіонат Європи з футболу, — відомого італійського співака Андреа Бочеллі.

«Якщо свій перший фестиваль 13 років тому ми зробили як свято для жінок, як бал високої моди, — продовжує розповідати Володимир Симонов, — то сьогодні в його основі лежить уже чітко відпрацьована філософія: слово-музика-мода-квіти-жінка. Чому слово? Це особливість слов’янського менталітету. Слова про кохання, гармонію, красу ми, на відміну від американців, сприймаємо дуже сильно. Якщо казати про музику, то її взагалі можна вважати однією з найкоштовніших перлин слов’янської культури. Надзвичайна співучість, пов’язана навіть не з голосом, а з внутрішнім станом кожного з нас, є відмітною рисою будь-якого слов’янина. Мода… У тому варіанті, в якому представимо її ми, не буде пов’язана ні з модним у цьому сезоні кольором, ні з довжиною, вигаданою якимось модельєром-бізнесменом. У нашому випадку мода — це фантастична можливість створити збірний образ жінки, що живе в кожному з нас. Для слов’янських жінок одяг завжди був не тільки засобом самовираження, а й способом сподобатися чоловікам, але настав час сказати їм про те, що в цьому одязі вони повинні подобатися передусім собі, а не комусь. Про квіти, думаю, взагалі нічого не треба казати. В Америці, для якої характерний чоловічий менталітет, квітів просто так ніколи не вручають. Не прийнято. Вершиною творчої реалізації фестивалю «Сходи до Неба» є, звісно ж, жінка, в якій таїться фантастична здатність надихати чоловіків на побудову нового, придатного для життя світу. Настав час відчувати, радіти, кохати. І в цьому допоможе тільки жіноче начало, яке містить коди божественної життєтворчості».