Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом

Почалася вона з української пісні, почутої Ференцом Лістом на водохресному гулянні. Але й Україна захворіла на лістоманію. Відтоді феномен Ліста продовжує бентежити уми й душі наших співвітчизників. Що вже казати про Угорщину, котра подарувала світу диво, яким сама донині зачудована, але спроб зрозуміти й пояснити не полишає.

Ференц Ліст, який з'явився на світ 1811-го, у рік Великої планети, в Добор'яні (нині австрійський Райдінг), подібно до Моцарта, був диво-дитиною. Його батько Адам Ліст відправив сина брати уроки фортепіано, коли тому було сім років. Талант, навіть геніальність хлопчика вже в 10-літньому віці розпізнали й визнали, а з 12 років музичний вундеркінд уже активно концертував у Парижі, Лондоні...

Замолоду піаніст-віртуоз і блискучий композитор не тільки піднявся до найбільших сучасних йому композиторів (Вагнера, Шопена, Берліоза), а й став справжнім ідолом аматорів музики, насамперед жінок. Цьому багато в чому сприяв ним самим створений імідж: безсумнівно привабливий юнак не стримував себе на сцені, на своїх концертах вільно курив, під час гри з великим почуттям стрясав довгим волоссям, а від його драматично екстатичного стилю виконання часто діставалося музичному інструменту. До середини століття Ліст був тодішнім Чарлі Шином, Міком Джаггером, Мобі, пишуть його сучасні співвітчизники.

Розмірковуючи про феномен Ліста у зв'язку з 200-річчям від дня його народження, блогер Адрієнн Чепеї стверджує, що унікальний музикант був не тільки поп-, а й рок-зіркою, а також прабатьком реміксів. До того ж його історія може бути прикладом того, що й у XIX столітті достоту так само працював поп-бізнес. Ліст грав на роялі марки Bechstein, і в обмін на рекламу фірма щороку надавала "своїй улюбленій рекламній персоні" новий інструмент. Потім, правда, щоразу за величезні гроші продавала інструмент, "на якому грав сам Ліст".

Уперше про бурхливу реакцію палких шанувальників Ліста почули після його берлінського концерту 1841 року. Саме їхню істеричну поведінку три роки по тому німецький поет Генріх Гейне назвав лістоманією. Це слово вперше використали в опублікованій 25 квітня 1844 року кореспонденції про підсумки паризького концертного сезону.

Гейне писав, що коли вперше почув про те, що на концертах у Німеччині, зокрема в Берліні, дами зомлівали, лише співчутливо знизав плечима. Думав, що цей ажіотаж і був метою всього, що відбувалося. Він навіть убачав у лістоманії ознаку "зарейнського політичного придушення". Помилявся, хоч і не здогадувався про це, аж поки Ліст дав перший концерт в італійській опері. Там Ліст постав перед публікою, яка не мала нічого спільного з німецькою сентиментальністю. Однак зачарував усіх, щойно з'явившись на сцені.

Найбільший піаніст-віртуоз усіх часів, автор 1300 фантастичних музичних творів і один з видатних романтичних пророків, ефектний, емоційний піаніст викликав у жінок захват. Але й сам композитор був під впливом жіночої краси й чарівності, особливо коли йшлося про творчих талановитих жінок.

Лавина його таланту й чарівливості 1847 року обрушилася й на Україну. З тією лише різницею, що тут "захворів" і сам ідол. Спочатку - на українську музику. Своє українське турне 36-річний композитор і піаніст розпочав, природно, з Києва. Тут на водохресному ярмарку Ліст уперше почув український спів: сліпа дівчина під акомпанемент бандури співала "Віють вітри, віють буйні".

На першому ж концерті Ліст виконав варіації на цю тему. Успіх був шалений. Студенти Київського університету (а два наступні концерти угорський віртуоз дав у залі університету св. Володимира - у сучасному актовому залі Червоного корпусу національного вишу) несли піаніста на руках разом із кріслом. Закінчилося тим, що замість трьох концертів Ліст дав у Києві вісімнадцять.

Квитки на концерт європейської знаменитості мали фантастичну на той час ціну - 1 рубль (кілограм м'яса коштував 4 копійки). І раптом якась глядачка пожертвувала на благодійному концерті Ліста сто рублів. Щедрою дарувальницею виявилася молода красуня-княгиня Кароліна Сайн-Вітгенштейн, одна з найбагатших поміщиць Правобережної України. Історія їхніх стосунків, що тривали майже десятиліття, розпочавшись у її маєтку Воронинці (нині с. Вороновиця на Вінниччині), привела пару у Веймар. Але поєднати свої життя закоханим не судилося.

Того бурхливого український року Ліст, крім Києва, відвідав із концертами Житомир, Немирів, Бердичів, Кременчук, Одесу, Миколаїв, Єлисаветград (Кіровоград, а нині Кропивницький). Написав фортепіанні п'єси "Українська балада", "Дума" і "Плач" (об'єднані в цикл "Колоски, зібрані після жнив у Воронинцях"), симфонічну поему "Мазепа".