На навколоземній орбіті — перший український університетський наносупутник

Поділитися
Мета запуску супутника - наукова: дослідження сонячних датчиків для малих космічних апаратів, перевірка енергетики сонячних джерел живлення, розроблених в університеті, адаптація до умов космосу і вдосконалення цифрових радіоканалів передачі інформації та команд управління, дослідження впливу космосу на роботу електронних підсистем, дослідження функціонування систем GPS оригінальної конструкції.

Провідні університети світу нині активно заохочують створення студентською молоддю наносупутників - малих космічних апаратів так званого міжнародного формату CubeSat (масою близько 1 кг і розмірами 10×10×10 см), що виконують певні функції під час польоту. Окрім вирішення суто освітніх завдань, такі космічні апарати у перспективі можуть бути використані при здійсненні низки науково-технічних та соціальних проектів різного призначення. Наприклад, зараз у деяких країнах опрацьовуються питання практичного створення на базі наносупутників всесвітньої інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет із доступом до неї користувачів, розташованих у будь-якому місці нашої планети.

- Розробка київськими політехніками космічного апарата "Політан-1" (PolyITAN-1) базується на використанні власних оригінальних результатів науково-технічних досягнень із різних напрямів науки, - каже ректор Національного технічного університету "КПІ", академік НАН України Михайло Згуровський. - Зокрема, науковці теплоенергетичного факультету використали власні сотопанельні вуглепластикові конструкції, з якими науковці факультету електроніки зінтегрували свої фотокремневі перетворювачі з коефіцієнтом корисної дії до 20 %. Експериментальна сонячна батарея забезпечує електричне живлення всіх електронних систем наносупутника. Канали радіозв'язку та радіокерування створили фахівці радіотехнічного факультету. В основі їхньої розробки - оригінальні рішення антен і цифрової програмованої схемотехніки. Разом із радистами наземну станцію створювали фахівці Інституту телекомунікаційних систем.

Елементи космічного апарата і наносупутник працюють у жорстких умовах відкритого космосу. На Землі ці умови імітує спеціальна термовакуумна лабораторна установка, створена в КПІ з участю фахівців факультету електроенерготехніки та автоматики. Встановлені на наносупутнику сенсори координат Сонця, їх алгоритмічне та програмне забезпечення, а також електронна плата з центральним процесором, із допомогою якої здійснюється керування всіма підсистемами космічного апарата, створені молодими науковцями теплоенергетичного факультету та факультету електроніки.

Створений космічний апарат - інтелектуально наповнена технічна система. В нього закладено результати діяльності молоді, яка відбила свою участь у зазначеній комплексній розробці успішним захистом двох кандидатських та понад 20 магістерських дисертацій.

Мета запуску супутника - наукова: дослідження сонячних датчиків для малих космічних апаратів, перевірка енергетики сонячних джерел живлення, розроблених в університеті, адаптація до умов космосу і вдосконалення цифрових радіоканалів передачі інформації та команд управління, дослідження впливу космосу на роботу електронних підсистем, дослідження функціонування систем GPS оригінальної конструкції.

Наносупутник запущено на навколоземну орбіту 19 червня ц.р. У складі міжнародного проекту запуску - 33 космічних апарати, з яких 21 - наносупутники, створені в різних країнах світу. Запуск здійснено українською ракетою-носієм "Дніпро", українського походження, оскільки її базисом є конверсійна балістична ракета РС-20, створена на Дніпропетровському заводі "Південмаш".

Відразу після запуску радіомаяк супутника PolyITAN-1 EM0UKRI почули не лише в університетському центрі. Також його зафіксували радіоаматори міст Славутича і Харкова.

Сьогодні наносупутник успішно діє на навколоземній сонячно-синхронній орбіті на відстані близько
700 км від Землі, маючи період обертання 97,8 хвилини. На п'яти із
16 щодобових обертів навколо Землі впродовж короткого часу (від 2 до 9 хвилин) існує можливість зв'язку апарата з наземною станцією, встановленою в КПІ. За ці хвилини розробники отримують інформацію про функціонування окремих підсистем наносупутника, необхідну для подальшої роботи.

Проект створення університетського наносупутника та його розробники мали всебічну підтримку. Після ознайомлення в листопаді 2013 р. зі станом робіт над наносупутником "Політан-1" перший президент України Л. Кравчук високо оцінив отримані результати і разом із другим президентом Л. Кучмою звернувся з відповідним листом до керівництва держави з пропозицією підтримати політехніків на завершальному етапі розробки. Практично ж вивела наносупутник на орбіту співпраця науковців КПІ з приватним бізнесом. Меценатом проекту став фонд імені Володимира Міхалевича, заснований членами родини видатного українського вченого-кібернетика.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі