Професор Юрій Бобало: "Ми першими в Україні отримали статус дослідницького університету"

Поділитися
В міністерстві мають цікавитися реакцією ВНЗ на ті чи інші нововведення. Тоді справді не буде дурниць. Там мають дослухатися до ректорів, громадськості вузів.

Національному університету "Львівська політехніка" виповнюється 170 років. Про те, чим живе його колектив, що непокоїть викладачів та студентів, про нагальну проблему поліпшення системи, яка панує в українському житті на різних рівнях, - у розмові з ректором НУ "Львівська політехніка", доктором технічних наук, професором Юрієм Бобалом.

Замість знань - відповіді на тести

- Юрію Ярославовичу, недавно вас вдруге обрано на посаду ректора. Пригадується, 6 років тому, після одного року перебування на посаді ректора Політехніки, ви проронили "мальовничу" фразу: "Я на новій для себе посаді знаю, чого хочу, знаю, чого маю досягти, і хочу, щоб це сталося, як хочу". То що ви знаєте нині?

- Знаю, чого хочу, знаю, що можу і чого хочуть працівники "Львівської політехніки".

- І що зроблено з того, що ви хочете й можете зробити для рідного колективу?

- Практично відремонтовано весь аудиторний фонд. Розпочато будівництво кооперативного будинку. У нас немає на черзі жодної людини, котра б потребувала житла (маю на увазі науково-педагогічний - і не тільки - колектив). Є потреби в покращенні житлових умов.

Далі - з того, чого ми досягли. Ми першими в Україні отримали статус дослідницького університету. Це заслуга всього колективу. Маючи такі результати, Львівська політехніка змогла практично першою в Україні пройти акредитацію за спрощеною схемою.

-- Тоді, після першого року перебування в статусі ректора Політехніки, ви чомусь були переконані: "перший рік - приємно почуваєшся, всі неприємності починаються з другого року".

- Найбільшою неприємністю стало подання на нас до суду за інвестиційну угоду.

- Тобто?

- Ми знайшли інвестора, який мав побудувати один житловий будинок для наших працівників, спорткомплекс, надбудову над четвертим корпусом і студентський гуртожиток. А собі він мав би побудувати два будинки. Але… втрутилася одна громадська організація… І ми, отже, втрапили, як кажуть, у ситуацію…

- Недавно довелося прочитати таке: Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) підсумував ЗНО. З'ясувалося, що 43% абітурієнтів не впоралися з тестами з математики; жоден не отримав максимум у 200 балів з фізики; з біології максимальну кількість балів набрав лише один випускник з 80 тис.; лише 4 особи зі 130 тис. набрали максимальну кількість балів.

Питається: куди йде середня школа? Що діється в ній?

- (Зітхає). Те, що діється в середній школі, - дуже актуальне і для ВНЗ. Я б поставив питання інакше: а куди йде держава?.. Це все через те, що не виконується закон про освіту. Бо що реально становлять собою десятий, одинадцятий класи? Вони - неповні. Там більшість школярів мають надію і бажання вступити до ВНЗ, а школу майже не відвідують, оскільки ходять до репетиторів. А що вони - репетитори - роблять? "Натаскують" учнів на конкретні тексти. Тож діти після середньої школи отримують диплом не за набуття певної суми знань, а за те, що освоїли деякі елементи середньої освіти. Хіба може такий випускник вступати до ВНЗ? Ми зараховуємо, отже, того, хто отримав бали з математики, історії, української мови. У нього знань немає, у нього - тільки відповіді на тести.

Нова спеціальність - "атомна енергетика"

- За кількістю поданих заяв до українських ВНЗ наприкінці липня в Єдиній державній електронній базі з питань освіти Львівська політехніка була на третьому місці - після ЛНУ і КНУ. Як вам це вдається?

- Буває, що й на перше місце виходимо. Я б тут акцентував дві речі: перша - Львівська політехніка відома своїми напрямами, спеціальностями, які згодом дозволяють нашим випускникам працевлаштуватись. І друга: у 2014 р. на 6 годину 10 серпня ми повністю виконали держзамовлення. Маємо також понад тисячу заяв на комерційну форму підготовки.

- Станіслав Ніколаєнко, екс-міністр освіти і науки, вважає, що держава не здатна одноособово надавати якісну освіту. Варто було б створити фонди шкіл, фонди розвитку середньої освіти, запроваджувати цільові освітні податки і збори. Ваша думка?

- Недавно на одному з "круглих столів", в якому брали участь, зокрема, Михайло Згуровський, Лілія Гриневич, я почув цікаву думку: МОН повинно налагодити зворотний зв'язок. Ідеться про те, що в міністерстві мають цікавитися реакцією ВНЗ на ті чи інші нововведення. Тоді справді не буде дурниць. Там мають дослухатися до ректорів, громадськості вузів.

- Що нового в цьому навчальному сезоні очікується в університеті? Ходять чутки, що почне працювати кафедра конституційного права…

- Так, буде кафедра конституційного права. Маємо нову спеціальність - "атомна енергетика". Відкриваємо її після того, як Крим був анексований (така кафедра працювала в Севастополі).

- А як працює факультет журналістики в технічному вузі?

- Дуже великий наплив бажаючих. Ми досить серйозно ставимося до підготовки журналістів. Обладнали Центр підготовки журналістів, де працюють телецентр, радіоцентр, універсальні структури. Майбутні журналісти здобуватимуть навички в цьому Центрі.

- Як працює Науково-навчальний центр з правами Відділення цільової підготовки Національного університету "Львівська політехніка" і Західного наукового центру (ЗНЦ), що готує фахівців з підвищеним творчим потенціалом?

- Дуже активно. Має хороші стосунки з усіма академічними інститутами. Часто зустрічаємося з директором, робимо корекції в цій роботі. Робота буде розширюватися. Зважте й на таке: понад 50 професорів з академічних інститутів ЗНЦ викладають у Політехніці.

- Середня освіта в Україні входить до п'ятірки найнижче оплачуваних галузей (за результатами 2013 р.). На неї виділяється вдесятеро менше коштів, ніж у США, і втричі - ніж у Польщі. Що робити? Як виправляти становище?

- Шукати гроші… Треба таки їх шукати - в широкому сенсі цього слова.

- На становлення світогляду молодої людини впливають політика, ЗМІ, церква, сім'я, освіта, соціокультурне середовище. На ваш погляд, на якому місці освіта?

- Десь посередині. Думаю, на перших місцях - ЗМІ і церква…

Куди не кинь - усюди клин

- Чи не забагато в Україні вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації? Та й чи в усіх ВНЗ високий рівень фаховості?

- Думаю, годилося б зменшити їх кількість. Але… що робити з працівниками, куди їх подіти? А куди йти дітям?.. Що стосується школи, то я пропонував скасувати в ній випускні іспити (6 чи 8). Ну для чого вони? Замініть відповідними предметами ЗНО. І тоді діти старалися б учитися. І середній бал атестата визначати через ЗНО. Людина, на рівні першого заступника міністра, поставила мені запитання: "Де взяти гроші?" Одне слово, куди не кинь - усюди клин…

- Скільки в Політехніці студентів з-за кордону?

- Чотириста.

- Багато політехніків стажуються за кордоном?

- Якщо говорити про довготермінові стажування, то студентів приблизно 200, а викладачів - близько 50.

- Відповідно до нового закону про вищу освіту, студенти Політехніки вже мають право обирати викладачів і курси?

- Зараз - ні. Але думаю, що ось-ось зможуть.

- Створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти - це подарунок країні?

- Це добре. Має бути незалежна структура. Щоб ніхто не міг впливати.

- Чи отримала Політехніка широку автономію?

- Мала би бути реальна автономія. Політехніка втратила спортивно-оздоровчий табір в Алушті (через анексію Криму), який був у державній власності. А якби він був у власності університету, ми могли б його відсудити. ВНЗ мають бути наділені правом власності на землю. Організація навчального процесу: курси, предмети, методики навчання - все це повинні визначати університети.

- Скільки грантів на наукову роботу отримує Політехніка від міжнародних фондів та організацій?

- Щороку - до десятка.

- Чи багато госпдоговорів на замовлення закордонних фірм та установ укладено університетом?

- До 50-60. Закордонні фірми замовляють їх і платять гроші за це.

- Чи зростає кількість студентів, які беруть участь у науково-дослідній діяльності?

- Так. Намагаємося їх залучати. При системі відбору в магістратуру потрібно нараховувати додаткову кількість балів - за кожну наукову статтю, за патент, за наукову роботу.

- І насамкінець - що можете сказати з приводу підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів?

- Багато здобувачів отримують наукові звання за працями, яких самі не робили. Маємо також констатувати: якість наукових робіт, порівняно з 1980-1990-ми роками, істотно знизилась. Отож система підготовки науково-педагогічних кадрів вкрай потребує вдосконалення.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі