В Україні спробують з сьомого разу запустити віртуальні активи - Технології - dt.ua

Криптоанархізми в епоху третього Базеля

31 травня, 08:30 Роздрукувати

Як в Україні намагаються регулювати віртуальні активи.

© Bits.media

18 травня Міністерство цифрової трансформації України винесло на громадське обговорення законопроєкт "Про віртуальні активи" (https://thedigital.gov.ua/regulations/povidomlennya-pro-provedennya-publichnogo-gromadskogo-obgovorennya-proyektu-zakonu-ukrayini-pro-virtualni-aktivi).

Обговорення проєкту закону триватиме до 5 червня. Відомо, що документ розроблявся в співпраці з багатьма учасниками ринку й експертами. Серед них представники Асоціації "Блокчейн України", "Офісу ефективного регулювання" (BRDO), Української асоціації платіжних систем (УАПС), Національного антикорупційного бюро (НАБУ). У розробці проєкту також брали участь профільні держоргани, включаючи Мінфін і Нацбанк.

Нинішня версія законопроєкту не остаточна, її опубліковано спеціально для коментарів співтовариства та бізнесу, тож учасники ринку віртуальних активів можуть вносити до документа свої пропозиції та поправки. Між нинішньою версією і прийняттям закону в другому читанні ще є можливість доопрацювати його з урахуванням думок усіх експертів і представників криптоспільноти України. Якщо документ ухвалять, він набуде чинності через три місяці після публікації.

За останні два з половиною роки це вже чи то шоста, чи то сьома спроба якимось законодавчим чином урегулювати таку складну й принципово непідконтрольну державі сферу, як криптовалюти, токени, технологія блокчейн і все, що з ними пов'язане.

Що хочуть регулювати?

У проєкті закону віртуальні активи визначаються як майно й поділяються на дві категорії — криптоактиви і забезпечені токени. Право власності на віртуальний актив, згідно з документом, визначається наявністю приватного ключа. Окремо в законопроєкті прописано "фінансово забезпечений стейблкоїн". Це цифровий токен (актив на основі технології блокчейн), забезпеченням можуть виступати державні гроші та/або фінансові інструменти.

Відмінність між ними доволі суттєва. Криптовалюти, а також усілякі токени (але далеко не всі), тобто те, що традиційно визначається як криптоактиви, — це група, де немає забезпечення активами й немає права вимоги по них. Своєю чергою, є забезпечені токени, і це не лише стейблкоїни, а й деякі види сек'юриті-токенів і утилітарні токени. Це діаметрально протилежна група, де є забезпечення ліквідними активами й чітко прописане право вимоги на них.

Деякі моменти в проєкті закону дуже дивують: наприклад, стаття про місцезнаходження віртуальних активів, згідно з якою в правовому контексті вважається, що вони перебувають на території України. Але тоді й увесь світовий Інтернет, за тією ж логікою, знаходиться на території України. Тобто як узагалі можна не прив'язані до реального світу речі прив'язувати до географічного місця, незрозуміло.

Далі, емітентами віртуальних активів, згідно з документом, можуть вважатися фізичні або юридичні особи, що зареєстровані або мають представництво на території України. Як бути тоді з багатьма криптокомпаніями, зареєстрованими по всьому світові, токенами яких користуються українці? Ми ж визнаємо емітентом долара уряд США, хоча Вашингтон поки ще не розташований на українській території…

Щодо "крипти" виходить, що та ж компанія Tether не є емітентом стейблкоїнов USDT лише тому, що вона не українська. Звідси й інші нісенітниці законопроєкту. Так, стаття 18 зобов'язує емітентів повідомляти Мінцифри про плани продажу віртуальних активів. Але хто має це робити, якщо емітента не існує?

Хто, наприклад, емітент біткоїна? Бідного Сатоші Накамото вже 11 років шукають по всьому світу, й досі немає навіть доказів його існування в природі. Але навіть якщо він не емітував біткоїна, то запустив однорангову p2p-мережу, а емісією займається фактично кожний, хто займається майнінгом. У випадку біткоїна — це мільйони людей і компаній по всьому світу.

"Законопроєкт справляє двояке враження. З одного боку, українським регуляторам давно настав час припинити перебувати в позі страуса з головою в піску, удаючи, що криптовалюти не існують на ринку як активи, не використовуються громадянами України як повноцінний платіжний інструмент для розрахунків за товари/послуги та здійснення р2р-переказів, тобто фактично ввести криптовалюти в легальне правове поле України й формалізувати їх існування, — сказав DT.UA український криптотрейдер Геннадій Чоловенко. — Але, з іншого боку, сам документ викликає багато запитань через двояке тлумачення деяких його статей і положень, а також термінології. І це стосується не так визначення віртуальних активів, як "майна". Хоча, зізнаюся, це не найпрогресивніше визначення, якщо поглянути на інші країни. Ще більше мені незрозуміло, навіщо автори полізли в нетрі з такою специфічною й детальною класифікацією всіх видів віртуальних активів. Забезпечені й незабезпечені токени, фінансово забезпечений стейблкоїн — це далеко не повний список таких термінів. Згідно з цим тлумаченням, наприклад, Bitcoin є незабезпеченим токеном(?), хоча всі ми добре знаємо, що будь-яка криптовалюта без премайну (монопольної односторонньої емісії якоїсь кількості активу), тобто coin (не token), є апріорі забезпеченим активом".

За словами експерта, якщо під забезпеченням маються на увазі фіатні гроші, які перебувають у вигляді депозиту в певному банку на суму, еквівалентну емісії віртуальних активів, то тут дещо відгонить класичними грошово-монетарними підходами з нормативних документів НБУ.

"Звичайний громадянин України, не обізнаний зі сферою криптовалют, потоне у цьому документі ще при читанні першого розділу із загальними положеннями та термінами. Жодної спроби mass adoption у цьому законопроєкті я не побачив", — говорить Чоловенко.

Значну частину законопроєкту присвячено регуляції роботи постачальників послуг, пов'язаних із віртуальними активами. Це, мабуть, чи не єдина можливість для держави дотягнутися до самих активів, що існують у непідконтрольних розподілених мережах.

Постачальники послуг мають пройти реєстрацію в Мінцифри, яке закріплюється законопроєктом як регулятор обігу віртуальних активів. Це саме по собі примітно: головним регулятором для криптовалют стає не Нацбанк і не Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку, а "комп'ютерне" відомство, в якому напевно хтось розуміє, як працює блокчейн. І одночасно там, може, не стануть "міряти" криптовалюти тією ж міркою, що й гроші або акції.

Статутний капітал для криптобірж визначено на рівні 20 тис. євро, а для хранителів віртуальних активів — 10 тис. євро.

До категорії постачальників послуг законопроєктом віднесено компанії, що надають кастодіальні й пов'язані з обміном віртуальних активів послуги, а також біржі. І це вже не перший такий досвід в Україні: раніше поняття постачальників послуг, пов'язаних із переказами, обміном і зберіганням віртуальних активів, було введено в рамках законопроєкту про впровадження норм FATF для протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму.

Правові складнощі

По-перше, віртуальні активи розробники закону вирішили класифікувати як майно з тієї простої причини, що FATF (міжнародна організація з протидії відмиванню грошей) і директива ЄС 2018/843 розуміють "крипту" як "цифрове вираження вартості" (digital representation of value).

По-друге, згідно зі статтею 139 Господарського кодексу України, "майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення…".

По-третє, міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS) класифікують криптовалюти як нематеріальні активи (intangible asset). Тому автори законопроєкту для цілей бухгалтерського обліку класифікували криптовалюти й токени як нематеріальні активи групи "інші нематеріальні активи".

Однак поняття майна передбачає, що його можна, наприклад, описати за рішенням суду або вилучити. Як це можна зробити із записами в розподіленій і нікому не підконтрольній базі даних, загадка.

Є й інші моменти. Як говорить співзасновник компанії Distributed Lab Павло Кравченко, в реальності, якщо ми маємо справу з цінним папером, то він не змінює своєї суті незалежно від того, враховується він на папері, пластику, в звичайній базі даних чи якомусь блокчейні. А в проєкті закону "токен" виходить як основний механізм, а не просто ще один технічний спосіб обліку.

"Помилковою, з мого погляду, є й спроба зафіксувати в документі такі поняття, як емітент і місцезнаходження віртуальних активів. Емітентом може бути майнінговий пул, що належить великій кількості фізичних осіб, без участі якоїсь юридичної особи. Кого конкретно в такому разі слід вважати емітентом? У криптовалют, на відміну від фіатних національних валют, відсутній тільки один уповноважений урядом емісійний центр (центробанк), — говорить Геннадій Чоловенко. — Про місцезнаходження віртуальних активів можна розмірковувати (як і подвійно тлумачити) точно так само, як і про місцезнаходження людської думки. Цей термін ближчий до філософських категорій".

Також експерт DT.UA не може погодитися з тим, що вже на такому ранньому етапі тільки першого прийняття українським суспільством віртуальних активів громадян, так би мовити зі старту, мають обкладати прибутковим податком у розмірі 5%. У сусідній Білорусі, приміром, діє п'ятирічний мораторій на оподаткування прибутку з криптовалют. У Грузії фізичних осіб також звільнено від такого податку. А громадянин України, як випливає з позиції Міністерства цифрової трансформації, має такий високий рівень доходу порівняно з громадянами інших європейських країн, що з нього можна взяти ще один додатковий податок до державної скарбниці.

Крім обов'язкової реєстрації бірж та обмінників, законопроєкт передбачає штрафи за проведення ICO без повідомлення регулятора. Але тоді вийде, що закон про віртуальні активи може просто витіснити саму процедуру ICO (первинного розміщення токенів) з України. Будь-яка компанія може провести ICO у сусідній державі, а випущеними токенами оперувати вже в Україні. Ба більше, ICO цілком може бути проведене цілком у віртуальному просторі, так само віртуально, як існує біткоїн.

Теми майнінгу віртуальних активів у законопроєкті поки що не порушено, але це питання активно дискутується, бо в Україні є багато зацікавлених. На думку "Офісу ефективного регулювання", для швидкого запуску сегмента генерації віртуальних активів важливо змінити класифікацію цього виду економічної діяльності: з КВЕД 64.19 "Інші види грошового посередництва" на КВЕД 63.11 "Обробка даних".

"Складається враження, що законопроєкт створюється під певні інтереси певних організацій або осіб. Напевно, тому в ролі радників у міністра й заступника міністра цифрової трансформації багато представників компаній, які вже давно працюють у сфері віртуальних активів як постачальники різних послуг і одночасно беруть активну участь у створенні цього законопроєкту", — резюмує Чоловенко.

Коли з'явилися перші автомобілі, правил дорожнього руху як таких не було. Їх писали пізніше, вже під такий чинник, як багато автомобілів, що їздять дорогами. Із блокчейном і криптовалютами ситуація дуже схожа: спочатку на світ з'явилася сама "крипта", а потім уже її почали вводити в якісь рамки.

Однак насправді це більше нагадує спробу врегулювати законодавчо польоти НЛО. Ніхто не знає точно, існують "літаючі тарілки" чи ні, а якщо існують, то ними точно управляє хтось нам невідомий. І, швидше за все, використовує незнайомі нам фізичні принципи. Криптовалюти різняться від звичних нам фінансів приблизно тією самою мірою, що й літаюча тарілка від автомобіля.

Ба більше, криптовалюти й інші активи, що використовують технологію блокчейн, від самого початку створювалися як засіб, що забезпечує незалежність людини від держави та традиційних банків. Це одне з їхніх завдань і сенсів існування. Тож намагатися регулювати "крипту" традиційними законами — справа, за великим рахунком, завідомо безглузда. Як і забороняти. Простіше просто змиритися і прийняти як даність. Як погоду на вулиці.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво